Редакційна політика

Редакційні цінності

Це видання ніколи не стає на бік Росії — воно на боці України. Ця позиція виявляється не в тому, що ми подаємо як факт, а в тому, чого ми не ставимо на одну шальку терезів. Стандарти щодо фактів, джерел і виправлень ми однаково застосовуємо і до інформації з українського боку, і до інформації з російського.

Людську гідність, безпеку, повагу до суверенітету та прав людини ми вважаємо редакційними цінностями. Ці цінності ми відокремлюємо від підтримки чи непідтримки окремих політик і проєктів. Уряд, органи місцевого самоврядування, компанії та організації допомоги України за потреби також стають предметом перевірки. Ми не вважаємо огульно ворогами людей, які говорять російською, чи вихідців із Росії.

Новини, пояснення, думки й рекламу ми подаємо так, щоб читач міг їх розрізнити.

Про що ми пишемо і про що — ні

Кожній статті ми присвоюємо одну з наведених нижче п’яти категорій як основну. Скільки писати в кожному напрямі, ми вирішуємо не за квотами, а за суспільною значущістю. Станом на вересень 2026 року статей у напрямі «Культура та історія» менше, ніж в інших, тож цей напрям ми розвиваємо в першу чергу.

Основні категорії та їхні межі
Категорія	Що охоплює і де межі
Культура та історія	Їжа, мова, кіно, література, ремесла, історія. Розрізняємо країну виробництва твору, його тему й епоху. Пишемо не для того, щоб заохочувати до подорожей, а для розуміння культури.
Люди та життя	Розповіді людей, освіта, регіони, робота, діаспора. Не зводимо людей лише до образу жертви чи героя.
Суспільство	Інституції, економічні дані, політика, передумови війни, перевірка дезінформації. Вичерпної стрічки новин і хронік бойових дій не ведемо.
Бізнес і відбудова	Галузі, компанії, кадри, приклади відновлення та відбудови. Досягнення й обмеження описуємо поруч і відокремлюємо такі матеріали від залучення інвестицій і корпоративної реклами.
Зв’язки з Японією	Культурні обміни, українська спільнота в Японії, життя в Японії, спільні дослідження. Збираємо матеріал і про досвід японської сторони.

Матеріали, яких ми не робимо

Рейтинги зовнішності чи «національного характеру»
Добірки, що складаються лише з передруків
Заголовки, що розпалюють страх чи гнів
Статті, що споживають війну як гру на перемогу й поразку
Необґрунтовані гарантії успіху
Непогоджені оголошення про набір і збори коштів
Загальні статті про найм і розробку, зв’язок яких з Україною неможливо пояснити

Джерела й перевірка

Перевагу ми віддаємо офіційній статистиці, законодавству, первинним документам, роботі на місці та дослідженням. Проте ми не вважаємо, що первинна інформація — це неодмінно правда. Заява уряду чи армії є джерелом для «факту того, що таку заяву зроблено», але не означає, що заявлені успіхи чи масштаби втрат незалежно підтверджено. Той самий стандарт ми застосовуємо й до того, як компанії описують себе. Соцмережі ми використовуємо як підказку для пошуку матеріалу, а передруки та статті одного й того самого інформагентства не рахуємо як окремі підтвердження.

Умови публікації для різних типів тверджень
Тип твердження	Умови публікації
Простий оприлюднений факт	Іноді достатньо одного належного первинного документа (наприклад, оприлюдненого розкладу заходу). Актуальність і того, хто оприлюднив, ми перевіряємо.
Важливе спірне твердження	Як правило, потрібне підтвердження щонайменше двома незалежними шляхами і можливість для заперечення. Якщо цих умов не виконано, ми не стверджуємо категорично, а подаємо це як «твердження такої-то сторони» з джерелом або відкладаємо публікацію.
Анонімна інформація	Відповідальний редактор перевіряє особу джерела та його причетність і фіксує причини анонімності та наявні інтереси. Анонімних особистих нападів і безпідставних чуток ми не публікуємо.
Числа й порівняння	Перевіряємо період, генеральну сукупність, одиниці, валюту, номінальне чи реальне значення, оцінка це чи остаточні дані, дату курсу валют. Не плутаємо накопичені й річні дані, кількість людей і кількість випадків.
Відео та зображення	З’ясовуємо первинну публікацію, автора, час зйомки та історію попереднього використання. Геолокацію ми виконуємо для перевірки, і вона не є приводом публікувати небезпечні відомості про місцезнаходження.

Усі важливі числа, цитати й власні назви ми перевіряємо без винятку. Ми не цитуємо лише стислі підсумки з результатів пошуку, а відкриваємо першоджерело й перевіряємо.

Написання назв, пов’язаних з Україною

Для топонімів відправною точкою є сучасна українська назва. Старе японське написання ми подаємо поруч при першій згадці лише тоді, коли воно потрібне для пошуку чи історичного розуміння.

Написання топонімів
Японська	English	Українська
キーウ	Kyiv	Київ
オデーサ	Odesa	Одеса
ハルキウ	Kharkiv	Харків
リヴィウ	Lviv	Львів
ドニプロ	Dnipro	Дніпро
チョルノービリ	Chornobyl	Чорнобиль

Імена людей ми пишемо так, як їх використовує сама людина в офіційному чи професійному житті. Рідну мову чи громадянство за зовнішністю ми не вгадуємо.

Як ми пишемо про війну, територію та історію

Події лютого 2022 року ми конкретно називаємо «повномасштабне вторгнення Росії в Україну» і не змішуємо їх із попереднім перебігом подій. Генеральна Асамблея ООН у резолюції ES-11/1 від 2 березня 2022 року також кваліфікує це як «агресію» (aggression) Росії проти України, що порушує пункт 4 статті 2 Статуту ООН.
Ми вважаємо українською територією все, що лежить у міжнародно визнаних кордонах, зокрема Крим і чотири області, анексію яких оголосила Росія. Генеральна Асамблея ООН визнала таким, що не має юридичної сили, «референдум», проведений в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі 16 березня 2014 року (резолюція 68/262 від 27 березня 2014 року), а також визнала такими, що не мають юридичної сили з погляду міжнародного права, так звані «референдуми», проведені 23–27 вересня 2022 року в частинах чотирьох областей, і подальшу спробу незаконної анексії (резолюція ES-11/4 від 12 жовтня 2022 року).
Ми не замінюємо це безпідставними формулюваннями на кшталт «протистояння двох сторін». Водночас відповідальність за окремі інциденти ми встановлюємо на підставі доказів.
На мапах ми розрізняємо державний кордон і лінію фактичного контролю та зазначаємо дату створення, джерело й легенду.
Щодо воєнних злочинів тощо ми окремо пишемо про підозри, висновки слідчих органів, обвинувачення і рішення судів та вказуємо, чия це оцінка.
Ми не вживаємо слова «біженці», «внутрішньо переміщені особи», «евакуйовані» та «мігранти» як синоніми. Якщо правовий статус невідомий, ми описуємо ту ситуацію, яку можна підтвердити.
Ми не робимо припущень на кшталт «російськомовний означає проросійський».

Різні позиції поруч ми подаємо лише тоді, коли йдеться про реальну наукову дискусію (діапазон оцінок кількості загиблих, різні тлумачення історичних джерел тощо). Політичні твердження та історичні погляди сторони, що вчинила агресію (теорію «одного народу», твердження, що виправдовують анексію, тощо), ми не ставимо поруч як «іншу позицію», рівноважну з позицією України. Коли ми їх згадуємо, то вказуємо, хто, коли й де це сказав, подаємо це як факт того, що «так стверджує Росія», і додаємо оцінку у світлі фактів, які можна перевірити, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН тощо.

Безпека співрозмовників і журналістів

Згода для нас — не просто галочка у формі. Перед інтерв’ю ми пояснюємо назву видання, мови публікації, обсяг матеріалу, що буде оприлюднено, як ми поводимося з фотографіями та справжнім ім’ям, а також можливість повторного поширення через пошукові системи й соцмережі. Ми повідомляємо про право не відповідати на небажані запитання, право перервати інтерв’ю і про те, як повідомити нам про побоювання щодо безпеки до публікації.

Узгодження цитат потрібне, щоб перевірити зміст, факти й безпеку. Воно не дає права вилучати критику. Повністю відкликати матеріал після публікації ми пообіцяти не можемо.

Діти — окрім згоди самої дитини відповідно до її віку та згоди батьків чи опікунів, ми окремо оцінюємо безпеку. Навіть за наявності згоди, якщо це небезпечно, ми не публікуємо. Ми також перевіряємо, чи не можна повторно встановити особу за школою, родиною чи тим, що потрапило в кадр на тлі.
Люди, які пережили насильство чи втрату — ми не просимо відтворювати болісний досвід чи емоційні реакції. Передбачаємо можливість перерви й відкликання. Не ставимо участь в інтерв’ю умовою отримання допомоги.
Військові, важливі об’єкти, місця евакуації — ми не публікуємо неоприлюднених даних про розташування й переміщення підрозділів, точних місць зйомки, часу роботи та ідентифікаційних даних. Навіть щодо вже оприлюдненої інформації ми повторно оцінюємо небезпеку повторного поширення.
Місцеві журналісти та помічники — ми гарантуємо право відмовитися від завдання і право вийти з нього. Оцінку ризиків, екстрений зв’язок, страхування, витрати й винагороду погоджуємо заздалегідь. Без налагодженої системи безпеки ми нікого не відправляємо на передову.

Виправлення та оновлення

Ми розрізняємо виправлення й оновлення. Дату оновлення змінюємо лише після перевірки тексту і не видаємо матеріал за свіжий, просто змінивши дату.

Порядок дій
Ситуація	Що ми робимо
Проблеми безпеки чи персональних даних	Щойно дізнаємося, негайно прибираємо з показу відповідне місце й зображення та повідомляємо головного редактора. Небезпечну інформацію в повідомленні про виправлення не повторюємо.
Помилка у важливому факті	Починаємо перевірку і, як правило, протягом 1 робочого дня виправляємо або позначаємо «перевіряється». У статті фіксуємо, у чому була помилка і як її виправлено.
Друкарські помилки й написання	Правки, що не змінюють змісту, фіксуємо у внутрішній історії. Зміни, що стосуються імен, чисел і цитат, не вважаємо дрібними.
Подальші зміни ситуації	Вважаємо це не виправленням, а оновленням і зазначаємо дату й зміст оновлення.

Терміни повторної перевірки ми визначаємо заздалегідь. Орієнтовна верхня межа: для культури та історії — 6–12 місяців, для компаній, статистики й інституцій — 3 місяці. Інформацію, що стосується поїздок, безпеки та строків подання заяв, ми перевіряємо ще й безпосередньо перед публікацією чи повторним поширенням. Доки в нас немає цілодобової роботи, ми не використовуємо позначок на кшталт «у реальному часі» чи «постійний моніторинг».

Використання ШІ

ШІ — це допоміжний інструмент, а не журналіст.

Для чого використовуємо — упорядкування задумів, стислий виклад матеріалів без конфіденційних даних, план статті, чернетки на основі первинних документів, допомога з перекладом, перевірка написання. У всіх випадках первинні документи перевіряє людина, а відповідальність за текст несе відповідальний автор.
Чого не робимо — не створюємо вигаданих інтерв’ю, цитат, джерел, фотографій, авторів чи місцевих представництв. Не публікуємо автоматично без перевірки. Не вводимо чутливих даних з роботи над матеріалом без погодження. Не вважаємо результат роботи ШІ новим джерелом.
Якщо ШІ суттєво брав участь у написанні чи перекладі тексту, ми зазначаємо в статті, на якому етапі його використано і хто перевіряв. Якщо йдеться лише про виправлення друкарських помилок, обмежуємося внутрішнім записом.
Згенеровані зображення використовуємо лише як абстрактні пояснювальні ілюстрації та для персонажа-провідника Oriuka і зазначаємо це. Ми не використовуємо їх так, щоб вони могли здатися доказами з поля бою, зображеннями постраждалих чи місць подій.

Персонаж-провідник

У деяких статтях з’являється персонаж-провідник Oriuka. Його роль — поставити одне запитання перед словом чи числом, на якому читач може зупинитися, і скерувати до тієї частини тексту, схеми, таблиці чи джерела або до пов’язаної статті, де є відповідь.

Як створено персонажа — Oriuka — це бренд-персонаж, створений на основі згенерованого зображення. Його вигадана історія (наприклад, «довідкове бюро на згині») — це творчий задум, що має допомагати читанню, а не зображення реальних місць, історії чи народних казок України.
Не джерело фактів — Oriuka не є автором, журналістом чи редактором. Його репліки не подають нових фактів чи свідчень: факти статті ми подаємо в основному тексті та джерелах. Перед публікацією репліки ми звіряємо з текстом статті.
Не з’являється у важких матеріалах — У статтях і фрагментах про загиблих і поранених, конкретну шкоду, втрати, вшанування пам’яті, бойові дії, особистий досвід людей, які були змушені покинути домівки, чи свідчення безпосередніх учасників подій ми не розміщуємо ні його зображення, ні реплік. Також ми не доручаємо йому політичних заяв, фахових оцінок чи рекомендацій щодо реклами або зборів коштів.
Мови — Наразі персонаж з’являється лише на японськомовних сторінках. Як передавати його ім’я та репліки українською, ми вирішимо після перевірки носієм мови.

Докладніше про персонажа та правила, де він з’являється і де ні, — на сторінці Про Oriuka (японською).

Редакційна незалежність

Ситуації, у яких зв’язки з компаніями-операторами чи діловими партнерами можуть вплинути на статтю, ми контролюємо через попереднє декларування, розподіл обов’язків і розкриття інформації читачам. Докладніше — на сторінках Про нас і Про рекламу.

Про цю політику

Ми переглядаємо цю політику в процесі роботи. У разі змін ми зазначаємо дату й зміст змін. Якщо ви помітили помилку чи розбіжність між політикою і реальними статтями, повідомте нам через сторінку Повідомити про помилку.

Зміни: 24 вересня 2026 року — переглянуто пункт про згенеровані зображення в розділі «Використання ШІ» та додано розділ «Персонаж-провідник».