П’ять речей, які варто перевірити насамперед, читаючи новини про Україну

Відколи почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, інформації про Україну навіть японською стало дуже багато. Перевірити все самотужки неможливо. Можна лише щодо однієї конкретної інформації послідовно перевірити кілька пунктів.

Тут ми наводимо п’ять. Особливих навичок не потрібно. Потрібна звичка дивитися не на сам написаний зміст, а на те, звідки ця інформація взялася і як до вас дійшла.

1. Хто поширив

Спершу з’ясуйте, хто першим оприлюднив цю інформацію. Важливо: заяви уряду чи армії — джерело «факту, що так заявлено», і не означають, що зміст незалежно підтверджено. Це однаково стосується заяв будь-якої сторони.

Приклад — «Привид Києва». Одразу після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року поширилася історія про невідомого українського пілота, який збиває російські літаки один за одним. За матеріалом агентства AP від 2 травня 2022 року, Командування Повітряних сил України у Facebook заявило, що «Привид Києва» — це легенда про супергероя, створена українцями, і збірний образ пілотів, а не конкретна людина. У тій самій заяві Повітряні сили зазначили, що майор Степан Тарабалка, якого дехто вважав «Привидом», не є «Привидом» і що історія про 40 збитих ним літаків не відповідає дійсності. Те, що майор загинув у повітряному бою 13 березня того ж року, у тому самому матеріалі подано як факт.

Офіційні повідомлення країни — учасниці подій згодом можуть бути спростовані самою цією країною. Тому «так каже уряд» — не кінець перевірки, а її початок. Те саме стосується й тих, хто перевіряє. Сайт EUvsDisinfo, що відстежує дезінформацію з Росії, веде East StratCom Task Force, створена 2015 року при зовнішньополітичній службі ЄС, і сайт сам прямо зазначає, що його матеріали «не є офіційною позицією ЄС». Хто веде ресурс і як цей хтось пояснює власну позицію — на це варто подивитися ще до того, як читати зміст.

2. Коли і де знято відео

Друге — дата й місце. Знову й знову трапляється, що відео реальних подій поширюють як відео подій з іншого часу чи іншого місця.

Японський центр фактчекінгу (日本ファクトチェックセンター, JFC) 3 березня 2026 року перевірив відео, яке поширювалося в X з підписом «ізраїльську атомну електростанцію знищено іранською ракетою», і визнав це неправдою. Це відео, яке поширили понад 5 100 разів і переглянули понад 1,66 млн разів, насправді показувало масштабну пожежу на військовому складі боєприпасів у Харківській області на північному сході України 24 березня 2017 року. JFC за допомогою пошуку в Google Lens знайшов статтю канадського медіа Global News 2017 року і підтвердив, що збігаються багатоквартирний будинок на передньому плані та спіральний дим у лівому нижньому куті кадру.

Бувають і протилежні приклади. 7 листопада 2022 року JFC визнав, що відео, яке поширювалося з підписом «позаду рухаються тіла», не має стосунку до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У статті-перевірці вихідне відео пояснено так: «Відео демонстрації знято в лютому 2022 року у Відні (Австрія), приблизно за 2 тижні до початку вторгнення Росії в Україну; це протестний перформанс проти зміни клімату».

Спільне в цих двох випадках те, що до вихідного відео дісталися не завдяки особливій внутрішній інформації, а за допомогою пошуку за зображенням, доступного кожному. Використані інструменти (функцію аналізу відео InVID, Google Lens) також названо в статтях. Узяти кадр із відео, що викликало сумнів, і пошукати його за зображенням може й читач.

3. Що є підставою

Третє — як рахувати підстави. Поширена помилка — рахувати передруки як окремі підтвердження. Якщо десять акаунтів кажуть те саме, але джерело одне, підстава одна. Десять медіа, які опублікували той самий матеріал одного інформагентства, — це те саме, що десять разів прочитати одну статтю.

Наочний приклад — випадок, який JFC перевірив 16 травня 2024 року. Поширилося відео, стилізоване під екран BBC News, про те, що «лідери країн НАТО розчаровані політикою України». JFC визнав це неправдою. За тією статтею, журналіст BBC Verify Shayan Sardarizadeh указав, що відео фальшиве, а засновник Bellingcat Eliot Higgins написав, що це щонайменше сьоме подібне фальшиве відео з листопада 2023 року.

На вигляд є вагоме підтвердження — «повідомила BBC», — але насправді BBC цього не повідомляла. Логотипи й дизайн екрана медіа використовують не як підставу, а як прикрасу, що робить щось схожим на підставу. Спосіб перевірки простий: пошукати той самий зміст на сайті цього медіа.

4. Чиїм твердженням це подано

Четверте — підмет. Формулювання «повідомляється, що…» приховує, хто це сказав. Якщо повернути зниклий підмет, вага інформації суттєво змінюється.

Щомісячний звіт про захист цивільного населення за серпень 2026 року, оприлюднений Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (HRMMU) при Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини, можна читати як реальний приклад цього. Звіт подає як «перевірені» цифри про те, що в серпні 2026 року в Україні загинули щонайменше 372 цивільні особи і 2 349 зазнали поранень, а поруч без змін наводить цифри, які російська влада оприлюднила щодо окремих випадків (на окупованих територіях щонайменше 85 загиблих і 498 поранених, у Російській Федерації щонайменше 113 загиблих і 736 поранених), і пише таке.

Due to lack of independent sources of information, however, HRMMU has not been able to verify the vast majority of allegations.

UN Human Rights Monitoring Mission in Ukraine, «Protection of Civilians in Armed Conflict: August 2026 Update»

Цифри, які вдалося перевірити, і цифри, які оприлюднено, але не перевірено, в одному звіті трактуються по-різному. Чи робить автор таке розрізнення — підказка для оцінки надійності статті.

5. Чого ще не відомо

П’яте найлегше пропустити. Джерело, яке саме пише про те, чого не вдалося підтвердити, надійніше за джерело, що все стверджує категорично.

Той самий звіт HRMMU пояснює межі своїх цифр у самому тексті. Визначивши, що «verified» (перевіреними) називає лише записи, які відповідають стандарту «reasonable grounds to believe» (є достатні розумні підстави вважати), він пише таке.

The actual extent of civilian harm – both casualties and infrastructure damage – is likely considerably higher

Там само

У виносці ще й прямо зазначено, що удар по автобусу, який, за повідомленнями, стався 26 серпня 2026 року поблизу окупованої Катеринівки в Луганській області, не включено до підрахунку через обмеженість інформації та відсутність доступу на місце. Написати, що твої цифри «ймовірно, менші за реальні», — не визнання слабкості. Це робота, яка дає читачеві знати, що ця цифра означає, а чого не означає.

За тим самим звітом, від 24 лютого 2022 року перевірено 70 950 жертв серед цивільного населення: 17 257 загиблих і 53 693 поранених. Цитуючи ці цифри, треба передавати разом із ними й обмеження «перевірені», і примітку, що насправді їх більше.

Висновок, коли відповіді немає

Часто навіть після всіх п’яти пунктів не вдається визначити, правда це чи ні. Тоді правильний висновок — «поки невідомо», а не вибір однієї зі сторін. Уміти залишити питання відкритим — можливо, найкорисніша навичка, яку дають ці п’ять пунктів. Якщо шукати підказки японською, вхідними точками можуть бути перелік статей Японського центру фактчекінгу про Україну та FactCheck Navi від ініціативи FactCheck Initiative Japan (FIJ). Проте те, що щось є у вхідній точці, і те, що це підтверджено, — різні речі.

Що робить наше видання, коли пише статті

Наостанок опишемо принципи самого Ukrainavi. Ці п’ять пунктів — водночас і наш редакційний порядок.

• Заяви урядів, армій і компаній вважаємо джерелом «факту, що була заява», і пишемо про них окремо від перевірки змісту
• Не цитуємо за підсумками пошуку. Обов’язково відкриваємо вихідну сторінку й перевіряємо
• Розрізняємо передруки й незалежні підтвердження. Не рахуємо матеріали того самого інформагентства як кілька підтверджень
• До цифр додаємо період, сукупність, одиниці, чи це оцінка, чи остаточні дані, хто їх оприлюднив і рік дослідження
• Того, що не вдалося підтвердити, не домислюємо, а зазначаємо в статті
• Події 24 лютого 2022 року називаємо «повномасштабним вторгненням Росії в Україну» і не вживаємо евфемізмів, що приховують, хто діяв

Наприкінці цієї статті також наведено використані джерела й те, що не вдалося підтвердити. Якщо прочитати цей розділ першим, стане зрозуміло, що автор перевірив і чого далі не перевіряв.