Вводиш «лютого» — отримуєш «лютера». Як шукати слова в українських словниках

Якщо в онлайн-версії двадцятитомного «Словника української мови», який оприлюднює Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, ввести лютого (родовий відмінок від «лютий»), з’явиться заголовне слово ЛЮ́ТОР. Це розмовна назва лютера (прихильника лютеранства), і до лютого вона стосунку не має.

Словник тут не винен. Українські словники подають слова як заголовні у «початковій формі». Місяць — це лю́тий, а лютого — його змінена форма. Онлайн-версія не зводить змінені форми до заголовної. Слово, якого не знайдено, приводить до іншого заголовного слова зі схожим написанням.

Тут ми на прикладі сторінок словників станом на 24 вересня 2026 року підсумовуємо, як від зміненої форми повернутися до заголовної, як читати позначки біля заголовного слова і знак наголосу, а також як користуватися безкоштовними онлайн-словниками, що їх оприлюднюють державні установи.

Заголовні слова подано в «початковій формі»

Якщо порівняти заголовні слова двадцятитомника, видно, що для кожної частини мови вони подані в усталеній формі. Одразу після заголовного слова йдуть закінчення, що підказують словозміну, і скорочені позначки частини мови чи роду.

«тня» в заголовному рядку — скорочення, що показує форму із заміненим кінцем заголовного слова кві́тень. Родовий відмінок від кві́тень — кві́тня: е, яке було в заголовному слові, зникає. Саме тому, бачачи змінену форму, варто перевірити, чи не випав десь голосний.

Від зміненої форми — до заголовного слова

Поза словником ми здебільшого бачимо змінені форми. У таблиці — приклади форм, що трапляються часто: що це за форма і яке заголовне слово шукати. Усе це можна перевірити в таблицях словозміни чи заголовних рядках словників.

Менше плутанини буде, якщо діяти в такому порядку.

• За закінченням визначити частину мови. Наприклад, -ого чи -ому — прикметникова словозміна, дієслово не на -ти — форма особи чи минулого часу.
• Утворити заголовну форму і шукати її. Іменник — у називному відмінку однини, прикметник — у називному відмінку чоловічого роду, дієслово — інфінітив на -ти. Подумати й про те, чи не випав голосний.
• Перевірити за закінченнями в заголовному рядку. Якщо там кві́тень, тня, то родовий відмінок — квітня.
• Знайти саму побачену форму в таблиці словозміни. «Словники України online», якщо вибрати заголовне слово, показують таблицю з усіма змінними формами.

Введена як є форма приводить до іншого слова

Обидва онлайн-словники зіставляють введений рядок з абетковим переліком заголовних слів. Під час перевірки 24 вересня 2026 року жодна зі змінених форм не приводила до потрібного заголовного слова, і результати були такі.

Як і з січня, що приводить до назви річки, змінена форма може випадково збігатися за написанням із заголовним словом іншої лексеми. Обов’язково читайте тлумачення знайденого заголовного слова й перевіряйте, чи відповідає воно контексту.

У «Словниках України online» варто зважати й на знак апострофа. Коли п’ять вводили прямим апострофом із клавіатури (символ U+0027), з’являлася таблиця словозміни числівника п’ять, а коли вводили знаком ’ (U+2019, той самий, що й права лапка), яким користуються в правописних виданнях, пошук приводив до заголовного слова П’яченца (італійське місто).

Як читати знак наголосу

У заголовних словах двадцятитомника над наголошеним голосним стоїть знак (´). В українській мові слова з однаковим написанням можуть бути різними словами залежно від місця наголосу. У двадцятитомнику поруч стоять ПІ́ТИ і ПІТИ́: ПІ́ТИ — застаріла чи діалектна форма від «співати», а ПІТИ́ — «іти».

Заголовні слова з однаковим написанням, але різним значенням, мають номери. лю́тий поділено на ЛЮ́ТИЙ 1 (жорстокий, суворий) і ЛЮ́ТИЙ 2 (місяць лютий). Заголовні слова з номерами варто відкривати всі й порівнювати тлумачення та приклади.

У змінених формах наголос може пересуватися. У таблицях словозміни «Словників України online» родовий відмінок від пішни́к — пішника́, а знахідний від середа́ — се́реду: наголошений склад залежить від форми. Наголос у заголовному слові не визначає вимови всіх форм. У таблиці словозміни знак наголосу стоїть над кожною формою.

Місце наголосу використовують і для визначення написання. Правопис 2019 року в першому ж параграфі вимагає перевіряти за словником слова, де наголос не змінюється, бо ненаголошені е та и вимовляються нечітко (про це йдеться у статті Українські привітання і подяки).

Онлайн-словники від державних установ

Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України безкоштовно оприлюднює такі словники.

За поясненням онлайн-версії двадцятитомника, цей словник — частина «Національної словникової бази» фонду, а ця база — один із наукових об’єктів, яким розпорядженням Кабінету Міністрів № 73-р від 11 лютого 2004 року надано статус національного надбання (національне надбання). Онлайн-версія ще не містить томів на літери від С і далі, тому тлумачень слів січень, травень, червень тощо станом на вересень 2026 року на цьому сайті немає. Але й для таких слів таблицю словозміни і наголос можна перевірити в «Словниках України online».

Серед академічних словників, що передували двадцятитомнику, — одинадцятитомний «Словник української мови», виданий у 1970–1980 роках. Стаття IEU «Lexicography» називає його «найбільшим словником української мови» свого часу. Щодо походження слів є «Етимологічний словник української мови» Інституту мовознавства тієї самої академії (задуманий у 7 томах; у 1982–2012 роках вийшло 6 томів).

Чинний правопис відповідає редакції 2019 року. Наприклад, в онлайн-версії двадцятитомника слово «проєкт» подано як проєкт, а пошук за проект приводить до іншого слова. Про зміни в написанні ми писали в статті Правопис 2019 року через сім років став «стандартом державної мови». Словники, видані до 2019 року, написано за попереднім правописом.

Словники української мови, видані японською

Серед японсько-українських словників і словничків, які можна знайти в бібліографічних даних Національної парламентської бібліотеки Японії, є такі (станом на вересень 2026 року). Змісту ми не оцінювали.

• За ред. Євразійського центру, наук. ред. Бєліков Олександр Сергійович (ビェリコフ・オレクサンドル・セルギョヴィチ), «Словник української мови» (ウクライナ語辞典), вид-во Best-sha (ベスト社), листопад 2012 року, 1076 сторінок (з диском із записами)
• Курода Рюносуке (黒田竜之助), «1500 базових слів української мови» (ウクライナ語基礎1500語), вид-во Daigaku Shorin (大学書林), вересень 1995 року, 177 сторінок
• Упоряд. Абе Сьокіті (阿部昇吉) та ін., «Японсько-український і українсько-японський словничок» (日本語-ウクライナ語・ウクライナ語-日本語単語集), вид-во Kokusai Gogakusha (国際語学社), лютий 2007 року, 399 сторінок
• І. Бондаренко, Хіно Такао (日野貴夫), «Українсько-японський, японсько-український словник», Альтернативи, 1998 рік, 585 сторінок
• І. Бондаренко, Хіно Такао (日野貴夫), «Кишеньковий японсько-український словник» (和烏小辞典　日本語・ウクライナ語小辞典), Астропринт, 2001 рік, 307 сторінок

Усі вони вийшли до правопису 2019 року. Якщо сумніваєтеся в написанні, перевірте чинний варіант в онлайн-словниках, згаданих вище. Про підручники, якими користуються на курсах у японських університетах, ми писали в статті Курси та заняття з української мови в Токійському університеті іноземних студій, Осацькому і Токійському університетах.