Понад 1 500 км на картах: підземні каменоломні Одеси

Під Одесою сіткою розходяться ходи, що лишилися після видобутку каменю. Їх називають «Одеськими катакомбами». Про їхню загальну довжину часто кажуть «2 500 км», але це не виміряна довжина.

Як утворилися виробки і звідки беруться цифри, розповідаємо за «Енциклопедією Сучасної України» (ЕСУ; стаття «Одеські катакомби», автор Т. В. Кріль, грудень 2022 року), «Енциклопедією історії України» Інституту історії України НАН України (ЕІУ; однойменна стаття, автор О. А. Бачинська, 2010), статтею «Odesa» в Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU) Канадського інституту українських студій, описом підземного заповідника Одеського національного університету, проєктом стратегії розвитку міста, який оприлюднила Одеська міська рада, і сторінкою Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як потрапити до катакомб і як їх відвідати, у статті не йдеться.

Сліди каменю, з якого збудовано місто

За ЕСУ, виробки розташовані в межах Одеси та під навколишніми селами — Усатовим, Нерубайським, Івановим, Великим Дальником та іншими. Виникли вони в першій половині XIX століття, під час інтенсивної розбудови міста (ЕСУ, ЕІУ). Про те, як з’явилася Одеса, йдеться у статті про заснування Одеси.

Видобували вапняк із великою кількістю черепашок, який українською називають ракушняком. ЕСУ пише, що цей камінь (понтичні вапняки), утворений на місці давнього Понтичного моря, відпрацьовували вглиб, вирізали «англійською пилкою» та іншими інструментами, потім відбивали ломом брилу і нарізали готовий для продажу камінь. З кривого за формою каміння робили паркани. ЕІУ пише, що бл. 95% катакомб — колишні каменярні, де видобували будівельне каміння.

За ЕСУ, глибина виробок — від 1,5 до 40 м, а їхні розміри в середньому становлять 1,8 м у висоту і 3,5 м у ширину. У центрі міста на невеликій глибині (менше 10 м) є й окремі виробки в лесоподібних суглинках. За радянських часів видобуток каменю в межах міста заборонили (ЕСУ, ЕІУ; рік заборони не вказано).

«Катакомби» і «підземні каменоломні»

Слово «катакомби» спершу означало підземні кладовища — наприклад, у Римі. ЕСУ пише, що катакомби Рима та Відня слугували місцями поховань і мали культове значення, а одеські виробки виникли через видобування глин і каменю, а також облаштування схованок і укриттів, і наводить думку, що термін «катакомби» не відображає їхню суть, а точнішим є термін «підземні каменоломні».

Для явищ, пов’язаних із виробками, існують і свої назви. ЕСУ пише, що неглибокі виробки в лесоподібних суглинках називали «мінами», нарізаний для продажу камінь — «штукою», а криве каміння — «бутом».

Чия це цифра — 2 500 км?

Загальну довжину джерела подають по-різному.

Обидві українські енциклопедії подають 2 500 км не як виміряну довжину, а як оцінку. За ЕСУ, описаних і нанесених на карти виробок — понад 1 500 км. Хто і коли зробив оцінку, в жодній з енциклопедій не сказано. Проєкт стратегії розвитку міста (до 2027 року), який оприлюднила Одеська міська рада, пише, що загальна довжина ходів, які утворилися внаслідок видобутку черепашника, — «до 3 тис. км», але й тут джерела цифри не вказано.

«Найбільший підземний лабіринт у світі»?

Трапляються тексти, де одеські виробки називають найбільшим підземним лабіринтом у світі. У трьох енциклопедіях, на які ми спираємося, місця серед світових чи європейських об’єктів не вказано. Проєкт стратегії розвитку Одеси пише, що катакомби є «одними з найбільших у світі», але не пояснює, з чим їх порівнювали. ЕСУ порівнює не довжину, а походження — одеських виробок і підземних кладовищ Рима та Відня.

Пам’ятка природи і підземний заповідник університету

Частина виробок має статус пам’ятки природи. За ЕСУ, підземні виробки на глибині бл. 15 м у Малиновському районі Одеси і карстова печера Заповідна з рештками фауни пліоцену з 1963 року є геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення «Одеські катакомби» (4,67 га), яка перебуває в користуванні Одеського університету. ЕСУ пише також, що окремі частини виробок є пам’ятками історії, науки і техніки місцевого значення. Про заповідники та пам’ятки природи України загалом можна прочитати у статті про заповідники.

Хронологія печери з викопними рештками

За описом університету, у печерах досі знайдено понад 50 тис. кісток тварин 46 видів — серед них мастодонт, етруський носоріг, 2 види шаблезубих тигрів, одногорбий верблюд, гігантські страуси та інші.

Вплив на ґрунт і будинки

Виробки впливають і на ґрунти міста. ЕСУ пише, що при штучному обводненні порід, які залягають над виробками, і затопленні самих порожнин посилюються карстово-суфозійні процеси, що призводять до просідань і провалів і часто супроводжуються деформаціями будівель. Провали поверхні відбуваються переважно там, де виробки залягають на глибині до 4 м. ЕІУ теж пише, що існування каменоломень з часом стало призводити до просадок ґрунту і руйнувань будинків. ЕСУ зазначає також, що небезпеку провалів посилює підвищена сейсмічність через близькість зони Вранча в Румунії.

Проєкт стратегії розвитку Одеси теж пише, що останніми десятиліттями гірничотехнічний стан катакомб погіршується через давність каменоломень і зростаюче навантаження на територію міста. Проєкт передбачає збільшити обсяг кріплення підземних виробок — «мін» і катакомб — під житловими будинками з 1 558 кубічних метрів на рік 2025 року до 2 000 кубічних метрів на рік 2027 року.

Під час Другої світової війни

Під час Другої світової війни катакомби були укриттям для радянських партизанів, які діяли проти румунських окупантів; за ЕІУ, більшість із них були заарештовані й страчені (ЕСУ, ЕІУ).

Під містом зі статусом світової спадщини

За сторінкою Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історичний центр Одеси 2023 року внесено до Списку всесвітньої спадщини і до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Як це відбувалося, розповідає стаття про міста України і світову спадщину, а про будівлю міського театру опери та балету — стаття про Одеський оперний театр. Міські вулиці на поверхні і підземні ходи, звідки добували для них камінь, — два боки того самого будівництва XIX століття.