Міста України та Світова спадщина

Софійський собор і прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра в Києві внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 1990 року, історичний центр Львова — 1998 року, історичний центр Одеси — 2023 року. І всі три об’єкти внесено також до Списку всесвітньої спадщини під загрозою. Як формувалися українські міста, який міжнародний статус мають ті чи інші будівлі і що, за підтвердженими даними, зруйновано — простежуємо за оприлюдненими матеріалами ЮНЕСКО.

Одне застереження наперед. Міністерство закордонних справ Японії встановило для всієї території України рівень небезпеки 4 (рекомендація виїхати, 退避勧告) (оголошено 19 січня 2026 року, перевірено 23 вересня 2026 року). Цей сайт не має реєстрації туристичного агента і не організовує поїздок та не є посередником у них. Назви будівель і міст нижче — не варіанти, куди поїхати, а ключі до читання.

Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро

Київ

Про Київ ЮНЕСКО в прес-релізі від 15 вересня 2023 року пише так. Софійський собор символізує «новий Константинополь» — столицю князівства, що постало в XI столітті на землях, які прийняли християнство після хрещення святого Володимира 988 року. А духовний та інтелектуальний вплив Києво-Печерської лаври, за прес-релізом, сприяв поширенню православної віри й думки на європейському континенті з XVII по XIX століття. До Списку всесвітньої спадщини цей об’єкт внесено 1990 року.

Львів

Той самий прес-реліз пише про Львів: «заснований у пізньому середньовіччі, він процвітав як адміністративний, релігійний, торговельний і культурний центр з XIII по XX століття», «середньовічна міська структура збереглася практично неушкодженою, зокрема сліди різних етнічних громад, що тут жили, та пишна архітектура доби бароко й пізніших епох». Історичний центр внесено до Списку всесвітньої спадщини 1998 року. Крім того, з 2015 року Львів входить до Мережі креативних міст ЮНЕСКО в галузі «література».

Одеса

Одеса — портове місто на березі Чорного моря. До Мережі креативних міст вона входить з 2019 року в галузі «література» (на відповідній сторінці ЮНЕСКО англійською написано Odessa, що відрізняється від Odesa — написання за українським «Одеса»). 25 січня 2023 року Комітет всесвітньої спадщини вніс історичний центр Одеси до Списку всесвітньої спадщини і водночас до Списку всесвітньої спадщини під загрозою. Тоді Генеральна директорка ЮНЕСКО Одре Азуле назвала Одесу «вільним містом, світовим містом, легендарним портом, що залишив свій слід у кіно, літературі й мистецтві».

Харків

Харків входить до Мережі креативних міст з 2021 року в галузі «музика». Сторінка ЮНЕСКО про місто зазначає, що у 2019–2020 роках тут відбулося понад 5400 культурних подій, які відвідали понад 520 тисяч осіб; що в місті є 36 бібліотек, 24 музеї, 17 художніх галерей і 14 театрів; що воно відоме музичною освітою і що навчальні заклади міста випустили багато композиторів, виконавців і вокалістів. Утім, це опис на підставі заявки на момент вступу; дати оновлення на сторінці не зазначено, і нинішньої кількості закладів чи подій він не відображає.

Дніпро

Щодо Дніпро ця стаття змогла підтвердити історію назви. Постанова Верховної Ради № 1375-VIII від 19 травня 2016 року визначила: «Перейменувати місто Дніпропетровськ Дніпропетровської області на місто Дніпро». Перейменовано місто, а не область. Щодо Дніпра ця стаття змогла підтвердити лише це.

Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО і Список всесвітньої спадщини під загрозою

За сторінкою держав-учасниць Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, в Україні 8 об’єктів Світової спадщини. Серед них 3 транскордонні.

Три з них внесено до Списку всесвітньої спадщини під загрозою (List of World Heritage in Danger). Історичний центр Одеси внесено до нього 25 січня 2023 року — одночасно з внесенням до Списку всесвітньої спадщини. Софійський собор і прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра в Києві, а також історичний центр Львова додано до Списку всесвітньої спадщини під загрозою 15 вересня 2023 року рішенням Комітету всесвітньої спадщини, що засідав в Ер-Ріяді.

Як причину Комітет назвав те, що «оптимальні умови для повного забезпечення захисту видатної універсальної цінності об’єктів більше не виконуються, і через війну вони перебувають під потенційною загрозою». ЮНЕСКО зазначає, що ці два об’єкти, крім загрози прямих ударів, уразливі й до ударних хвиль від бомбардувань обох міст. Пояснюється, що внесення до Списку під загрозою нагадує державам-учасницям про їхню відповідальність за моніторинг і захист і відкриває шлях до додаткової фінансової та технічної підтримки для невідкладних заходів.

Що саме рахує число «545 пошкоджених об’єктів культури»

ЮНЕСКО оприлюднює кількість пошкоджених об’єктів культури в Україні: «Станом на 29 липня 2026 року підтверджено пошкодження 545 об’єктів культури (156 релігійних об’єктів, 281 будівля історичного та/або мистецького значення, 43 музеї, 33 пам’ятники, 22 бібліотеки, 5 археологічних об’єктів, 5 архівів)». Позначка останнього оновлення сторінки — 30 липня 2026 року.

Наводячи це число, не можна відкидати методу підрахунку. Сама ЮНЕСКО на тій самій сторінці пише, що це «попередня оцінка пошкоджень», за якої повідомлені випадки звіряють із кількома надійними джерелами, і що «ці дані, які регулярно оновлюються, не є зобов’язальними для організації». Там також зазначено, що разом із партнерами розробляється механізм незалежної скоординованої оцінки, зокрема з аналізом супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції 1954 року. Тобто 545 — це не загальний обсяг пошкоджень культурної спадщини в Україні, а кількість випадків, які ЮНЕСКО змогла підтвердити станом на 29 липня 2026 року. Реальних пошкоджень, імовірно, більше, і лише на підставі цього числа не можна говорити про зростання чи зменшення.

Зазначимо, що сторінка поділена на розділи за регіонами, але розподілу за областями ця стаття не перевіряла.

У списках не лише будівлі

Якщо дивитися на культуру міста лише через архітектуру, решти не видно. У списках нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО від України є такі 7 елементів.

«Список, що потребує термінової охорони» — окрема від Репрезентативного списку система. Навіть в межах «нематеріальної культурної спадщини» тип списку, до якого внесено елемент, змінює значення. Цитуючи ці елементи в статтях чи матеріалах, не пропускайте, про який саме список ідеться.

Що можна відкрити, не виходячи з дому в Японії

Частину культурної спадщини України оцифровано, і її можна переглянути й з Японії.

• SUCHO (Saving Ukrainian Cultural Heritage Online): ініціатива понад 1500 міжнародних волонтерів; за описом на сайті, від початку повномасштабного вторгнення вона заархівувала понад 5000 вебсайтів українських культурних установ — 50 ТБ даних — і передала обладнання для оцифрування понад 70 установам культурної спадщини. Як там написано, охоплення широке — від національних архівів до маленьких місцевих музеїв, 3D-турів храмами й дитячих мистецьких центрів.
• Google Arts & Culture «Ukraine is Here»: тематична сторінка, що збирає українське мистецтво й культуру. На сторінці зазначено «понад 15 культурних установ», «понад 150 історій», «понад 3000 зображень», «понад 200 3D-моделей». Є також розділи з AR-творами й віртуальними галереями.

Пізнавати, не їдучи

Після прочитання залишається така зміна: назви місць із новин набувають обрисів. Слово «Одеса» можна прочитати як назву порту з історичним центром, який того самого дня потрапив і до Списку всесвітньої спадщини, і до Списку під загрозою. Число 545 можна прочитати не як загальний обсяг пошкоджень, а як кількість випадків, які змогла підтвердити ЮНЕСКО.

Ця стаття змогла охопити лише дуже малу частину цього. Те, що не вдалося перевірити, перелічено наприкінці статті.