Двоє нових працівників — і ставка 5%: як працює програма кредитування МСБ «5-7-9»

Українська програма кредитування малого і середнього бізнесу, відома під назвою «5-7-9%», влаштована так: держава бере на себе частину відсотків за кредитом, який видає банк, і знижує ставку, яку фактично сплачує підприємство. Її підстава — постанова Кабінету Міністрів № 28 від 24 січня 2020 року «Про надання фінансової державної підтримки» та визначений нею Порядок. До серпня 2026 року цю постанову змінювали понад 50 разів.

Спочатку програму адміністрував Фонд розвитку підприємництва. Постановою Кабінету Міністрів № 203 від 16 лютого 2026 року його назву в тексті замінено на «Національна установа розвитку». Далі — за текстом станом на 24 вересня 2026 року.

Ставка банку і ставка для підприємства

Підприємство звертається по кредит до «уповноваженого банку», що бере участь у програмі. Уповноважений банк — це банк, який відповідає критеріям з додатка до Порядку й уклав договір про співпрацю з Національною установою розвитку. Чи відповідає підприємство вимогам, вирішує банк: він проводить оцінку і видає кредит.

Порядок визначає ставку у два етапи. Перша — «базова процентна ставка», яку встановлює банк; її максимум — індекс ставок за депозитами фізичних осіб UIRD (3 місяці) плюс кілька процентних пунктів. Наприклад, для кредиту мікропідприємству, що працює понад рік, на інвестиції в обладнання тощо — «не більше UIRD + 4 п. п.», для середнього підприємства — «не більше UIRD + 2 п. п.», а базова ставка для всіх, крім фізичних осіб — підприємців, не може перевищувати 23% річних. Друга — «компенсаційна процентна ставка», яку сплачує підприємство; різницю між нею і базовою ставкою Національна установа розвитку щомісяця сплачує з ескроу-рахунку, відкритого в банку.

Як визначають 5%, 7% і 9%

Назва програми походить від компенсаційних ставок за інвестиційними кредитами. За текстом станом на вересень 2026 року вони такі.

Умову щодо працівників перевіряють протягом усього строку кредиту. Банк щокварталу перевіряє середню кількість працівників підприємства; якщо мікро- чи мале підприємство скорочує персонал, компенсаційна ставка зростає на 1 п. п. за кожного працівника (максимум — 7%). Для середніх підприємств ставка змінюється на 0,5 п. п. за кожного працівника в бік збільшення чи зменшення.

Втім, той самий пункт 16 передбачає, що під час воєнного стану і протягом 180 днів після його припинення умови щодо збільшення чи збереження кількості працівників можуть не застосовуватися.

Спеціальні умови, додані після початку повномасштабного вторгнення

Коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Кабінет Міністрів змінював цю постанову з короткими інтервалами. Постанова № 274 від 12 березня додала до цілей підтримки кредити сільськогосподарським виробникам, а постанова № 312 від 18 березня — проєкти, що задовольняють потреби війська і постраждалого населення, переміщення підприємств із районів бойових дій у безпечні регіони тощо. За текстом станом на 1 липня 2022 року, для другої групи компенсаційна ставка становила 0% під час воєнного стану і протягом 1 місяця після його припинення, а потім — 5%.

Згодом постановою № 229 від 14 березня 2023 року Порядок виклали в новій редакції. У тексті станом на вересень 2026 року немає положення про єдину ставку 0% на час воєнного стану. Натомість є кілька пільг, пов’язаних зі шкодою від війни.

• Інвестиційні кредити підприємствам, які провадять діяльність на «територіях з високим рівнем воєнного ризику» і мають там виробничі потужності: 1% протягом перших 5 років, потім 5%. На поповнення обігових коштів — 7%
• Кредити на відбудову і ремонт майна, пошкодженого внаслідок російських атак: 0,1% протягом перших 2 років, потім 5%, 7% або 9% залежно від розміру підприємства й умов щодо працівників. Сума кредиту — не більше за розмір збитків, зазначений у документах, що фіксують пошкодження
• Кредити на купівлю і встановлення газових турбін, газопоршневих і біогазових установок, дизельних, бензинових і газових генераторів: 0%

«Території з високим рівнем воєнного ризику» — це, зокрема, території, включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані, що його затверджує міністерство, відповідальне за розвиток. Місто Київ і Київську область виключено. Крім того, під час воєнного стану не застосовується обмеження загального обсягу державної підтримки еквівалентом 200 000 євро за 3 роки.

Скільки можна позичити і до коли подавати заявки

Загальна сума кредитів, за якими одне підприємство (разом із пов’язаними особами) може отримати підтримку, обмежена залежно від мети. Для фізичних осіб — підприємців — 3 млн грн, для кредитів на обігові кошти не в пріоритетних галузях — 5 млн грн, для інвестицій не в пріоритетних галузях — 60 млн грн, для відбудови пошкодженого війною майна та підприємств на територіях з високим рівнем воєнного ризику — 150 млн грн тощо. Строк інвестиційного кредиту — до 10 років.

Звертатися можна протягом 8 років з дня набрання чинності постановою № 28.

Умови, додані 2026 року

Зміни 2026 року зробили деякі умови суворішими. Для середніх підприємств, які отримують кредит з 1 вересня 2026 року, запроваджено умову: співвідношення операційного прибутку до запланованих річних процентних платежів (показник здатності обслуговувати відсотки) має бути меншим за 5. Тобто середні підприємства зі значною здатністю сплачувати відсотки виходять з-під дії програми. Також із того самого дня екологічні та соціальні стандарти Світового банку поширено на кредити несільськогосподарським підприємствам (під час воєнного стану — за винятком кредитів на відбудову, генерувальне обладнання, для територій з високим рівнем воєнного ризику тощо).

Показників програми, як-от кількості чи загальної суми кредитів, ця стаття не розглядає. Читаючи умови програми, обов’язково перевіряйте, станом на яку дату наведено текст. З 2020 року було понад 50 змін, і під тією самою назвою «5-7-9» зміст значно змінився.