Від «Босоногого Ґена» до «Чі. Життя однієї киці»: японська манґа українською

Українське видання про книжки й видавничу справу Chytomo пише, що перша японська манґа в українському перекладі вийшла 2009 року: це був перший том «Босоногого Ґена» (はだしのゲン) Накадзави Кейджі. Переклади, видані з дозволу японських видавців, почали регулярно з’являтися з кінця 2019 року, і першим став «Чі. Життя однієї киці» Конамі Канати від дніпровського видавництва Nasha Idea. У статті того ж видання за вересень 2026 року названо дев’ять видавництв, які випускають манґу.

Тут на основі статей Chytomo та каталогу видавництва ми розглядаємо, які видавництва, відколи і за яких обставин видають манґу (станом на жовтень 2026 року). Зміст творів і те, де їх можна придбати, не розглядаємо.

Видавництва, що видають манґу українською

У статті від 2 вересня 2026 року Chytomo називає видавництва, які видають манґу в Україні: Nasha Idea, MALʼOPUS, Varvar Publishing, Molfar Comics, «Артбукс», «Бімба», «Видавництво», а також зазначає, що трохи манґи видають Vivat і «Лабораторія». Як приклади для окремих видавництв стаття наводить такі твори:

• Nasha Idea: «Сталевий алхімік», «Токійські месники», «Сага про Вінланд», «Берсерк», «Монстр» та інші
• MALʼOPUS: «Шлях домогосподаря», «Темний дворецький» та інші
• «Артбукс»: «Атака титанів», «Дух в оболонці»
• Molfar Comics: «Блам!» (BLAME!)

Про загальну кількість книжок, що виходять в Україні, і частку українськомовних видань ідеться в статті «Українською — майже дев’ять книжок із десяти: книговидання України в цифрах».

«Босоногий Ґен» 2009 року

У статті Chytomo від 4 червня 2020 року сказано, що японська манґа вперше вийшла в українському перекладі 2009 року і це був «Босоногий Ґен». Його видало видавництво «Зелений пес»; у статті про ті часи розповідають одна з тодішніх керівниць проєкту Олена Капранова та видавці Дмитро й Віталій Капранови.

За словами статті, коли в Україні побували учасники групи «Проєкт Ґен», заснованої 1976 року, щоб перекладати й поширювати цей твір у всьому світі, до проєкту залучили перекладачку Ніну Василенко. Однак перекладали не з японської, а з російського видання. У першому томі, щоб читати зліва направо, сторінки просто віддзеркалили, і через це кімоно на всіх героях виявилися запнутими навпаки; японська сторона дуже обурилася, і довелося все переробляти. Другий том вийшов у японському форматі — справа наліво. Японці дали кошти лише на два томи, продажі були невеликі, і продовження не вийшло.

Вісім видань 2010 року — «амеріманґа»

Та сама стаття повідомляє, що 2010 року видавництво «Перо» випустило вісім книжок у форматі манґи. Серед них «Warcraft», «Зоряний шлях», «Принцеса Аі»; усі вони зупинилися на першому томі. Chytomo згадує їх у розповіді про «амеріманґу», що з’явилася завдяки конкурсу Rising Stars of Manga, який американський TOKYOPOP запровадив 2002 року, а «Чі. Життя однієї киці» 2019 року відрізняє від них, називаючи «справжнім японським коміксом манґа».

2019–2020 роки: видавництва укладають угоди з японськими правовласниками

Chytomo називає «Чі. Життя однієї киці» від Nasha Idea (переклад Онисії Колесникової та Михайла Гнатюка) «першим за десяток років ліцензійним виданням справжнього японського коміксу манґа в українському перекладі». Видавництво представило перший том у жовтні 2019 року на Comic Con Ukraine. На сайті Nasha Idea датою публікації першого тому вказано 25 листопада 2019 року, ISBN — 978-617-7678-31-0.

Далі Nasha Idea видала «Ательє чаклунських капелюхів» Шірахами Камоме. Станом на червень 2020 року Chytomo писало, що це буде перший онґоїнґ, тобто твір, який ще виходить, українською. У тій самій статті як ще один онґоїнґ представлено «Радіант» — твір французького автора Тоні Валенте. Директорка видавництва Ірина Олешко сказала, що «колекції вимагають того, щоб друкувати нові частини швидко».

У 2020 році взялися до справи й інші видавництва. Хмельницьке Molfar Comics на момент виходу статті в червні 2020 року готувало перший том «Іншої» (Another) Аяцуджі Юкіто та Кійохари Хіро (дати виходу в статті немає). Перекладала Анастасія Скотар, і переклад, за статтею, зроблено з японської. Співзасновник видавництва Антон Гаюр розповів, що книжку друкують в Україні, вона виходить у японському форматі справа наліво, а щоб українські видання манґи виглядали однаково, видавництво домовилося з Nasha Idea про один розмір м’якої обкладинки. Київське Fireclaw Ukraine з 13 квітня 2020 року розмістило на своєму сайті електронну версію «Моїх вітань Блек Джеку!» Сато Шюхо. Редакторка Катерина Клопенко розповіла, що найшвидше вдалося домовитися саме з видавництвом «Коданшя». Перекладала вся редакція з англійської версії, яку надав правовласник, а іноді зверталася й до японської.

Про труднощі з ліцензіями — словами видавців

У тій самій статті видавці говорять і про перешкоди з ліцензіями. За словами Антона Гаюра, через пандемію багато японських видавництв аж до осені обмежили видачу ліцензій, і кілька контрактів були заморожені. Нерідко відмову пояснювали тим, що в Україні немає ринку манґи. До того ж на деякі твори російські видавці вже викупили права на продаж, зокрема й на території України; як пояснення Гаюр наводить дослівну англійську цитату: “When contract was made with Russian publisher, they were not expecting offer from Ukraine” (у нашому перекладі: «Коли укладали контракт із російським видавцем, не очікували пропозиції з України»). Катерина Клопенко також визнала, що деякі твори поки не можна видати, бо права на них викупила Росія, але додала: «ліцензії не довічні».

Каталог Nasha Idea в цифрах

У розділі «Манґа» на сайті Nasha Idea станом на 31 жовтня 2026 року представлено 345 товарів. У цьому числі окремо враховано кожен том, колекційні видання, розмальовки, артбуки й томи, доступні за передзамовленням. Якщо рахувати не томи, а назви, то без розмальовок і артбуків виходить приблизно 80 творів. Серед них — 4 твори, які сайт зараховує також до розділів «Манхва» та «Маньхва» (комікси Кореї, Китаю тощо), і французький «Радіант». Чи є книжки, яких на сайті немає, бо їх розпродано або більше не видають, невідомо.

Дати публікації перших томів серій на сторінках товарів такі:

Як записувати японські звуки українськими літерами

У перекладі манґи постає питання, як передавати українською кирилицею імена, назви місць і такі слова, як «шьонен» чи «шьоджьо». За даними Chytomo, у «Босоногому Ґені» 2009 року імена та японські реалії передавали за системою Поліванова — «системою запису російською кирилицею фонем або знаків письма японської мови». Та сама стаття зазначає, що в «Моїх вітаннях Блек Джеку!» від Fireclaw Ukraine теж трапилися помилки, пов’язані з цією системою.

Суперечка про «поліванівку» 2024 року

За статтею Chytomo від 9 жовтня 2024 року, в Інституті сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України відбувся семінар, присвячений уніфікації української транскрипції японської мови. Перекладач Андрій Накорчевський наголосив, що відсутність єдиного стандарту викликає плутанину серед перекладачів і науковців, і закликав установити як нормативну традиційну систему, наведену, зокрема, у статті 1999 року; інститут доручив йому підготувати проєкт академічної транскрипції.

У відповідь «Видавництво», Nasha Idea, MALʼOPUS, «Бімба» та «Артбукс» висловили протест у соцмережах, а Safran закликав японістів та україністів спільно опрацювати системи транскрипції. Видавництва, що виступили проти, відкидають запропоновану на семінарі систему як «поліванівку» й наполягають на інших системах, розроблених з урахуванням фонетики української мови («Бімба» зазначає, що її перекладачі послуговуються системою Коваленка). Натомість перекладач Ігор Дубінський заперечує: «система Поліванова» стосується виключно російської мови, а транскрипцію, якою користуються в українських перекладах, деякі дослідники вважають похідною від неї, «хоча доказів цього не наводять». Кафедра сходознавства Львівського національного університету імені Івана Франка закликала інститут залучити до обговорення ширше коло фахівців, які користуються різними системами.

На сайті Nasha Idea японські звуки ряду «ґа» передають українською літерою «ґ»: розділ манґи називається «Манґа», а «ガンニバル» Ніномії Масаакі — «Ґаннібал».

Як бути з книжками, виданими в Росії

В Україні з 25 червня 2023 року законом заборонено ввезення й розповсюдження книжок, виданих у Росії та Білорусі або ввезених звідти (Закон № 2309-IX, ухвалений 19 червня 2022 року). Зміст закону та історію його ухвалення викладено в статті «Українською — майже дев’ять книжок із десяти: книговидання України в цифрах».

Хронологія: японська манґа українською