Українською — майже дев’ять книжок із десяти: книговидання України в цифрах

2025 року в Україні вийшло 15 069 назв книжок і брошур загальним накладом 33,21 млн примірників. З них 13 379 назв — українською мовою, це майже 90% усіх назв. 2021 року, до повномасштабного вторгнення, вийшла 21 095 назв, і українськомовних не набиралося й 80%.

Ці цифри оприлюднює Книжкова палата України імені Івана Федорова, що відповідає за державну статистику друку й обов’язкові примірники. Далі — огляд станом на вересень 2026 року за щорічними зведеннями Палати та текстами законів із законодавчої бази Верховної Ради.

Кількість назв і наклади за п’ять років

За зведеннями Книжкової палати, 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, кількість назв упала більш ніж удвічі — до 9 691, а наклад — приблизно до чверті, до 11,70 млн примірників. З 2023 року кількість назв повернулася до приблизно 15 000, але рівня 2021 року не досягла.

Рік	Кількість назв	Наклад (тис. пр.)	З них українською (назв)	Частка українською	З них російською (назв)
2021	21,095	44,753.6	16,206	76.8%	2,576
2022	9,691	11,704.2	7,968	82.2%	762
2023	15,187	24,664.0	12,688	83.5%	700
2024	14,500	34,017.2	12,597	86.9%	472
2025	15,069	33,210.7	13,379	88.8%	260

Книжок російською поменшало з 2 576 назв 2021 року до 260 назв 2025 року. Їхня частка серед усіх назв знизилася з 12% до менш ніж 2%. Крім «української» й «російської» з таблиці, є книжки англійською та іншими іноземними мовами, а також книжки, що поєднують українську з іншими мовами. 2025 року англійською вийшло 433 назви, кількома мовами — 858.

Половина накладу — підручники й навчальні видання

Наклад тримається передусім на навчальних виданнях. За зведенням Книжкової палати за 2025 рік, навчальних і методичних видань вийшло 3 996 назв накладом 17,57 млн примірників — понад половину всього накладу. Художньої літератури (розділ, що об’єднує художню літературу й фольклор) — 4 496 назв і 8,33 млн примірників, видань для дітей і юнацтва — 1 918 назв і 4,21 млн примірників. 2021 року художньої літератури вийшло 4 157 назв і 3,60 млн примірників: кількість назв майже та сама, а наклад зріс більш ніж удвічі.

У зведенні за 2025 рік є 3 642 назви перекладних видань з інших мов. А книжок накладом до 500 примірників — 7 203 назви, майже половина всіх назв.

Цифри згодом зростають

Ця статистика рахує обов’язкові примірники, які видавництва надсилають відповідно до закону. На сторінці статистики Книжкова палата застерігає, що через те, що видавництва не надсилають обов’язкових примірників вчасно, аналіз із порівнянням років, як раніше, нині не має сенсу. Навіть за 2025 рік є 1 387 назв без зазначення накладу.

Коли примірники надходять із запізненням, цифри згодом зростають. За 2026 рік станом на 21 вересня — 8 948 назв і 15,38 млн примірників. Безпечніше не сприймати цифри, оприлюднені посеред року чи незабаром після його завершення, як остаточні дані за рік.

Харків і Київ

За регіонами 2025 року місто Київ дало 4 948 назв і 14,95 млн примірників, Харківська область — 3 714 назв і 13,23 млн примірників; разом на них припадає майже 60% назв і понад 80% накладу. В областях, частину території яких окупувала Росія, вийшло: у Донецькій — 1 назва, у Луганській — 1, у Херсонській — 7.

Постраждала й сама Книжкова палата. На своєму сайті вона повідомляє, що внаслідок російських атак на Київ у 2025–2026 роках пошкоджено будівлю, вийшли з ладу системи опалення, водопостачання й водовідведення, і закликає до підтримки. У Державному архіві друку Палати зберігається понад 15 млн одиниць видань.

Заборона ввезення книжок з Росії й Білорусі

Ухвалено 2022 року, підписано через рік

Законодавче обмеження потоку російських книжок почалося ще до повномасштабного вторгнення. Закон від 8 грудня 2016 року № 1780-VIII доповнив Закон «Про видавничу справу» статтею 28-1, що вимагає дозволу на ввезення видавничої продукції з «держави-агресора» (Росії) та з окупованої території.

Після початку повномасштабного вторгнення, 19 червня 2022 року, Верховна Рада ухвалила закон № 2309-IX, що викладав цю статтю в новій редакції. Проте президент підписав його лише через рік — 22 червня 2023 року. Закон опубліковано в газеті «Голос України» 24 червня 2023 року, а набрав чинності він наступного дня, 25 червня. Як відбувалося підписання, розповідає стаття української організації медійного моніторингу «Детектор медіа».

Що заборонено

Нова редакція статті 28-1 Закону «Про видавничу справу» загалом установлює таке.

• Видавничу продукцію, виготовлену, видану на території Росії, Білорусі й тимчасово окупованих територій України або ввезену звідти, заборонено ввозити, продавати й розповсюджувати. Виняток — розповсюдження виданого на окупованих територіях до окупації
• Так само заборонено книжки з творами авторів, які будь-коли після 1991 року мали або мають громадянство Росії. Виняток — ті, хто відмовився від російського громадянства й має (на момент смерті мав) громадянство України
• Книжки російською мовою, видані в інших країнах, можна ввозити й розповсюджувати з дозволу державного органу. Дозвіл видають на строк дії договору з правовласником, але не більше ніж на 5 років
• Обмеження не поширюється на ввезення фізичною особою не з метою продажу — до 10 примірників у ручній поклажі. Виняток — видання, внесені до Переліку видавничої продукції, що має антиукраїнський зміст
• Суб’єктам господарювання за розповсюдження з порушенням — штраф: уперше у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, повторно — у десятикратному

Заборона розповсюдження книжок авторів із російським громадянством не поширюється на книжки, видані в Україні до 1 січня 2023 року (перехідні положення закону).

Той самий закон доповнив і статтю 26 Закону про державну мову. За загальним правилом книжки видають і розповсюджують українською мовою, мовами корінних народів України й офіційними мовами ЄС, а винятки становлять, зокрема, твори мовою оригіналу й переклади цими мовами; ця норма діє з 1 січня 2023 року. Про Закон про державну мову загалом ідеться у статті Поетапний закон України про державну мову.

Державна підтримка: переклади, бібліотеки, книгарні, 18-річні читачі

Центральне місце в державній підтримці книговидання посідає державна установа «Український інститут книги». Закон від 28 січня 2016 року № 954-VIII доповнив Закон «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» (2003, № 601-IV) положеннями про Інститут. Стаття 7 цього закону називає метою Інституту підтримку книговидання, популяризацію читання, сприяння перекладам і представлення української літератури за кордоном.

Постанова Кабінету Міністрів № 638 (12 червня 2019 року; редакція станом на 31 січня 2026 року) визначає такі напрями використання бюджетних коштів Інституту.

• Закупівля книжок для поповнення фондів публічних бібліотек: книжки, відібрані Інститутом, купують і передають до національних, обласних та інших бібліотек. Українськомовні книжки купують у вітчизняних видавництв
• Заходи з популяризації читання й української літератури (книжкові ярмарки, літературні фестивалі тощо)
• Підтримка перекладу української літератури іншими мовами
• Забезпечення роботи «Української цифрової бібліотеки»
• Державна виплата громадянам на придбання книжок (див. нижче)

Про програму «Translate Ukraine», що підтримує видання перекладів української літератури, згадано у статті З чого почати читати українську літературу.

Держава компенсує оренду книгарням

Закон від 19 червня 2022 року № 2313-IX запровадив для книгарень, що спеціалізуються на продажу книжок, часткову державну компенсацію орендної плати. Заяви приймають з 1 квітня 2023 року. Умови — зокрема, щоб не менше 80% виручки книгарні припадало на книжки українською та іншими визначеними мовами і щоб не менше 80% площі становила торговельна зала; книжки з Росії й окупованих територій не враховують. Граничний розмір компенсації залежно від чисельності населення — від 0,08 до 0,35 розміру прожиткового мінімуму (щороку встановлюваного законом) за квадратний метр на місяць, площа — від 50 до 150 квадратних метрів. Найвищі розміри — для міста Києва та міжнародних аеропортів.

«єКнига» у 18 років

Закон від 22 травня 2024 року № 3731-IX установив виплату громадянам на придбання книжок. Її отримують громадяни, яким виповнилося 18 років 1 січня 2024 року або пізніше; виплати почалися 1 липня 2024 року. Якщо подати заяву протягом року після 18-річчя, на цільовий рахунок «єКнига» зараховують 0,3 розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік. Кошти можна витратити лише на українськомовні книжки (паперові, електронні й аудіокниги) у зареєстрованих книгарнях; книжки з Росії й окупованих територій купувати не можна. Заяву подають через державний портал електронних послуг.

Той самий закон передбачає таку саму виплату батькам і при народженні дитини, але вона починається з 1 січня року, наступного після припинення воєнного стану.

Книжки також належать до товарів, за купівлю яких частину вартості повертають за програмою для вітчизняних товарів. Про неї — у статті про Національний кешбек.