Восени 2012 року — четверо: українці, нагороджені японськими орденами й почесними грамотами міністра закордонних справ Японії

У списку осінніх нагороджень іноземців, оголошеному 3 листопада 2012 року, були імена чотирьох людей, які жили в Києві (у списку — キエフ) і Львові: ректор Київського політехнічного інституту, два професори Київського університету — фахівці з японської літератури й викладання японської мови та з географії, — а також доцент Львівської політехніки. Уряд Японії нагороджує орденами іноземців, які зробили внесок у зв’язки з Японією, а Міністерство закордонних справ Японії окремо вручає почесні грамоти міністра закордонних справ.

Нижче — люди, які живуть в Україні, і громадяни України (включно з тими, кого Посольство Японії в Україні представило як «уродженців України»), відібрані з оприлюднених Офісом Кабінету міністрів Японії та Міністерством закордонних справ Японії списків нагороджених іноземців орденами, переліків лауреатів почесної грамоти міністра закордонних справ і повідомлень Посольства Японії в Україні (станом на вересень 2026 року).

Чим орден відрізняється від почесної грамоти міністра закордонних справ

І те, й інше — способи, якими уряд Японії відзначає іноземців, але підстави й ті, хто ухвалює рішення, різні.

За поясненням Офісу Кабінету міністрів Японії, нагородження іноземців поділяється на «нагородження з вираженим протокольним характером» — під час державних візитів до Японії чи після завершення роботи акредитованих у Японії дипломатів — і нагородження іноземців, які зробили внесок у розвиток дружби з Японією тощо; обидва ґрунтуються на рекомендації міністра закордонних справ. Друге з осені 1981 року проводять у ті самі терміни, що й весняне та осіннє нагородження японців.

Мету почесної грамоти міністра закордонних справ міністерство пояснює так.

Почесна грамота міністра закордонних справ має на меті відзначити заслуги окремих людей і організацій, які особливо визначилися серед багатьох, хто діє в різних галузях міжнародних відносин і робить великий внесок у розвиток дружніх зв’язків між нашою країною та іншими країнами, а також просити всі верстви суспільства про ще більше розуміння і підтримку їхньої діяльності.

Міністерство закордонних справ Японії, прес-реліз «令和元年度外務大臣表彰» (переклад з японської)

Хронологія: люди з України в списках

Тут зібрано тих, у кого в графі «громадянство / місце проживання» списку зазначено «Україна», і лауреатів, яких Посольство Японії в Україні оголосило як людей з України. Назви нагород і заслуги подано за текстом оголошень, посади — на час нагородження.

Троє колишніх послів

Костенко, Кулінич і Дашкевич, які отримали Орден Вранішнього Сонця (золота і срібна зірка) у 2016 і 2017 роках, — дипломати, що в різний час були послами України в Японії.

За галузями заслуг

Якщо розподілити 12 людей, крім трьох колишніх послів, за галузями, названими в текстах оголошень, найбільше — викладання японської мови та японознавство.

• Викладання японської мови та японознавство: Бондаренко, Федоришин, Пирогов, Тен Сін’іті, Мигдальська, Резаненко — 6 людей
• Обміни в ролі ректора й професора університету: Згуровський, Яценко — 2 людини (у тексті оголошення: у Згуровського — культурні й економічні обміни, в Яценка — японознавство через географію)
• Музика й сцена: Гудзій, Пилипчак, Чуприна — 3 людини
• Популяризація японської культури (переклад): Дзюб — 1 людина

Іван Дзюб (у списку — イワン・ジューブ), який 2006 року отримав Орден Вранішнього Сонця (золоті промені з розеткою), — фізик, що перекладав з японської на українську твори Акутаґави Рюноске та Кавабати Ясунарі. Іван Бондаренко, нагороджений 2012 року (у списку — イワン・ペトローヴィチ・ボンダレンコ), — один з укладачів «Українсько-японського словника». Про роботу обох ми пишемо в статті про українські переклади японської прози. Про почесну грамоту Гудзій згадано й у статті про кобзарів і бандуру.

За повідомленням посольства, Тен Сін’іті, відзначений у 2015 фінансовому році, став викладачем японської мови Київського національного лінгвістичного університету 1991 року, одразу після здобуття Україною незалежності, а 1993 року заснував Асоціацію викладачів японської мови України і близько 5 років був її головою. Мигдальська, відзначена у 2017 фінансовому році, з 1990 року викладає японську мову в багатьох навчальних закладах Одеси й сама створює навчальні матеріали. Скільки людей в Україні вивчає японську мову сьогодні, — у статті про опитування Японського фонду за 2024 фінансовий рік.

Списки з 2019 року

Якщо рахувати списки за роками, після Чуприни восени 2018 року імена людей з України більше не з’являються. Причин в оголошеннях не наведено, тому тут подаємо лише цифри.

Як рахували

У графі «іноземці, які живуть за кордоном» списків нагороджених іноземців орденами поруч наведено «громадянство» і «місце проживання». Наприклад, у Кулінича, нагородженого восени 2016 року, громадянство — «Україна», а місце проживання — місто Канберра в Австралії. Ми рахували тих, у кого «Україна» зазначена або в громадянстві, або в місці проживання. У переліку лауреатів почесної грамоти міністра закордонних справ наведено лише місце проживання, тому людей, які живуть в Японії, ми доповнили за повідомленнями Посольства Японії в Україні (Гудзій. У повідомленні сказано, що вона «народилася в Україні й працює переважно в Японії»).

У переліку лауреатів премії Японського фонду (з 1973 року), окремої від орденів, до 2026 фінансового року включно імен людей чи організацій з України також не знайшлося.