Залізниця, що вивезла 4 мільйони людей на захід, починає з’єднуватися з колією ЄС

Коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, авіасполучення в Україні зупинилося. Єдиним засобом для далеких поїздок країною лишилася залізниця. Перевезення здійснює державна компанія «Укрзалізниця» (Українська залізниця); її єдиний акціонер — держава Україна, а права акціонера здійснює Кабінет Міністрів.

У перший рік вторгнення залізниця вивезла на захід мільйони людей. Відтоді вона продовжує рух, покриваючи збитки пасажирських перевезень доходами від вантажних, а 2025 року вперше відкрила колію тієї самої ширини, що й у ЄС. Наведені нижче цифри оприлюднено станом на вересень 2026 року.

У перші дні — майже 200 тисяч людей на добу

Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) при Офісі Президента в аналітиці лютого 2023 року пише, що в перші дні вторгнення залізницею евакуйовувалося майже 200 тисяч людей на добу. За тим самим аналізом, за 2022 рік залізницею до західних областей евакуювалося 4 мільйони людей, а за кордон — 600 тисяч. Проїзд в евакуаційних поїздах був безкоштовним, разом із людьми перевезли понад 100 тисяч домашніх тварин.

Тодішній віцепрем’єр-міністр з відновлення, відповідальний за інфраструктуру, Кубраков 1 січня 2023 року повідомив, що від початку вторгнення з прифронтових районів евакуйовано «понад 4 мільйони» людей і перевезено 314 000 тонн гуманітарних вантажів. Ці цифри ґрунтуються на власних підрахунках залізниці, а не на незалежному підрахунку третьої сторони.

Ціна теж була чималою. Державне інформаційне агентство Укрінформ повідомило, що з 24 лютого до 26 грудня 2022 року загинули 303 працівники залізниці; НІСД також наводить 303 загиблих від початку вторгнення.

Вантажі — вдвічі менше, пасажири — на третину менше

Державна служба статистики (Держстат) щороку зводить кількість пасажирів і обсяги вантажів за видами транспорту. Дані щодо залізниці такі. Статистика не охоплює тимчасово окуповані Росією території та частину територій, де ведуться (велися) бойові дії.

2022 року вантажоперевезення впали нижче половини рівня попереднього року. За місяцями: у березні 2022 року, наступному місяці після початку вторгнення, перевезли близько 8,3 млн тонн — приблизно третину від 26,16 млн тонн у січні. НІСД серед вантажів з найбільшим падінням називає залізну й марганцеву руду, вугілля, чорні метали та будівельні матеріали, а причинами — втрату вітчизняних металургійних заводів, блокаду морських портів російськими військами і припинення залізничного сполучення з Росією та Білоруссю. Перевезення зерна скоротилися лише на 14,1%. Про те, якими шляхами виходило зерно, коли порти стояли, ми пишемо у статті Якими шляхами вивозять українське зерно.

2024 року вантажоперевезення відновилися, але 2025 року знову скоротилися. У таблиці Держстату є примітка: 23 березня 2025 року інформаційні системи залізниці зазнали масштабної кібератаки, і частину документів за березень не вдалося обробити — їх перенесли на квітень.

Пасажирів далекого сполучення — 28 мільйонів

Пасажирів залізниці рахують двома способами. 63,0 млн осіб за даними Держстату (2025 рік) — це число з урахуванням приміських поїздів. Натомість тодішнє профільне Міністерство розвитку громад та територій у січні 2026 року повідомило, що 2025 року поїздами далекого сполучення перевезено 28 мільйонів пасажирів — на 200 тисяч більше, ніж 2024 року. Оскільки за даними Держстату загальна кількість пасажирів залізниці зменшилася, можна припустити, що скоротилися переважно приміські перевезення, але розподілу між далеким і приміським сполученням Держстат не наводить.

За повідомленням міністерства, серед пасажирів 2025 року було 1,9 млн дітей і 240 тисяч домашніх тварин. Найпопулярніші внутрішні маршрути — між Києвом і Львовом, а також між Києвом і прифронтовими Харковом і Дніпром. Для офіційних іноземних делегацій 2025 року організовано 2 200 рейсів.

Заробляють вантажі, пасажирські перевезення збиткові

Консолідована фінансова звітність залізниці за 2024 рік показує, що головне джерело доходу — вантажі. Операційний результат за сегментами був таким.

• Вантажні перевезення: виручка 81,9 млрд грн, операційний прибуток 20,4 млрд грн
• Пасажирські перевезення в далекому та міжнародному сполученні: виручка 10,7 млрд грн, операційний збиток 8,8 млрд грн
• Приміські пасажирські перевезення: операційний збиток 9,3 млрд грн

Пасажирські тарифи регулює держава, а, за фінансовою звітністю, вантажні тарифи теж не підвищували з середини 2022 року. У грудні 2025 року профільне міністерство пояснило, що для збереження пасажирських перевезень, зокрема з прифронтових регіонів, до кінця року з резервного фонду державного бюджету очікується 12,4 млрд грн.

Як зупиняють поїзди під час повітряної тривоги

Сама залізниця теж є мішенню атак. 18 вересня 2026 року Кабінет Міністрів заново визначив порядок руху поїздів залежно від рівня повітряної загрози. За поясненням Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, на «жовтому» рівні посадка, висадка та рух тривають, а на «червоному» посадку і відправлення зупиняють, і пасажири йдуть в укриття. Міністр Калашник сказав, що щойно за кілька кілометрів від кордону з Польщею було атаковано локомотив пасажирського поїзда, і вказав, що Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру.

Ширина колії — під європейський стандарт

Українська залізниця збудована з колією 1 520 мм, поширеною на пострадянському просторі. У більшості країн ЄС, зокрема в Польщі та Угорщині, ширина колії — 1 435 мм, тож на кордоні доводилося міняти візки або пересідати.

5 вересня 2025 року на ділянці завдовжки 22 км між Чопом і Ужгородом, обласним центром Закарпатської області на заході країни, відкрили колію 1 435 мм. Профільне міністерство назвало це першим проєктом колії європейського стандарту такого масштабу в незалежній Україні. Нову колію проклали поруч із наявною колією 1 520 мм; половину вартості будівництва — 1,3 млрд грн — покрили грантові кошти програми ЄС «Connecting Europe Facility» (CEF). У повідомленні йшлося, що з 12 вересня прямі пасажирські поїзди курсуватимуть з Ужгорода до Братислави, Відня та Будапешта.

20 вересня 2026 року повідомили про завершення електрифікації цієї ділянки. Ділянку електрифіковано на постійному струмі 3 кВ, а в сусідній Угорщині — змінний струм 25 кВ, тож для руху без зміни локомотива використовують багатосистемні електровози. Наступний етап — до кінця 2026 року завершити електрифікацію від Чопа до кордону з Угорщиною (з угорського боку — Загонь).

Запланована й колія європейської ширини між Львовом і Польщею — на ділянці від Скнилова під Львовом до станції Мостиська-2 поблизу польського кордону. У повідомленні вересня 2025 року сказано, що ЄС виділив на неї 76 млн євро грантових коштів із CEF. Строк завершення в офіційних повідомленнях, доступних станом на вересень 2026 року, не зазначено.

Окрім колії, до Верховної Ради внесено законопроєкт про приведення безпеки та інтероперабельності залізниці у відповідність до правил ЄС; станом на грудень 2025 року профільний комітет рекомендував ухвалити його в першому читанні. Щодо рухомого складу, укладено договір про купівлю у французької компанії Alstom 55 двосистемних електровозів; перший має надійти в січні–березні 2027 року. Японія через JICA також передає рейки та інше обладнання — про це ми пишемо у статті Що JICA передала Україні.

Колія, якою в перший рік вторгнення вивозили людей на захід, тепер починає з’єднуватися з колією європейської ширини. Стан, коли збитки пасажирських перевезень покривають вантажами й державним бюджетом, а після кожної атаки колію відновлюють і знову пускають поїзди, триває і станом на вересень 2026 року.