Літо, коли атаки зупинили порти Одеси: якими шляхами українське зерно виходить за кордон

23 вересня 2026 року Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що аграрний експорт за перші 20 днів вересня становив 44% від обсягу експорту, якого можна очікувати з огляду на теперішнє виробництво. У серпні — близько 30%. Міністр Тарас Висоцький сказав, що у вересні ситуація краща, ніж у серпні, але й далі складна, і назвав головним завданням відновлення звичного експорту через порти Великої Одеси, а паралельно — розширення альтернативних шляхів.

Порти Великої Одеси — це три порти: Одеса, Чорноморськ і Південний. Цього літа судна фактично перестали до них заходити. Подивімося по черзі, починаючи з 2022 року, якими шляхами українське зерно виходило за кордон.

Три шляхи, якими користувалися з 2022 року

Чорноморська зернова ініціатива (липень 2022 — липень 2023 року)

Після повномасштабного вторгнення Росії експорт із чорноморських портів на якийсь час зупинився. Відновила його «Чорноморська зернова ініціатива», досягнута в липні 2022 року за посередництва ООН і Туреччини. Її підписали Україна і Росія, і вона охоплювала три порти: Одесу, Чорноморськ і Південний. За підсумками ООН, у її межах 730 суден здійснили 1 004 рейси й перевезли 32,9 млн тонн продовольства. З них кукурудзи — понад 16,8 млн тонн, пшениці — 8,9 млн тонн.

Росія не погодилася продовжити ініціативу після 18 липня 2023 року і відкликала гарантії безпеки судноплавства в північно-західній частині Чорного моря (ООН).

Власний морський коридор України (з серпня 2023 року)

Після цього Україна без міжнародних гарантій сама створила маршрут. За даними Морської адміністрації України (Державної служби морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства), тимчасовий морський коридор відкрили 16 серпня 2023 року, і того дня з порту Одеса вийшло контейнерне судно. Відомство зазначає, що за 8 місяців роботи коридору аграрний експорт досяг довоєнного рівня.

Міністерство, відповідальне за інфраструктуру (у 2026 році — міністерство з питань відновлення, інфраструктури й транспорту), 29 липня 2026 року повідомило, що від початку роботи коридору через порти Великої Одеси перевезено 209,3 млн тонн вантажів, з них зерна — 124,1 млн тонн, а пройшли 8 222 судна. Міністерство вказує як початок роботи коридору «вересень 2023 року», що на місяць розходиться з датою Морської адміністрації, наведеною вище.

«Шляхи солідарності» ЄС (з травня 2022 року)

Як альтернативу на час, коли море недоступне, ЄС у травні 2022 року разом з Україною та Молдовою запустив «Шляхи солідарності ЄС — Україна». Це загальна назва маршрутів, якими вантажі перевозять до портів і ринків ЄС внутрішніми водними шляхами, зокрема Дунаєм, залізницею й автошляхами. За даними Європейської комісії, з травня 2022 року по липень 2026 року Україна експортувала близько 255 млн тонн зерна, олійних культур і пов’язаних продуктів, з них 40% пройшли «Шляхами солідарності», а 60% — через українські чорноморські порти.

Три цифри рахують різне. ООН — «продовольство», міністерство, відповідальне за інфраструктуру, — «вантажі» і з них «зерно», Європейська комісія — «зерно, олійні культури й пов’язані продукти». Для порівняння шляхів безпечніше користуватися співвідношеннями, які одна установа оприлюднює за одним визначенням.

Яку вагу мали три порти Великої Одеси

І після повномасштабного вторгнення основою експорту залишалися чорноморські порти. Міністерство, відповідальне за інфраструктуру, зазначає, що порти Великої Одеси забезпечували близько 90% аграрного експорту України, який ішов до понад 55 країн. З 46 млн тонн вантажів, які морські порти обробили від початку 2026 року до повідомлення 29 липня, на Велику Одесу припало 42,2 млн тонн, на дунайські порти — 3,8 млн тонн.

Та сама тенденція видна і в щомісячних даних Європейської комісії. У липні 2026 року близько 80% експорту зерна, олійних культур і пов’язаних продуктів ішло через Чорне море, близько 20% — «Шляхами солідарності», і того місяця чорноморським коридором пройшло близько 2,4 млн тонн. Натомість у неаграрному експорті «Шляхи солідарності» забезпечують близько 95%, а в імпорті — близько 90%. Видно, що морський коридор був передусім шляхом для зерна.

Липень 2026 року: атаки на порти й судна

19 липня 2026 року іноземне вантажне судно Golden Leo, завантажене зерном, зазнало російського ракетного удару; серед загиблих був український лоцман. За даними українського новинного сайту LB.ua, міністерство, відповідальне за інфраструктуру, повідомило, що за липень було 67 атак на портову інфраструктуру, 35 атак на цивільні судна в портах і 22 атаки на судна, що йшли морським коридором.

Польський державний аналітичний центр — Центр східних досліджень (OSW) — в аналізі від 28 липня повідомляє, що міністр Висоцький 22 липня заявив, що того дня до чорноморських портів не зайшло жодне торговельне судно, і що перед тим з’являлися повідомлення про припинення страховиками нового страхування. Міністерство, відповідальне за інфраструктуру, 29 липня написало, що через останні масовані атаки заходження суден фактично тимчасово призупинилося, але самі порти продовжують працювати. Офіційного рішення закрити коридор не ухвалювали.

Скільки можна перевезти Дунаєм, залізницею й вантажівками

Коли море недоступне, залишаються маршрути «Шляхів солідарності». У повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства від 14 серпня, розміщеному на урядовому порталі, сказано, що аграрний експорт з 1 по 12 серпня становив близько 590 тисяч тонн — лише 30% від потрібного обсягу, а розподіл такий: залізниця — 40–45%, Придунав’я — 40–45%, автотранспорт — близько 10%. Міністерство оцінило, що навіть за максимального задіяння альтернативних шляхів в умовах блокади портів вони не дадуть понад 50% звичного обсягу експорту.

Основні дунайські порти — Ізмаїл і Рені. За даними OSW, у пікові місяці 2023 року дунайські порти обробляли майже 3 млн тонн вантажів на місяць, з них близько 80% становила аграрна продукція. Здебільшого її баржами везуть до румунського порту Констанца і там перевантажують на великі судна. Проте в тому самому аналізі зазначено, що 2025 року українські чорноморські порти обробили 73,3 млн тонн, а дунайські — 8,9 млн тонн, і що рівень води в Дунаї рекордно низький, через що завантаження барж зменшилося до 60%.

Зростають і витрати. Міністерство аграрної політики та продовольства в повідомленні від 11 серпня пояснило, що вартість перевезення до Констанци може сягати близько 170 доларів за тонну, і з урахуванням цих витрат переглянуло мінімальні експортні ціни. Міністр Висоцький 23 вересня сказав, що альтернативні шляхи мають не лише фізичні, а й економічні обмеження і що для деяких товарів через вартість перевезення експорт стає збитковим.

Про течію Дунаю, кордон і розташування українських портів ідеться в статті про річки й клімат України.

Початок 2026/27 маркетингового року

Експорт зерна рахують за «маркетинговим роком» — з липня до червня наступного року. За даними, які Міністерство аграрної політики та продовольства оприлюднює на основі даних митних органів, експорт у 2026/27 маркетинговому році станом на 21 вересня такий.

Разом експорт приблизно на 20% менший, ніж за той самий період минулого року. Пшениця і ячмінь суттєво скоротилися, а кукурудзи вдвічі більше, ніж торік. Проте дата для минулого року на 3 дні пізніша, а порівнюються лише неповні перші 3 місяці року. Кукурудзу зазвичай збирають з осені, тож за цифрами на цей момент не можна судити про тенденцію за весь рік.

Міністерство вважає, що за песимістичного сценарію, коли порти довго будуть недоступні, річний аграрний експорт може скоротитися щонайбільше на 30 млн тонн, а втрати експортної виручки — сягнути 10 млрд доларів. Водночас воно зазначає, що внутрішнє споживання становить близько 25–30% урожаю і підстав для нестачі продовольства немає. Це прогноз міністерства, а не фактичні дані.

На які цифри дивитися, стежачи за експортом зерна

Ситуація змінюється щотижня. Стежачи за нею, менше плутанини буде, якщо розглядати такі цифри окремо за установами, які їх оприлюднюють.

• Експорт наростаючим підсумком за маркетинговий рік: дані Міністерства аграрної політики та продовольства (на основі даних митних органів). Це цифри для «зернових та зернобобових», соняшникова олія й шрот до них не входять
• Частка «від звичного обсягу»: заяви міністра того самого міністерства. Знаменник — «обсяг експорту, якого можна очікувати з огляду на теперішнє виробництво» тощо, і формулювання різняться від повідомлення до повідомлення
• Обсяги вантажів за портами й сукупні дані коридору: міністерство, відповідальне за інфраструктуру, і Адміністрація морських портів України (АМПУ)
• Співвідношення «Шляхів солідарності» і Чорного моря: щомісячні дані Європейської комісії (Генеральний директорат з питань мобільності й транспорту)

Про процедури імпорту продуктів до Японії йдеться в статті Як імпортувати українські продукти до Японії: процедури і куди звертатися, а про вагу сільського господарства в експорті — у статті Промисловість України у воєнний час.