Квота на мед — з 6 000 до 35 000 тонн: нові мита в торгівлі між ЄС та Україною

29 жовтня 2025 року в торгівлі між ЄС та Україною запрацювали нові тарифні домовленості. Обсяг українського меду, який можна ввозити до ЄС без мита, зріс із 6 000 до 35 000 тонн на рік, білого цукру — з 20 070 до 100 000 тонн. Водночас до стану «ні мит, ні квот», який тривав три роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, торгівля не повернулася.

Нижче на підставі текстів регламентів і рішень ЄС та пояснювальних матеріалів Європейської комісії простежено шлях від скасування мит у червні 2022 року до його завершення в червні 2025 року та перегляду угоди в жовтні. Цифри й ситуацію подано станом на вересень 2026 року. Про самі переговори щодо вступу до ЄС ідеться у статті Чотири з половиною роки після заявки на вступ до ЄС: як просунулися переговори України, а про шляхи експорту зерна — у статті Літо, коли атаки зупинили порти Одеси: якими шляхами українське зерно виходить за кордон.

Первісна угода: більшість товарів без мита, квоти на 40 груп товарів

Угода про асоціацію між ЄС та Україною містить розділ про «поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі» (ПВЗВТ, DCFTA), який тимчасово застосовувався з 1 січня 2016 року, а 1 вересня 2017 року набрав чинності. За поясненням Європейської комісії, ЄС за цією угодою скасував мита на всі товари, крім тих, що входять до 40 тарифних квот (TRQ). Тарифна квота — це механізм, за яким до певного обсягу товар можна ввозити без мита або за зниженою ставкою, а понад цей обсяг стягують звичайне мито.

Стаття 29 угоди передбачає, що через 5 років після набрання чинності на прохання будь-якої сторони проводять консультації щодо прискорення чи розширення скасування мит. На прохання України консультації почалися 2021 року, але після повномасштабного вторгнення були перервані (преамбула рішення комітету 2025 року).

4 червня 2022 року: мита й квоти призупинено

Регламентом (ЄС) 2022/870 від 30 травня 2022 року ЄС запровадив «автономні торговельні заходи» (ATM) щодо українських товарів. Це тимчасові преференції, які ЄС надає в односторонньому порядку; вони застосовувалися з 4 червня 2022 року. У преамбулі регламенту причиною названо те, що «неспровокована й невиправдана загарбницька війна Росії з 24 лютого 2022 року» зруйнувала виробничі потужності України і перекрила їй вихід до Чорного моря.

Основний зміст регламенту такий.

• Скасування всіх залишкових імпортних мит на промислові товари
• Зупинення застосування «системи вхідних цін» для фруктів і овочів
• Призупинення тарифних квот і скасування мит на сільськогосподарську продукцію, що підпадала під квоти
• Нестягнення антидемпінгових мит з імпорту в період застосування
• Зупинення застосування регламенту ЄС про захисні заходи щодо імпорту (2015/478)

Заходи продовжували щороку: регламентом (ЄС) 2023/1077 від 31 травня 2023 року — з 6 червня 2023 року до 5 червня 2024 року, регламентом (ЄС) 2024/1392 від 14 травня 2024 року — з 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року.

Невдоволення сусідніх країн і обмеження імпорту в ЄС

Згідно з преамбулами регламентів Європейської комісії, логістика перевезення українського зерна вглиб ЄС і за його межі стикалася з заторами й високими витратами, унаслідок чого зріс імпорт до держав-членів поблизу України. Імплементаційним регламентом (ЄС) 2023/903 від 2 травня 2023 року Комісія запровадила «превентивні заходи»: українську пшеницю, кукурудзу, ріпак і насіння соняшнику не можна було випускати у вільний обіг (тобто продавати на ринку країни) у п’яти країнах — Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. У преамбулі пояснено, що в цих країнах склади й логістика були переповнені, а це позначилося на господарстві місцевих виробників. Транзит, як зазначено, не обмежувався.

Ці заходи застосовувалися до 5 червня, після чого імплементаційний регламент (ЄС) 2023/1100 з тим самим змістом визначив строк їх застосування до 15 вересня 2023 року. За даними СОТ (Світової організації торгівлі), 18 вересня 2023 року Україна звернулася із запитом про консультації в СОТ щодо заходів, які окремо запровадили Польща, Угорщина і Словаччина стосовно імпорту української сільськогосподарської продукції (спори DS619–DS621).

«Екстрене гальмо» в продовженні 2024 року

Регламент (ЄС) 2024/1392 2024 року разом із продовженням додав запобіжник. Для 7 товарів — яєць, м’яса птиці, цукру, вівса, кукурудзи, круп і меду — якщо обсяг імпорту за рік досягав середнього обсягу імпорту за липень — грудень 2021 року, 2022 і 2023 роки, Європейська комісія мала протягом 14 днів відновити тарифну квоту на цей товар (частина сьома статті 4).

За поясненням Європейської комісії, це гальмо спрацювало для 5 товарів.

Серед товарів, для яких, за даними Європейської комісії, гальмо спрацювало, м’яса птиці й кукурудзи немає.

Завершення 5 червня 2025 року і повернення до первісних квот з наступного дня

Третій пакет заходів не продовжили, і він завершився 5 червня 2025 року. За пояснювальними матеріалами Європейської комісії (липень 2025 року), з 6 червня знову відкрили первісні тарифні квоти Угоди про асоціацію, які використовували як перехідний захід до впровадження перегляду угоди.

Перебіг перегляду такий.

Рішення встановило, що обсяги квот на 2025 рік становлять 7/12 нових річних квот (стаття 2), оскільки перехід на нові квоти відбувся посеред року.

Нові квоти: що зросло, а що залишилося без змін

У пояснювальних матеріалах Європейської комісії сказано, що під час перегляду збільшення для зернових (пшениці, кукурудзи тощо), цукру, меду, м’яса птиці та яєць як «чутливих для сільського господарства ЄС товарів» обмежили, а для іншого м’яса додаткових обсягів не надали. Основні товари такі.

Навпаки, для деяких товарів квоти скасували зовсім, і вони стали безмитними. У пояснювальних матеріалах названо ферментовані молочні продукти, перероблені вершки, гриби, харчові продукти, виноградний сік, сухе незбиране молоко, йогурт і кефір тощо.

Умова — до 2028 року узгодити законодавство з виробничими стандартами ЄС

Нові квоти мають умову. Додаток I-E, доданий до угоди рішенням, вимагає від України до 31 грудня 2028 року узгодити своє законодавство з актами ЄС, наведеними в додатку C. У додатку C перелічено регламенти й директиви щодо добробуту тварин під час утримання, транспортування і забою, продажу й використання пестицидів, ветеринарних препаратів, кормів, генетично модифікованих культур тощо.

Україна щороку звітує про поступ і до кінця 2028 року подає остаточний звіт. Якщо Європейська комісія не зможе визнати законодавство узгодженим, ЄС після консультацій може повністю або частково призупинити преференції для відповідних товарів (стаття 2 додатка I-E).

Ще одна умова — захисні заходи (екстрене обмеження імпорту). Якщо через додаткове зниження мит імпорт зростає і це завдає або загрожує завдати серйозних труднощів одній зі сторін, ця сторона після повідомлення й консультацій може вжити відповідних заходів. З боку ЄС це стосується й випадків, коли труднощі виникають в одній чи кількох державах-членах (стаття 3 додатка I-E). Рішення також передбачає, що 2028 року сторони разом оцінять, чи поглиблювати скасування мит, з огляду зокрема на поступ переговорів про вступ України (стаття 3).

Україна теж розширила квоти

Перегляд двосторонній. Україна має тарифні квоти на 3 товари з ЄС, і, за пояснювальними матеріалами Європейської комісії, квота на свинину зросла з 20 000 до 45 000 тонн, на м’ясо птиці — з 20 000 до 120 000 тонн, на цукор — з 40 000 до 100 000 тонн. Україна також знижує або скасовує мита на товари з ЄС — молочні продукти, корми, рибу тощо.

Три роки «без мит і без квот», які ЄС відкрив одразу після повномасштабного вторгнення, були тимчасовим заходом для підтримки економіки України. Механізм, що діє з жовтня 2025 року, як частина безстрокової угоди поєднує граничні обсяги, наближення до стандартів ЄС та екстрені запобіжники.