Чотири з половиною роки після заявки на вступ до ЄС: як просунулися переговори України

28 лютого 2022 року, через 5 днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу (ЄС). Цю дату наведено на початку висновку, який Європейська комісія оприлюднила 17 червня того ж року.

Минуло понад чотири з половиною роки, і у вересні 2026 року Україна — кандидат на вступ до ЄС, що перебуває посеред переговорів про вступ. Перший напрям переговорів відкрили 15 червня 2026 року. Дату вступу не визначено.

Про вступ вирішують за згоди всіх держав-членів

Стаття 49 Договору про Європейський Союз, одного з основних договорів ЄС, встановлює, що будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, зазначені в статті 2, і прагне їх утверджувати, може подати заявку на вступ. Цінності статті 2 — це людська гідність, свобода, демократія, рівність, верховенство права і повага до прав людини, зокрема прав осіб, що належать до меншин. Заявку адресують Раді ЄС, а Рада, заслухавши думку Європейської комісії й отримавши згоду Європейського парламенту (більшістю його членів), ухвалює рішення одностайно.

Умови вступу і пов’язані з ним зміни до основних договорів визначають в угоді між державами-членами і державою-заявницею. Цю угоду мають ратифікувати всі договірні сторони відповідно до своїх конституційних процедур (та сама стаття). Тобто й після завершення переговорів залишається етап ратифікації.

Як мірило для оцінки часто наводять висновки засідання Європейської ради в Копенгагені 1993 року. У висновку Європейської комісії ці вимоги наведено так: стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, повагу до меншин та їх захист; наявність функціонуючої ринкової економіки, здатної витримати конкурентний тиск і ринкові сили в ЄС; здатність узяти на себе зобов’язання держави-члена.

Кандидат на вступ — через 4 місяці після заявки

За висновком Європейської комісії, 7 березня 2022 року Рада ЄС попросила комісію надати висновок щодо цієї заявки. У висновку від 17 червня Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ. Проте з умовою — «за умови вжиття таких заходів», — і далі перелічено сім заходів (стислий виклад).

• Ухвалити й запровадити закон про процедуру добору суддів Конституційного Суду, що передбачає попередній відбір на основі оцінки доброчесності й професійної компетентності
• Завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя і завершити добір кандидатів для формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів
• Посилити боротьбу з корупцією, особливо на високому рівні, нарощувати результати розслідувань, обвинувачень і вироків. Завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розпочати й завершити добір нового директора Національного антикорупційного бюро
• Привести законодавство про протидію відмиванню коштів у відповідність до стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), ухвалити стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору
• Запровадити закон про обмеження надмірного впливу олігархів у юридично надійний спосіб з урахуванням висновку Венеційської комісії
• Ухвалити закон про медіа, що відповідає Директиві ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, і надати повноваження незалежному медіарегулятору
• Завершити реформу правової бази щодо національних меншин і ухвалити механізми її впровадження

Через 6 днів, 23 червня, Європейська рада вирішила надати статус кандидата на вступ Україні та Молдові (висновки засідання 23–24 червня, пункт 11). За даними Європейської комісії, це рішення ухвалили одностайно лідери всіх 27 держав. У тих самих висновках сказано, що наступні кроки Рада визначить, коли умови, зазначені у висновку комісії, «будуть повністю виконані» (пункт 12).

Від рішення почати переговори до першої міжурядової конференції

8 листопада 2023 року Європейська комісія вперше включила Україну до щорічного звіту про політику розширення (пакета розширення) і рекомендувала розпочати переговори про вступ. У повідомленні сказано, що Україна досягла значного прогресу за сімома заходами, і як приклади названо запровадження прозорої системи попереднього відбору суддів Конституційного Суду, реформу органів суддівського врядування, нарощування результатів розслідувань і вироків у справах про корупцію на високому рівні та заходи щодо впливу олігархів.

14 грудня 2023 року Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою (висновки засідання 14–15 грудня, пункт 15). «Переговорну рамку», що визначає порядок переговорів, Рада мала ухвалити за умови, що буде вжито заходів, названих у рекомендації Європейської комісії.

Перша міжурядова конференція відбулася 25 червня 2024 року в Люксембурзі, і Європейська комісія вважає її офіційним початком переговорів про вступ. У липні почався «скринінг» — перевірка за напрямами того, наскільки законодавство України відповідає сукупному праву ЄС (acquis), — і завершився він 30 вересня 2025 року.

33 розділи в 6 кластерах

Предмет переговорів — усе законодавство й політика ЄС. Їх поділяють на тематичні «розділи», а розділи, своєю чергою, об’єднують у 6 «кластерів». Так передбачає переглянута 2020 року методологія переговорів, а відповідність розділів і кластерів наведено в переліку Європейської комісії, яка відповідає за політику розширення.

За тим самим документом, кластер «Основи» відкривають першим і закривають останнім. Просування в цьому кластері визначає загальний темп переговорів, і на нього зважають, вирішуючи, чи відкривати й закривати інші кластери.

На кожному ключовому етапі потрібна одностайність Ради ЄС. Визначення критеріїв для відкриття кластера (вступних бенчмарків), визначення проміжних бенчмарків кластера «Основи», рішення про відкриття інших кластерів, визначення бенчмарків для закриття кожного розділу і рішення про тимчасове закриття розділів — усе це Рада робить одностайно на основі оцінок і пропозицій Європейської комісії.

15 червня 2026 року відкрито кластер «Основи»

Ще до завершення скринінгу, 26 червня 2025 року, у висновках Європейської ради щодо України записано, що «текст, викладений у документі EUCO 16/25, рішуче підтримали лідери 26 держав». Цей текст не став висновками від імені 27 держав. У ньому сказано, що Рада «належним чином бере до уваги» оцінку Європейської комісії про готовність відкрити кластер «Основи».

У пакеті розширення від 4 листопада 2025 року Європейська комісія оцінила, що Україна виконала умови для відкриття кластерів 1 («Основи»), 6 («Зовнішні відносини») і 2 («Внутрішній ринок»), а решту трьох, імовірно, теж виконає, і заявила, що працюватиме над тим, щоб Рада ще того року змогла просунутися з відкриттям усіх кластерів. У тому ж повідомленні сказано, що уряд України поставив мету завершити переговори про вступ до кінця 2028 року, а Європейська комісія вважає, що для цього треба прискорити темп реформ, особливо в основоположних сферах, передусім реформ у сфері верховенства права.

У 2025 році кластер так і не відкрили. 12 червня 2026 року Президентка Європейської комісії фон дер Ляєн і Президент Європейської ради Кошта у спільній заяві оголосили, що всі держави-члени погодилися відкрити перший кластер з Україною та Молдовою. Через 3 дні, 15 червня, на міжурядовій конференції відкрили кластер «Основи».

Спільна позиція, яку тоді представив ЄС (документ від 12 червня 2026 року), містить оцінку теперішнього стану України і критерії, які їй ще треба виконати. Наприклад, щодо демократичних інституцій ЄС закликає продовжувати зміцнення демократії попри обмеження воєнного стану і пише, що Верховна Рада (парламент) і далі виконує свою роль, але контроль за виконавчою владою нині обмежений. Правові підстави того, чому в умовах воєнного стану не проводять виборів, ми пояснюємо в статті Що вирішують Президент, Верховна Рада і Кабінет Міністрів України.

Щодо боротьби з корупцією ЄС пише, що підслідність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) потрібно поширити на всі посади з високим ризиком, зокрема на керівництво Офісу Президента і голів обласних державних адміністрацій, і разом із тим, щоб Спеціалізована антикорупційна прокуратура (SAPO) могла розпочинати кримінальні провадження щодо народних депутатів без попереднього погодження Генерального прокурора, включає це до проміжних бенчмарків.

За даними Європейської комісії, проміжні бенчмарки встановлено для кластера в цілому і для розділів 23 і 24, що стосуються верховенства права. Доки їх не виконано, жоден розділ не може перейти до етапу тимчасового закриття. Для державних закупівель, статистики й фінансового контролю (розділи 5, 18 і 32) визначено критерії тимчасового закриття.

Етапи, які ще попереду

На сторінці Європейської комісії про Україну, яку ми переглянули 23 вересня 2026 року, як відкритий кластер названо лише «Основи». Щоб відкрити кожен із решти 5 кластерів, щоразу потрібне одностайне рішення Ради. Після закриття всіх розділів укладають угоду про вступ, і всі договірні сторони ратифікують її відповідно до своїх конституційних процедур. Мета завершити переговори до кінця 2028 року — це мета уряду України, а не строк, який пообіцяв ЄС.

Бути кандидатом на вступ і бути державою-членом — різні речі. Між Україною та ЄС діє Угода про асоціацію, що набула чинності у вересні 2017 року (разом із поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі — ПВЗВТ, DCFTA), а 29 жовтня 2025 року набули чинності нові торговельні домовленості, що переглядають цю ПВЗВТ (за даними Європейської комісії). Це окремі від вступу механізми.

Події від проголошення незалежності до агресії Росії зібрано в статті Хронологія незалежності України та агресії Росії, 1991–2026.