Президент, Верховна Рада і Кабінет Міністрів України: хто що вирішує

Стаття 76 Конституції України встановлює конституційний склад Верховної Ради — парламенту країни — у 450 народних депутатів, а строк її повноважень — 5 років. Президента також обирають на 5 років (стаття 103). Прем’єр-міністра, кандидатуру якого висуває парламентська більшість, Президент вносить на розгляд парламенту, і парламент його призначає (стаття 114). І Президента, і парламент обирають на виборах, а уряд відповідальний перед обома. Саме з цієї конструкції варто починати, щоб розуміти українську політику.

Відколи 24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, було введено воєнний стан, в Україні не проводили ні президентських, ні парламентських виборів. У другій половині статті розглянемо, на яких саме нормах це ґрунтується.

Місце трьох інститутів

Стаття 6 Конституції встановлює, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Єдиний орган законодавчої влади — Верховна Рада (стаття 75), вищий орган у системі органів виконавчої влади — Кабінет Міністрів України (стаття 113). Президент є главою держави і виступає від її імені (стаття 102). Главою виконавчої влади Президента в Конституції не названо.

Верховна Рада: 450 депутатів, закони, бюджет і призначення

Народним депутатом може бути обраний громадянин, який досяг 21 року і проживає в Україні протягом останніх 5 років (стаття 76). Чергові вибори проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради (стаття 77).

Стаття 85 перелічує повноваження Верховної Ради в понад 30 пунктах. Серед них — ухвалення законів, затвердження державного бюджету і контроль за його виконанням, оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру, усунення Президента з поста в порядку імпічменту, а також призначення Прем’єр-міністра, Міністра оборони і Міністра закордонних справ за поданням Президента, а інших членів уряду — за поданням Прем’єр-міністра. Саме Верховна Рада протягом двох днів затверджує указ Президента про введення воєнного стану (пункт 31 статті 85).

Закон підписує Голова Верховної Ради і направляє Президентові, а Президент протягом 15 днів підписує його або повертає з вмотивованими пропозиціями (стаття 94). Якщо Верховна Рада повторно ухвалить повернутий закон не менш як двома третинами від свого конституційного складу, Президент зобов’язаний підписати його протягом 10 днів. Тобто вето Президента парламент може подолати двома третинами голосів.

Президент: глава держави, який керує зовнішньою політикою і армією

Президентом може бути обраний громадянин, який досяг 35 років, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і володіє державною (українською) мовою (стаття 103). Стаття 106 перелічує повноваження Президента: здійснювати керівництво зовнішньополітичною діяльністю і укладати міжнародні договори, бути Верховним Головнокомандувачем, очолювати Раду національної безпеки і оборони, підписувати закони і мати право вето, а також відповідно до закону приймати рішення про загальну мобілізацію та введення воєнного стану (пункт 20 статті 106).

Рада національної безпеки і оборони — координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові; за посадою до її складу входять Прем’єр-міністр, Міністр оборони, Голова Служби безпеки, Міністр внутрішніх справ і Міністр закордонних справ (стаття 107). Рішення Ради вводяться в дію указами Президента.

Існує й процедура дострокового усунення Президента. У разі вчинення державної зради або іншого злочину Верховна Рада більшістю від свого конституційного складу ініціює імпічмент, двома третинами ухвалює рішення про звинувачення і, отримавши висновки Конституційного Суду та Верховного Суду, трьома четвертими усуває Президента з поста (стаття 111).

Прем’єр-міністр і уряд: усе починається з парламентської більшості

Порядок, у якому визначається Прем’єр-міністр, Конституція описує крок за кроком.

• Після виборів до Верховної Ради протягом місяця з дня її першого засідання формується коаліція депутатських фракцій, до якої входить більшість народних депутатів (стаття 83).
• Коаліція вносить Президентові пропозицію щодо кандидатури Прем’єр-міністра (статті 83, 114).
• Президент не пізніш як на 15-й день після надходження пропозиції вносить до Верховної Ради подання про призначення Прем’єр-міністра (пункт 9 статті 106).
• Верховна Рада призначає Прем’єр-міністра (пункт 12 статті 85, стаття 114). Міністра оборони і Міністра закордонних справ — за поданням Президента, інших членів уряду — за поданням Прем’єр-міністра — також призначає Верховна Рада.

Про Кабінет Міністрів сказано, що він «відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України» (стаття 113). Верховна Рада може більшістю від свого конституційного складу ухвалити резолюцію недовіри уряду (стаття 87), а в разі відставки Прем’єр-міністра або ухвалення резолюції недовіри уряд іде у відставку в повному складі (стаття 115).

Натомість Президент може достроково припинити повноваження Верховної Ради лише в обмежених випадках. Їх три: протягом місяця не сформовано коаліцію; протягом 60 днів після відставки уряду не сформовано новий; протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися (стаття 90). В останні 6 місяців строку повноважень парламенту або Президента розпустити парламент не можна.

«Напівпрезидентська система» — слова, якого немає в Конституції

У дослідженнях українську систему іноді називають «напівпрезидентською». Але в тексті Конституції цього слова немає. Стаття Constitution of Ukraine в Інтернет-енциклопедії України (IEU; видає Канадський інститут українських студій Альбертського університету — CIUS), написана 2023 року Богданом Гарасимівим, пояснює, що проєкти до ухвалення Конституції 1996 року зміщувалися від сильної президентської системи до напівпрезидентської, у якій більшу роль відіграють парламент і прем’єр-міністр.

Баланс сил між Президентом і парламентом згодом кілька разів змінювався. За тією ж статтею, конституційна реформа після Помаранчевої революції 2004 року з січня 2006 року посилила повноваження парламенту. 2010 року Конституційний Суд визнав цю реформу неконституційною, і було відновлено редакцію 1996 року. 2014 року, після Революції Гідності (Євромайдану), повернули редакцію після змін 2004 року. На початку чинного тексту Конституції також є примітки про рішення Конституційного Суду, яким закон про зміни 2004 року визнано неконституційним (№ 20-рп/2010 від 30 вересня 2010 року), і про постанову Верховної Ради, якою положення після змін визнано чинними (№ 750-VII від 22 лютого 2014 року).

Текст норм і практику треба розглядати окремо. У тій самій статті автор, серед іншого, згадує, що Президент Зеленський після вступу на посаду 2019 року достроково розпустив Верховну Раду, і критично оцінює це як підрив принципу поділу влади. Це оцінка автора, а не опис повноважень, які Конституція надає Президентові.

Чому в умовах воєнного стану не проводяться вибори

24 лютого 2022 року Указ Президента № 64/2022 ввів по всій Україні воєнний стан із 5:30 того ж дня строком на 30 діб. Того ж дня Верховна Рада затвердила його Законом № 2102-IX. Згодом воєнний стан неодноразово продовжували указами Президента; Указом № 596/2026 від 13 липня 2026 року його продовжено на 90 діб із 2 серпня 2026 року.

Підстава не проводити вибори — не одна норма, а поєднання кількох.

• Частина перша статті 19 Закону про воєнний стан (Закон «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року): у період воєнного стану забороняється проведення виборів Президента, до Верховної Ради, місцевих виборів і референдумів.
• Частина перша статті 10 Закону про воєнний стан: у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших органів.
• Частина четверта статті 83 Конституції: якщо строк повноважень Верховної Ради закінчується під час дії воєнного чи надзвичайного стану, її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного стану.
• Частина перша статті 108 Конституції: Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента.
• Частина друга статті 157 Конституції: Конституцію не може бути змінено в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Щодо Верховної Ради продовження повноважень прямо записане в частині четвертій статті 83. Щодо Президента норми про продовження строку повноважень немає, і підставою слугує положення частини першої статті 108 про виконання повноважень «до вступу на пост новообраного Президента».

Дискусія про тлумачення норм

Цю різницю обговорювали і в самій Україні. Громадська мережа ОПОРА, яка спостерігає за виборами, у правовому роз’ясненні, оприлюдненому 10 жовтня 2023 року, зазначила, що за Конституцією наступні вибори до Верховної Ради мали б відбутися 29 жовтня 2023 року, а президентські — 31 березня 2024 року. Далі вона наводить контраргумент, що «для Президента немає норми про продовження повноважень, подібної до частини четвертої статті 83», і, вказуючи, що за статтею 108 Президент може виконувати повноваження до вступу на пост наступника, а обрання лише Президента за неможливості парламентських виборів розбалансувало б порядок формування двох інститутів, обстоює позицію, що вибори в умовах воєнного стану суперечать Конституції.

25 лютого 2025 року Верховна Рада постановою № 4252-IX ухвалила «Заяву Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії російської федерації». У заяві сказано, що воєнний стан, запроваджений через повномасштабне вторгнення, не дає змоги провести вибори відповідно до Конституції, що вибори мають відбутися після завершення війни і що Президент відповідно до частини першої статті 108 має виконувати повноваження до вступу на пост новообраного Президента. Президентські вибори, як зазначено, буде призначено рішенням Верховної Ради, щойно буде забезпечено всеосяжний, справедливий і сталий мир.

Насправді заяви російської федерації щодо нібито нелегітимності української влади, і Президента України Володимира Зеленського зокрема, поширюються російською пропагандою з метою відволікання уваги від нелегітимності президента російської федерації владіміра путіна

Заява Верховної Ради (25 лютого 2025 року, № 4252-IX).

Росія стверджує, що Президент України нелегітимний, бо вибори не проводяться, і заява є відповіддю на це твердження. За текстом норм вибори забороняє стаття 19 Закону про воєнний стан, а продовження виконання обов’язків Президентом має підставу в частині першій статті 108 Конституції. В Україні дискутували про те, як поєднувати й тлумачити ці норми, а не про те, чи вакантна посада Президента. Заява виражає волю Верховної Ради щодо непроведення виборів у воєнний час; це не рішення Конституційного Суду.

Про біографію Президента Зеленського йдеться у статті Біографія Президента України Зеленського.