Ріка, яку Геродот назвав «Борисфеном»: Дніпро

Велику ріку, що ділить Київ на схід і захід, наше видання називає «Дніпро». У японських тлумачних словниках та енциклопедіях і досі трапляються статті з заголовком 「ドニエプル川」 («Доніепуру», від російської вимови). Проте в цієї ріки не лише ці дві назви. Давньогрецький історик називав її «Борисфен», у римську добу — «Данапріс», а в тюркських мовах — «Озі» тощо.

Тут простежуємо, під якими назвами записували одну ріку, від найдавніших. Наприкінці подивимося й на те, як змінювалося її написання японською та англійською.

«Борисфен» Геродота

За статтею «Дніпро, річка» (редакція 2021 року, автори Вишневський і Вортман) в «Енциклопедії історії України» Інституту історії України НАН України (далі — енциклопедія Інституту історії), перша письмова згадка про цю ріку — у V столітті до н. е., в описі Скіфії в Геродота. Давньогрецька назва — Борисфен (Βορυσθένης).

Якщо прочитати 53-й розділ IV книги «Історії» Геродота в англійському перекладі (переклад А. Д. Ґодлі, 1920), який подає цифрова бібліотека класики «Персей» Університету Тафтса (США), Борисфен названо четвертою з рік Скіфії, найбільшою після Істру (Дунаю) і, за винятком єгипетського Нілу, найщедрішою не лише серед рік Скіфії, а й серед усіх рік. Тут добрі пасовища для худоби, риби надзвичайно багато і вона смачна, а вода прозора й приємна на смак. Ріка тече з півночі, відома на відстань 40 днів плавби, а далі її витоків не знають ні сам Геродот, ні інші греки, пише він. Японською «Історію» можна прочитати в перекладі 松平千秋 (岩波文庫, томи 1–3, 1971–1972).

Стаття «Борисфен» в енциклопедії Інституту історії (2003, автор Олексій Ясь) пише, що ця назва, крім ріки, могла позначати античне місто Ольвію або однойменного річкового бога. Вона додає, що деякі дослідники пов’язують із Борисфеном назви річки Березини та острова Березань.

Данапріс, Дънѣпрь, Озі

Форми, пов’язані з нинішньою назвою, з’являються в джерелах із IV століття н. е. Стаття «Dnipro River» в Internet Encyclopedia of Ukraine (далі — IEU) Канадського інституту українських студій (CIUS) Альбертського університету (уперше надрукована в 1-му томі друкованої енциклопедії 1984 року) додає до заголовка «латиною IV століття — Данапріс (Danapris)». Енциклопедія Інституту історії теж пише, що нинішня назва відома з IV століття, у пізньоантичних джерелах трапляється у формі «Данапр», а в джерелах Київської Русі — «Дънѣпрь» (ДънѢпрь).

У степу вживали інші назви. За енциклопедією Інституту історії, у тюркських мовах щонайменше з XIII століття й до сьогодні вживають назви Озі (Özi), Озю (Özü) тощо.

Назви однієї ріки

Щодо значення назви є кілька версій

Що означала назва, достеменно невідомо. Видання 2004 року статті «Дніпро, річка» в енциклопедії Інституту історії (автор Маркова) наводило такі пояснення.

• Борисфен дослівно означає «той, що тече з півночі»
• Дніпро походить від «дана», «дона», «дон» (глибокий) і, імовірно, означає «глибока ріка», а за іншою версією — «західна ріка»
• Поетичні назви Славута, Славутич походять від «славутин», яке укладач словника Володимир Даль записав у значенні «гарний, мальовничий край»

Редакція 2021 року описує зміни назв, але цих етимологічних пояснень не містить. Наведене тут — версії, які подало давнє видання однієї енциклопедії; це не усталена думка.

Поетична назва Славутич

Українською Дніпро в поезії називають також «Славута» і «Славутич» (енциклопедія Інституту історії, видання 2004 року). IEU називає цю ріку «святою рікою України» і пише, що від початків історії вона була тісно пов’язана з життям українського народу. Місто, збудоване в 1980-х роках для працівників Чорнобильської АЕС, теж має назву Славутич, з тим самим написанням (стаття про Славутич).

Японською: від «Доніепуру» до «Доніпуро»

У японських словниках заголовком статті довго було 「ドニエプル川」 — за вимовою російського Днепр. Якщо подивитися словники, зібрані в Kotobank, 『デジタル大辞泉』 (Shogakukan) має заголовок 「ドニエプル川」 з приміткою 「ウクライナ語名ドニプロ川」 («українська назва — Дніпро») і окрему статтю 「ドニプロ川」. 『改訂新版 世界大百科事典』 (Heibonsha) у статті 「ドニエプル［川］」 пише 「ウクライナではドニープロ川 Dnipro と呼ぶ」 («в Україні її називають Дніпро, Dnipro»), а стаття 「ドニエプル川」 в 『日本大百科全書』 (Shogakukan) пише, що українською її називають Дніпро, а давньогрецькою — Борисфен (ボリステネス). Навіть ту саму грецьку назву різні словники записують японською по-різному.

Уряд Японії змінив назви 2022 року. 31 березня 2022 року Міністерство закордонних справ Японії змінило назву столиці з 「キエフ」, що ґрунтувалася на російській вимові, на 「キーウ」, що ґрунтується на українській, і оголосило: 「首都以外の地名についても、ウクライナ語による読み方に基づく呼称に変更することとしました」 («назви й інших місць, крім столиці, також вирішено змінити на такі, що ґрунтуються на українській вимові»). До цього повідомлення не додано переліку написання окремих назв. Як змінилася назва столиці, розказано у статті про день, коли японське «Кіефу» стало «Кіу».

Англійською: від Dnieper до Dnipro

Англійською довго вживали написання Dnieper. Кабінет Міністрів України постановою № 55 від 27 січня 2010 року затвердив таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею, і за цією таблицею Дніпро стає Dnipro. Міністерство закордонних справ України в роз’ясненні щодо написання назв (#CorrectUA), оприлюдненому 19 грудня 2019 року, пояснює, що резолюція X/9 Десятої конференції ООН зі стандартизації географічних назв 2012 року (31 липня – 9 серпня, Нью-Йорк) рекомендує українську систему транслітерації як міжнародну для українських назв, і закликає країни та міжнародні організації виправити написання, що ґрунтуються на російських формах. IEU також подає заголовок «Dnipro River», а Dnieper наводить у дужках.

Назва ріки й назви міст

Назва ріки ставала й назвою міст у її басейні. Місто Дніпро на середній течії Дніпра постановою Верховної Ради від 19 травня 2016 року перейменували з Дніпропетровська на нинішню назву. Це приклад того, як змінилося не написання, а сама назва; про це — у статті про два закони щодо назв. Назва області й досі — Дніпропетровська область.

Сама ріка теж сильно змінилася у XX столітті. Про шість гребель і водосховищ від Києва до Каховки — у статті про шість гребель на Дніпрі, а про площу басейну й довжину — у статті про те, що ріки України течуть до трьох морів. Понад 2 400 років минуло відтоді, як її називали Борисфеном; назви змінювалися, а та сама ріка й далі тече з півночі на південь.