Рада Безпеки, де агресор має право вето: що Японія говорила там за два роки

Рада Безпеки ООН (РБ ООН) — орган, який за Статутом ООН несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки. Вона складається з 5 постійних членів і 10 непостійних, яких обирають на виборах, і будь-яке рішення, крім процедурних, не ухвалюється, якщо проти голосує хоча б один постійний член (пояснення МЗС Японії, стаття 27 Статуту ООН). Це так зване право вето.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, саме держава-агресор була постійним членом із правом вето. Невдовзі після цього Японію обрали непостійним членом, і вона була членом Ради з січня 2023 до грудня 2024 року. Що Рада Безпеки змогла вирішити щодо України, а чого не змогла? Простежуємо в хронологічному порядку за документами ООН і МЗС Японії.

25 лютого 2022 року: Росія заветувала проєкт резолюції щодо себе

За даними UN News, 25 лютого 2022 року (за нью-йоркським часом) Рада Безпеки голосувала за проєкт резолюції, який вимагав від Росії негайно припинити напад і вивести всі війська. З 15 членів 11 проголосували «за», Китай, Індія й Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) утрималися, і лише Росія проголосувала «проти». Через голос «проти» постійного члена проєкт не ухвалили. UN News повідомляє, що США брали участь у підготовці цього проєкту.

UN News також повідомляє, що на цьому засіданні Постійний представник України при ООН Кислиця зауважив: за правилами процедури посол Росії не мав головувати на засіданні, де порядком денним була його власна країна.

Через 2 дні, 27 лютого, Рада Безпеки 11 голосами «за», 1 «проти» (Росія) і 3 «утрималися» (Китай, Індія, ОАЕ) вирішила скликати надзвичайну спеціальну сесію Генеральної Асамблеї ООН, у якій беруть участь усі 193 держави. За даними UN News, це було процедурне питання, тож постійні члени не могли застосувати вето.

Хто застосує вето, має пояснитися перед Генеральною Асамблеєю

26 квітня 2022 року Генеральна Асамблея ООН без голосування (консенсусом) ухвалила резолюцію: якщо в Раді Безпеки застосовано вето, Генеральна Асамблея автоматично збирається на засідання протягом 10 робочих днів. За даними UN News, проєкт подав Ліхтенштейн від імені 83 держав-співавторок. Сама резолюція не обмежує право вето, але держава, яка ним скористалася, мусить пояснювати свої причини перед 193 країнами.

30 вересня 2022 року: вето й на проєкт щодо «анексії»

30 вересня того ж року Росія в односторонньому порядку оголосила про «анексію» чотирьох регіонів України. За даними UN News, того самого дня Рада Безпеки голосувала за проєкт резолюції, який визнавав цю спробу загрозою міжнародному миру й безпеці і вимагав негайно й беззастережно скасувати рішення. Проєкт внесли США й Албанія; 10 членів проголосували «за», Росія — «проти», 4 держави — Бразилія, Китай, Габон та Індія — утрималися. Через вето Росії й цей проєкт не ухвалили. Відповідно до квітневої резолюції Генеральної Асамблеї, Асамблея мала зібратися на засідання щодо цього вето.

День, коли Японію обрали членом Ради

9 червня 2022 року (за нью-йоркським часом) на засіданні Генеральної Асамблеї ООН Японію обрали непостійним членом Ради, вона отримала 184 голоси. Це 12-й раз від вступу до ООН у 1956 році — найбільше серед держав-членів (МЗС Японії). На тих самих виборах обрали також Мозамбік, Еквадор, Швейцарію та Мальту.

У заяві Міністра закордонних справ наступного дня, де повідомлялося про обрання, сказано: «Нині Рада Безпеки не може ефективно діяти щодо агресії постійного члена Ради — Росії — проти України, а також щодо ядерної і ракетної діяльності Північної Кореї, яка раз у раз порушує резолюції Ради Безпеки й загрожує миру та безпеці нашої країни, регіону й міжнародної спільноти; можна сказати, що настав час випробувань».

Що Японія як член Ради говорила в Раді Безпеки

24 лютого 2023 року, у річницю вторгнення, тодішній Міністр закордонних справ Хаясі Йосімаса виступив із заявою на дебатах Ради Безпеки на рівні міністрів. За попереднім японським перекладом, який оприлюднило МЗС Японії, міністр Хаясі так згадав події року тому: «Рік тому, саме сьогодні, саме в цій залі Ради Безпеки, коли тривало обговорення того, як запобігти агресії проти України, на очах у всіх членів Ради постійний член Ради Росія розпочала агресію проти України».

Далі він назвав це «зневагою до Ради Безпеки і до ООН загалом» і заявив, що засуджує агресію Росії «найрішучішими можливими словами». Він закликав Росію негайно припинити агресію, вивести з України війська й військову техніку та поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, а також засудив удари по критичній інфраструктурі, ядерну риторику, захоплення й мілітаризацію Запорізької АЕС.

Наприкінці строку, 18 листопада 2024 року (за нью-йоркським часом), тодішній державний міністр закордонних справ Фудзії Хісаюкі взяв участь у засіданні на рівні міністрів щодо ситуації в Україні, яке скликала Велика Британія як країна-головуюча. За даними МЗС Японії, державний міністр Фудзії висловив солідарність з народом України, для якого минуло 1 000 днів від початку агресії, і порушив питання про те, що північнокорейських солдатів відправлено до Росії і вони беруть участь у боях проти України. У попередньому японському перекладі заяви є речення «Сьогоднішня Україна може стати завтрашньою Східною Азією», а військову співпрацю Росії й Північної Кореї він засудив «найрішучішими словами». На засіданні Ради Безпеки 24 вересня того ж року був присутній і заступник міністра закордонних справ Акахорі.

Підсумки строку від МЗС Японії

У заяві Міністра закордонних справ від 10 січня 2025 року, після завершення строку, два роки підсумовано так. Щодо України Японія на засіданнях Ради Безпеки й Генеральної Асамблеї рішуче засуджувала агресію Росії та закликала до негайного виведення російських військ і до справедливого й тривалого миру в Україні на основі Статуту ООН. Вона також засуджувала відправлення солдатів із Північної Кореї до Росії, закупівлю й використання Росією північнокорейської зброї та боєприпасів.

За тією ж заявою, за час свого строку Японія двічі головувала в Раді протягом місяця. У січні 2023 року вона провела відкриті дебати на рівні міністрів щодо верховенства права, а в березні 2024 року — засідання на рівні міністрів щодо ядерного роззброєння й нерозповсюдження.

Через 3 роки після вторгнення — перша резолюція

24 лютого 2025 року, після завершення строку Японії, Рада Безпеки ухвалила проєкт резолюції, внесений США (резолюція 2774). UN News назвав її першою резолюцією Ради Безпеки від початку повномасштабного вторгнення. Перед голосуванням 5 європейських держав — Франція, Велика Британія, Данія, Греція та Словенія — внесли три поправки, але жодну не ухвалили. За протоколом засідання Ради Безпеки, дві з них набрали 9 і більше голосів «за», але не пройшли через вето Росії, а третя отримала лише 6 голосів «за» і теж не пройшла. Росія також внесла дві власні поправки, але обидві не набрали достатньо голосів. Резолюцію ухвалили в початковій редакції 10 голосами «за», а 5 європейських держав, які вносили поправки, утрималися.

За даними UN News, представник України зауважив, що в ухваленій резолюції немає формулювань, які визначають війну як агресію, і немає принципів Статуту ООН. Представник Росії назвав ухвалений документ «кроком у правильному напрямку».

Якщо йти за формулюванням UN News, то за два роки членства Японії в Раді не було ухвалено жодної резолюції Ради Безпеки щодо України. Що Японія змогла зробити як член Ради — це в залі Ради Безпеки називати агресію агресією і залишити цьому документальний слід. Вето Росії та резолюції Генеральної Асамблеї ООН у хронологічному порядку зібрано також у хронології незалежності України та агресії Росії.