Зеленський мав долучитися онлайн, але приїхав до Хіросіми

21 травня 2023 року, Меморіальний парк миру в Хіросімі. Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда (на той час) і президент України Володимир Зеленський у супроводі мера Хіросіми Кадзумі Мацуї підійшли до Меморіального кенотафа жертвам атомного бомбардування, поклали квіти й ушанували загиблих хвилиною мовчання. Потім президент Зеленський відвідав Меморіальний музей миру, де йому розповіли про експозицію (за повідомленням МЗС Японії).

Минув 1 рік і 3 місяці від початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді президент Зеленський уперше особисто взяв участь у саміті G7 (за словами президента на переговорах того ж дня). Проте з документів МЗС Японії видно, що цей візит не був запланований від самого початку.

Спершу домовилися про «участь онлайн»

Саміт G7 у Хіросімі відбувся з 19 до 21 травня 2023 року під головуванням прем’єр-міністра Кісіди. За оглядом МЗС Японії, крім лідерів 7 країн G7 і ЄС, було запрошено лідерів 8 країн (Австралії, Бразилії, Коморських Островів, Островів Кука, Індії, Індонезії, Республіки Корея, В’єтнаму) і керівників 7 міжнародних організацій, а Україна мала статус «країни-гостя».

Повідомлення МЗС Японії від 20 травня пояснює перебіг подій так. Під час візиту прем’єр-міністра Кісіди в Україну в березні було домовлено, що президент Зеленський візьме участь у саміті онлайн. Згодом президент висловив сильне бажання приїхати особисто, і уряд Японії, ретельно розглянувши порядок денний і графік усього саміту, вирішив провести в останній день, 21 травня, сесію щодо України з особистою участю президента.

У тому самому повідомленні сказано, що з міркувань безпеки президента 20 травня можливостей для зйомки й інтерв’ю для преси не передбачено. Коли й як президент прибув до Хіросіми, у повідомленнях МЗС Японії не вказано.

Три сесії, на яких обговорювали Україну

За оглядом МЗС Японії, із триденної програми Україні були присвячені передусім такі три сесії.

Сесія 2 першого дня відбулася лише за участю лідерів G7. За оглядом, лідери G7 підтвердили, що й далі застосовуватимуть жорсткі санкції проти Росії та надаватимуть потужну підтримку Україні, і наголосили, що «без виведення російських військ мир неможливий». Саме після цієї сесії було ухвалено «Заяву лідерів G7 щодо України», про яку йдеться нижче.

До сесії 8 останнього дня долучився президент Зеленський. Прем’єр-міністр Кісіда висловив повагу до мужності й стійкості українського народу, який пережив сувору зиму, і сказав, що вітає й підтримує запропоновану президентом «Формулу миру». Лідери G7 погодилися неухильно виконувати зобов’язання надавати дипломатичну, фінансову, гуманітарну й військову підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

На наступній сесії 9 були присутні й лідери запрошених країн, зокрема Індії та Бразилії. За оглядом МЗС Японії, президент пояснив рішучість протистояти російській агресії, а також власне бачення миру. Лідери країн висловили глибоке занепокоєння людськими втратами, яких завдає агресія Росії проти України, і негативним впливом на світову економіку, зокрема зростанням енергетичної та продовольчої небезпеки. Повідомляється, що вони також дійшли спільного розуміння, що всі країни мають дотримуватися принципів Статуту ООН, як-от поваги до суверенітету й територіальної цілісності, і що не можна допускати спроб односторонньо змінити статус-кво силою.

«Заява лідерів G7 щодо України» від 19 травня

Заява лідерів складається з 11 пунктів; МЗС Японії оприлюднило оригінал і попередній японський переклад. Наводимо основні частини за попереднім перекладом.

На початку заява називає війну Росії «незаконною, невиправданою і неспровокованою агресивною війною Росії проти України» і зазначає, що «15 місяців російської агресії забрали тисячі життів і завдали українському народу величезних страждань». Далі лідери знову пообіцяли надавати фінансову, гуманітарну, військову й дипломатичну підтримку, якої потребує Україна, «стільки, скільки буде потрібно».

Щодо миру заява вимагає від Росії вивести війська й військову техніку «негайно, повністю й беззастережно з усієї міжнародно визнаної території України» і зазначає, що без повного й беззастережного виведення справедливий мир неможливий.

Є й такі пункти.

• Ядерна безпека: висловлено «найсерйозніше занепокоєння» захопленням і мілітаризацією Запорізької атомної електростанції Росією, підтримано зусилля МАГАТЕ
• Відновлення та відбудова: привітано схвалення програми розширеного кредитування МВФ, «Платформу координації донорів для відбудови України» використовуватимуть як головний механізм координації підтримки. Висловлено сподівання на конференцію з відновлення в Лондоні в червні
• Санкції: розширити обмеження на експорт товарів, критично важливих для російської агресії, запобігати обходу санкцій, зберегти граничну ціну на російську нафту. Співпрацювати також в обмеженні торгівлі й використання російських діамантів
• Відповідальність за збитки: російські державні активи під юрисдикцією G7 «залишатимуться знерухомленими», доки Росія не заплатить за збитки, завдані Україні
• Притягнення до відповідальності: рішуче засуджено «незаконну депортацію та переміщення українців, зокрема дітей» з окупованих територій до Росії, лідери уважно стежать за розслідуванням Міжнародного кримінального суду (МКС) і й далі вимагатимуть повернення дітей

Наприкінці заява підсумовує, що з Хіросіми, «символу миру», лідери докладуть усіх зусиль, щоб принести в Україну всеосяжний, справедливий і тривалий мир.

«Комюніке лідерів G7 у Хіросімі», ухвалене наступного дня, 20 травня, у розділі про Україну також «найрішучішим чином засуджує» агресивну війну Росії й підтверджує відданість діям, викладеним у заяві лідерів. Комюніке закликало й Китай тиснути на Росію, щоб вона припинила військову агресію і вивела війська з України.

Кенотаф і музей

21 травня прем’єр-міністр Кісіда і президент Зеленський поклали квіти до Меморіального кенотафа жертвам атомного бомбардування. Президент відвідав Меморіальний музей миру і залишив у книзі почесних гостей такий запис українською мовою (МЗС Японії оприлюднило оригінал і попередній японський переклад).

Глибоко вражений відвіданням Музею. Жодна держава світу не має пережити такий біль і руйнування. Ядерному шантажу не місце в сучасному світі.

Запис президента Зеленського в Меморіальному музеї миру (МЗС Японії, оприлюднено 22 травня 2023 року)

Попередній японський переклад МЗС Японії звучить так: «（平和記念）資料館の訪問に深く感銘を受けた。世界中のどの国も、このような苦痛と破壊を経験することがあってはいけない。現代の世界に核による脅しの居場所はない。»

Заява лідерів G7 також назвала «безвідповідальну ядерну риторику» Росії та заявлений намір розмістити ядерну зброю в Білорусі «небезпечними й неприйнятними» і знову підтвердила позицію, що погрози застосування ядерної зброї Росією, як і її застосування, неприпустимі. Останнє речення, яке президент країни, що зазнає ядерних погроз, написав у місті, що пережило атомне бомбардування, перегукується з цією заявою.

Вечірні японсько-українські переговори на найвищому рівні

Того ж дня, 21 травня, трохи після 18:20 прем’єр-міністр Кісіда і президент Зеленський близько 50 хвилин провели переговори. За оглядом МЗС Японії, президент подякував за запрошення на цей саміт — «уперше з особистою участю» — і високо оцінив лідерство прем’єр-міністра Кісіди, який запросив країни Глобального Півдня.

Під час переговорів прем’єр-міністр Кісіда повідомив про нову допомогу Японії.

• З урахуванням запиту української сторони — надати транспортні засоби Сил самооборони, зокрема близько 100 вантажівок, і близько 30 000 порцій аварійних харчових пайків
• Уперше прийняти поранених українських військових до Центрального госпіталю Сил самооборони
• Японський банк міжнародного співробітництва (JBIC) надасть гарантії обсягом близько 93 млрд єн для «самурайських облігацій» (облігацій, номінованих в єнах), які Польща випускає для підтримки евакуйованих з України

Крім того, прем’єр-міністр Кісіда заявив, що Японія неухильно виконуватиме оголошену раніше допомогу на загальну суму 7,6 млрд доларів США і, використовуючи щойно створену «Підготовчу раду зі сприяння економічній відбудові України», підтримуватиме відновлення й відбудову спільно з державою та приватним сектором. У лютому наступного, 2024 року в Токіо відбулася Японсько-українська конференція зі сприяння економічному зростанню та відбудові (56 документів про співпрацю, представлених у Токіо, і що з них зрушило згодом).

Що було після Хіросіми

Заява лідерів — документ, що окреслює напрями підтримки й санкцій. Як механізми стимулювання приватних інвестицій заява вітає Трастовий фонд підтримки відновлення та економіки України (SURE), створений при MIGA (Багатосторонньому агентстві з гарантування інвестицій Групи Світового банку), і Інвестиційну платформу для України, запущену 12 травня в Токіо. Водночас щодо того, як використати знерухомлені російські державні активи, заява на той момент обмежувалася формулюванням «залишатимуться знерухомленими, доки не буде здійснено оплату». На саміті G7 в Апулії в червні 2024 року погодили механізм позик, які погашатимуться доходами від цих активів, і Японія в межах цього механізму також надала єнову позику (Машини для розмінування, рейки, генератори: що JICA відправила в Україну).

Серед яких подій у японсько-українських відносинах стоять ці три дні, можна подивитися в статті Хронологія відносин Японії та України.