56 документів про співпрацю, представлених у Токіо, і що з них зрушило згодом

Уранці 19 лютого 2024 року в Кейданрен-кайкан у токійському районі Отемачі відбулася «Японсько-українська конференція зі сприяння економічному зростанню та відбудові» (日・ウクライナ経済復興推進会議). Минало майже 2 роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Того дня уряди, державні установи, органи місцевої влади й компанії обох країн разом із міжнародними організаціями уклали 56 документів про співпрацю. Минуло 2 з половиною роки, і ми станом на вересень 2026 року наводимо, що було «згодом», наскільки це можна простежити за офіційними повідомленнями.

Що пообіцяли на конференції

За оглядом МЗС Японії, сесія лідерів тривала з 10:00 до 10:35 за участю прем’єр-міністра Японії Фуміо Кісіди та прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Співорганізаторами були уряд Японії, Кейданрен (Японська федерація бізнесу), Японська організація зовнішньої торгівлі (JETRO) і уряд України; Кейданрен повідомляє про «загалом близько 350 учасників».

У програмній промові прем’єр-міністр Кісіда назвав відправною точкою конференції свій візит до Києва в березні 2023 року. За його поясненням, він почув від президента Зеленського сподівання на японський досвід, технології та приватні інвестиції, вирішив, що Японія може зробити «внесок, властивий саме Японії», і ухвалив рішення провести конференцію. Далі він представив «3 принципи», «5 дій» і «50 обіцянок». Принципи — «інклюзивність», «партнерство» і «знання та технології». 5 дій такі.

У промові сказано, що «50 обіцянками» є «понад 50 документів про співпрацю», підписаних японськими компаніями, зокрема стартапами, та українською стороною. В огляді МЗС Японії зазначено, що разом з обміном підписаними примірниками податкової конвенції тощо в присутності обох лідерів представили «загалом 56 підписаних документів про співпрацю».

Із чого складаються 56 документів

МЗС Японії оприлюднило «Перелік підписаних документів про співпрацю». Якщо розподілити їх за японськими підписантами, виходить так.

34 документи компаній охоплюють широке коло галузей: наприклад, лише документів, де другою стороною є Міністерство аграрної політики та продовольства України, — 6 (Mayekawa, Kubota, Yanmar Agri, Mebiol, Kakuichi, AC Biode). Серед інших — документ Senko Commercial, Mitsubishi Electric і Fuji Electric з Крюківським вагонобудівним заводом про модернізацію вагонів Київського метрополітену, документ Yamaha про дарування музичних інструментів Одеському національному оперному театру, документ IHI «Обстеження щодо поліпшення траси M15 і проєкт встановлення збірних панельних мостів».

Читаючи перелік, варто зважати на дві речі. Перша — характер документів. Серед назв у переліку багато «меморандумів», «листів про наміри» та «базових угод», а документів із чітко визначеними сумами й зобов’язаннями — як-от конвенції, обміни нотами, договори дарування чи договори про участь у капіталі — лише частина. У тезах спільного комюніке також сказано, що сторони привітали оголошені на конференції «документи про наміри, меморандуми про співпрацю та контракти». Друга — статус самого переліку. МЗС Японії в примітці зазначає, що перелік складено в межах відомого йому і він «не обов’язково є вичерпним», а щодо документів, які не є документами між урядовими установами, «уряд не гарантує правильності їхніх назв чи змісту і не несе за них відповідальності».

Що зрушило згодом

У таблиці — ті з 5 дій, щодо яких «подальший розвиток» вдалося підтвердити за офіційними повідомленнями.

Спрощення візового режиму складається з трьох частин. До кола отримувачів ділових багаторазових короткострокових віз додано штатних працівників українських компаній, залучених до проєктів співпраці з відновлення й відбудови, і пом’якшено вимоги щодо історії поїздок. До кола отримувачів багаторазових віз для відвідування знайомих і родичів додано родичів евакуйованих з України, які перебувають в Японії. Особам зі значним високим доходом і членам їхніх сімей почали видавати нові багаторазові візи строком дії 5 років і строком перебування 90 днів.

Для безоплатної допомоги «План екстреного відновлення», обмін нотами щодо якої підписали в день конференції і яку там представили, обсяг фази 3 становив 15,8 млрд єн; вона охоплювала 4 сфери: протимінну діяльність і нерозірвані боєприпаси, електроенергію та енергетику, транспорт, державно-приватне партнерство. На сторінці МЗС Японії «Реагування на ситуацію в Україні» зазначено й подальше підписання та обмін листами щодо фази 4 (28 лютого 2025 року) і фази 5 (27 лютого 2026 року).

Зведено про «подальшу долю» документів між компаніями не оприлюднено. Наведемо один приклад, який вдалося перевірити окремо. 35-м у переліку був документ компанії Instalimb, що виготовляє протези ніг за допомогою цифрових технологій, з українською «Без обмежень» (BEZ OBMEZHEN) про перевірку можливості серійного виробництва. 2 травня 2025 року JBIC повідомив, що 14 березня 2025 року уклав з Instalimb кредитний договір на проєкт виготовлення та продажу 3D-друкованих протезів ніг тощо в Києві (частка JBIC — до 18 млн єн, загальна сума синдикованого кредиту з приватними фінансовими установами — 36 млн єн).

«Форум» у серпні 2025 року

4 серпня 2025 року, через пів року після першої річниці конференції, у Токіо відбувся «Японсько-український форум зі сприяння економічному зростанню та відбудові». За повідомленням Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії, організаторами були це міністерство, JETRO і Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України; з українського боку були присутні віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та інші, а компанії й установи обох країн представили 29 нових документів про співпрацю. Міністерство економіки, торгівлі та промисловості згадало тут і про підтримку демонстраційних проєктів обсягом 26 млрд єн через Організацію ООН з промислового розвитку (ЮНІДО).

Газета Кейданрен опублікувала стислий виклад пояснень, які 3 вересня 2025 року на засіданні комітету Кейданрен дали представники МЗС Японії та Міністерства економіки, торгівлі та промисловості. Згідно з ним, міністерство внесло 26 млрд єн на підтримку через ЮНІДО і «уклало контракти за 29 проєктами, зокрема в охороні здоров’я, сільському господарстві, розмінуванні». У тому самому викладі сказано, що з 2023 року в Україну 5 разів направляли державно-приватні бізнес-місії, у липні 2025 року місія вперше відвідала Львів, і Львівська міська рада створила для японських компаній контактний пункт «Japan Desk».

Чого ще не видно

Станом на вересень 2026 року значну частину того, що з 5 дій, оголошених на конференції, набуло форми інституцій, можна простежити за офіційними повідомленнями. Податкова конвенція набула чинності, офіс JETRO відкрився, спрощення візового режиму почало діяти. Водночас про завершення переговорів щодо зміни інвестиційної угоди після 7 раундів не повідомлялося.

Щодо 34 документів між компаніями ми не знайшли офіційного матеріалу, який показував би, які з них перетворилися на проєкти, а які залишилися меморандумами. Скільки фактично використано з лімітів NEXI і кредитної лінії JBIC, з оприлюднених матеріалів теж не видно. Число «56» — це кількість документів, представлених у день конференції, а не кількість проєктів, що відбулися.

Дату конференції та масштаб японської допомоги загалом ми навели в статті про відносини України та Японії, а зміну податкових ставок за податковою конвенцією — у статті Хронологія відносин Японії та України.