Майже 200 тисяч заяв про збитки. Де нині механізми, що мають змусити Росію відшкодувати й відповісти

«Реєстр збитків для України», розташований у Гаазі (Нідерланди), у повідомленні від 15 вересня 2026 року оприлюднив, що кількість отриманих заяв про збитки наблизилася до 200 тисяч, з яких понад 65 тисяч розглянуто й внесено до реєстру. Люди, які через повномасштабне вторгнення Росії в Україну втратили рідних, чиї будинки зруйновано, яких змусили виїхати за кордон, подають заяви через український портал електронних послуг «Дія».

Однак реєстр не визначає розміру компенсації й нічого не виплачує. «Міжнародна комісія з розгляду претензій», яка визначатиме суми, і «Спеціальний трибунал», що судитиме лідерів, які ухвалили рішення про агресію, станом на вересень 2026 року ще не почали роботу. Усі три механізми створюють у рамках Ради Європи (Council of Europe).

Перший етап: Реєстр збитків (створено 2023 року)

Реєстр збитків заснували резолюцією CM/Res(2023)3, яку Комітет міністрів Ради Європи ухвалив 12 травня 2023 року, як «розширену часткову угоду», до якої долучаються охочі держави. За повідомленням Міністерства закордонних справ Японії, реєстр створено 16 травня того ж року. Роком раніше, 14 листопада 2022 року, Генеральна Асамблея ООН резолюцією ES-11/5 рекомендувала створити міжнародний реєстр для документування доказів і претензій щодо шкоди, завданої міжнародно-протиправними діяннями Росії.

Реєстр приймає заяви про шкоду, що відповідає трьом умовам.

• Завдана 24 лютого 2022 року або пізніше
• Завдана на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів (включно з територіальним морем)
• Спричинена міжнародно-протиправними діяннями Росії в Україні або проти України

Приймання заяв почалося 2 квітня 2024 року. Для кожної з трьох груп — фізичних осіб (A), держави Україна (B) і юридичних осіб (C) — поступово відкривали категорії залежно від виду шкоди. 8 вересня 2026 року відкрили останні чотири категорії для фізичних осіб (зокрема втрату доступу до медичної допомоги й освіти), а 10 вересня — останні три для юридичних осіб (зокрема витрати на евакуацію та релокацію бізнесу), тож усі категорії для фізичних і юридичних осіб тепер відкриті.

Секретаріат розглядає заяви, а Рада реєстру вирішує, чи вносити їх до реєстру. Рішення Ради бувають чотирьох видів: внести до реєстру, повернути секретаріату, відхилити з правом повторного подання, відхилити без права повторного подання. Питань відповідальності й виплат Рада не вирішує.

Станом на вересень 2026 року до реєстру долучилися 44 держави та Європейський Союз (ЄС). З них 41 — «учасники», які сплачують внески й мають право голосу, і 4 — «асоційовані члени», які не зобов’язані сплачувати внески й не мають права голосу.

Другий етап: Міжнародна комісія з розгляду претензій (конвенція — грудень 2025 року)

Розглядати внесені до реєстру заяви й визначати розмір компенсації буде Міжнародна комісія з розгляду претензій. Конвенцію про її створення (Конвенція Ради Європи № 229) відкрили для підписання 16 грудня 2025 року на дипломатичній конференції в Гаазі.

Стаття 3 конвенції визначає комісію як «адміністративний орган», що вирішує претензії про відшкодування шкоди, завданої міжнародно-протиправними діяннями Росії. Комісія розглядає претензії й визначає за кожною суму компенсації до сплати. При цьому сказано, що вона працює, виходячи з того, що Росія за міжнародним правом несе відповідальність за всю шкоду, завдану її діяннями. Предмет — шкода, завдана 24 лютого 2022 року або пізніше, але преамбула зазначає, що це не звільняє Росію від відповідальності за діяння з 20 лютого 2014 року, і згадує можливість розширити період майбутніми змінами.

Щоб конвенція набрала чинності, мають виконатися дві умови, після чого вона набирає чинності першого числа місяця, що настає після спливу 3 місяців (стаття 30).

• 25 держав-підписантів завершили ратифікацію тощо
• Сума їхніх внесків до бюджету реєстру на 2025 рік становить не менш як 50% бюджету реєстру за той самий рік

За даними Ради Європи, станом на 15 вересня 2026 року конвенцію підписали 40 держав і організацій, з них 9 держав і ЄС її ратифікували. Україна ратифікацію вже завершила. Для підготовки до набрання чинності Комітет міністрів у лютому 2026 року створив підготовчий комітет.

Преамбула конвенції визначає «компенсаційний фонд», який фактично виплачуватиме відшкодування, як «майбутній третій елемент» після реєстру й комісії. Тобто навіть якщо комісія визначить суму компенсації, механізм її виплати ще не встановлено. Крім того, конвенція передбачає, що Росія може приєднатися до неї будь-коли (пункт 2 статті 31).

Спеціальний трибунал: суд за саму агресію

Міжнародний кримінальний суд (МКС) може розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності й геноцид, скоєні в Україні. Однак щодо самого розв’язання російськими лідерами агресивної війни, тобто «злочину агресії», МКС у цій ситуації не може здійснювати юрисдикцію. У преамбулі угоди між Україною та Радою Європи також сказано, що цьому перешкоджає механізм юрисдикції щодо злочину агресії, визначений Римським статутом МКС.

Щоб заповнити цю прогалину, президент України Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Берсе 25 червня 2025 року в Страсбурзі підписали угоду про створення «Спеціального трибуналу щодо злочину агресії». Верховна Рада України 15 липня того ж року ухвалила закон про ратифікацію угоди.

Основні положення статуту спеціального трибуналу, доданого до угоди, такі.

• Трибунал судить осіб, які несуть «найбільшу відповідальність» за злочин агресії проти України. Юрисдикція ґрунтується на територіальній юрисдикції України (стаття 1)
• Злочин агресії — це планування, підготовка, ініціювання або здійснення особою, яка фактично може контролювати чи спрямовувати політичні або військові дії держави, акту агресії, що є грубим порушенням Статуту ООН (стаття 2)
• Імунітет, пов’язаний із посадою (функціональний імунітет), не визнається (пункт 4 статті 23)
• Якщо обвинувачений — чинний глава держави, глава уряду чи міністр закордонних справ, обвинувальний акт не затверджують, а провадження зупиняють, доки особа не залишить посаду або доки імунітет не буде знято (пункт 5 статті 23)
• Справу можна розглядати без участі обвинуваченого. Проте в такому разі призначають захисника, а якщо особа згодом з’явиться, вона може вимагати нового розгляду (стаття 28)

Щоб угода набрала чинності, потрібна «розширена часткова угода» держав, які підтримуватимуть трибунал в управлінні й фінансуванні (стаття 9 угоди). Цю розширену часткову угоду ухвалили 15 травня 2026 року на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі (Молдова), і 36 держав та ЄС висловили намір приєднатися. За поясненням Ради Європи, розширена часткова угода ще не набрала чинності, бо частина учасників не завершила внутрішніх процедур. Розмістити трибунал запропонували Нідерланди.

До чого долучилася Японія

У травні 2023 року Японія як держава-спостерігач при Раді Європи вирішила долучитися до Реєстру збитків як «асоційований член» і повідомила про це Раду Європи (повідомлення Міністерства закордонних справ Японії). Асоційований член не зобов’язаний сплачувати внески й не має права голосу на конференції учасників. Японія є в переліку учасників реєстру.

Щодо розширеної часткової угоди на підтримку спеціального трибуналу: Японії немає серед 36 держав, що долучилися до її ухвалення 15 травня 2026 року. Про участь Японії в Міжнародному кримінальному суді йдеться в статті Ордер на арешт Путіна видано за підозрою у викраденні дітей.

Стан трьох механізмів

Навіть коли запрацюють усі три механізми, чи сплатить Росія компенсацію і чи постануть обвинувачені перед судом — окреме питання. Та все ж сенс цих механізмів у тому, що міжнародні інституції збирають свідчення про шкоду і заздалегідь готують процедури для притягнення до відповідальності. Про загальну оцінку збитків і вартості відбудови див. статтю Оцінка вартості відбудови: за п’ять разів — від 348,5 до 587,7 мільярда доларів.