Оцінка вартості відбудови за п’ять видань: від 348,5 до 587,7 млрд доларів

23 лютого 2026 року було оприлюднено звіт, за яким на відновлення й відбудову України протягом наступних 10 років потрібно близько 587,7 млрд доларів (доларів США, тут і далі). Це «П’ята швидка оцінка збитків і потреб (RDNA5)», яку спільно підготували уряд України, Група Світового банку, Європейська комісія та ООН. У звіті сказано, що ця сума майже втричі перевищує валовий внутрішній продукт (ВВП) України за 2025 рік.

У новинах найчастіше цитують саме цю одну цифру, але RDNA наводить три цифри різної природи: збитки, втрати і потреби. Якщо їх змішувати, легко неправильно зрозуміти, що вони означають.

Збитки, втрати і потреби — різні речі

У перекладі визначення з початку RDNA5 звучать так.

• Збитки (damage): прямі витрати на зруйновані й пошкоджені будівлі, обладнання та інфраструктуру. Їх оцінюють за вартістю заміщення до лютого 2022 року
• Втрати (loss): зміни економічних потоків унаслідок вторгнення Росії в Україну. Сюди входять перебої в послугах, зростання операційних витрат, скорочення доходів держави й приватного сектору, розчищення завалів тощо
• Потреби (needs): витрати на ремонт, відновлення й відбудову. Вони враховують надбавку на те, щоб «відбудувати краще» (Build Back Better) відповідно до стандартів енергоефективності, модернізації та сталості, а також інфляцію, зростання цін через концентрацію попиту на будівництво, подорожчання страхування тощо, і їх виражено в ринкових цінах станом на 31 грудня 2025 року

У звіті прямо сказано, що «потреби не є сумою збитків і втрат». Збитки — це вартість зруйнованого за довоєнними цінами, а потреби — сума на відбудову в майбутньому; у них різні дати й різна цінова база. У RDNA5 втрати охоплюють фактичні дані за 46 місяців, з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, і прогноз на 18 місяців — до 30 червня 2027 року.

Як змінювалися цифри за п’ять оцінок

Досі RDNA оприлюднювали п’ять разів. З кожним виданням період, за який рахують збитки, подовжувався, і відповідно оновлювалися всі три цифри.

За RDNA5, порівняно з першим виданням збитки зросли вдвічі, втрати — на 165%, потреби — на 69%. Порівняно з попереднім, четвертим виданням збитки зросли на 10,8%, втрати — на 13,2%, потреби — на 12,3%.

Проте сам звіт застерігає щодо такого порівняння. Серед причин зростання — не лише те, що атаки тривають і збитки поширюються, а й перегляд методів оцінки, кращі дані, інфляція та оновлення обмінного курсу. RDNA5 використовує курс на 31 грудня 2025 року (1 долар = 42,3878 гривні), четверте видання — курс на 31 грудня 2024 року (1 долар = 42,039 гривні). Значення попередніх видань у пізніших виданнях можуть переглядати як угору, так і вниз, і в методологічному додатку звіту сказано, що зміни в часі «не є ні простими, ні безпосередньо порівнюваними». Цифри в таблиці слід читати як найкращі оцінки на кожен момент, поставлені поруч.

Сектори з найбільшими збитками і з найбільшими потребами — не ті самі

Найбільші збитки — у житловому секторі: 31,3% від загальної суми. За RDNA5, пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду, а постраждали понад 3 мільйони домогосподарств. 85% пошкоджених помешкань — у багатоквартирних будинках.

Найбільші потреби — у транспорті (96,3 млрд доларів). 32% збитків припадає на залізничну інфраструктуру й рухомий склад, а 90% нових збитків у транспортному секторі, зафіксованих 2025 року, — на залізницю. Близько 60% втрат цього сектору пов’язано з тим, що не можна користуватися чорноморськими портами, а ще 27% — з утратою доходів від плати за транзитні польоти через закриття повітряного простору, пояснює звіт.

В енергетиці розрив великий: збитки — 24,8 млрд доларів, а потреби — 90,6 млрд доларів. За звітом, близько 70% збитків (17,1 млрд доларів) припадає на електроенергетику, з них 14,2 млрд доларів — на генеруючі потужності. З потреб 70,8 млрд доларів — на відбудову електроенергетичної системи. Як шлях до цього звіт називає розподілену генерацію, впровадження відновлюваної енергетики, фізичний захист критичних об’єктів тощо. Різниця зі збитками містить надбавку на те, щоб «відбудувати краще», яка є у визначенні, та інфляцію.

У торгівлі й промисловості збитки становлять 19,2 млрд доларів, але втрати — 232,9 млрд доларів, найбільше серед усіх секторів. У звіті сказано, що ці втрати перевищують ВВП України до лютого 2022 року, і пояснено їх як наслідок тривалого падіння попиту, порушень експорту, відключень електроенергії, простоїв через повітряні тривоги та логістичних обмежень.

Прифронтові області і столичний регіон

За регіонами 75% збитків зосереджено в прифронтових областях. Частки за областями: Донецька — 27,2%, Харківська — 16,5%, Запорізька — 9,9%, Луганська — 7,9%, Херсонська — 7,2%. І за потребами вгорі списку Донецька (19%), Харківська (13%) і Запорізька (11%) області.

Водночас зростає й вага столичного регіону. Збитки міста Києва зросли на 49% порівняно з четвертим виданням, а втрати міста Києва і Київської області разом становлять 145,0 млрд доларів — 21,7% від загальнодержавних. Як причини звіт називає великий обсяг економіки столичного регіону, а також те, що відключення електроенергії й погіршення безпекової ситуації впливають на безперервність роботи підприємств по всій країні.

Уже покриті потреби і пріоритети на 2026 рік

За оцінкою звіту, щонайменше 20,3 млрд доларів потреб уже покрито завдяки аварійним ремонтам і ранньому відновленню з лютого 2022 року. Це 3,5% від усіх потреб. Розподіл подано для 9 секторів: житло — 6,2 млрд доларів, торгівля й промисловість — 5,5 млрд, освіта й наука — 2,4 млрд, транспорт — 2,1 млрд тощо. Проте сам звіт застерігає, що дані про покриті суми є не для всіх секторів.

Уряд України оцінює фінансові потреби пріоритетних проєктів відбудови й програм підтримки на 2026 рік у 15,25 млрд доларів. Крім того, у звіті сказано, що за умови проведення реформ приватний сектор може покрити до 40% потреб на наступні 10 років. І те, й інше — оцінки й умовні прогнози, а не суми, на які вже знайдено фінансування.

Чим потреби відрізняються від фактично обіцяних і витрачених сум і завершених проєктів, розповідаємо в статті Коли оголошують, що «відбудова просунулася», — що насправді завершено, а які видання, дату й автора оцінки варто зазначати, цитуючи цифри RDNA, — у статті Цифри економіки України у воєнний час.