Завали на вулицях прибирає громада, на власній ділянці — власник: як в Україні впорядковують відходи від руйнувань

Перед багатоквартирним будинком, пошкодженим унаслідок російської атаки, громадяться брили бетону й цегли, бите скло, меблі та побутова техніка. Хто це прибирає, куди вивозить і як використовує повторно? В Україні порядок дій визначає постанова Кабінету Міністрів України № 1073 від 27 вересня 2022 року.

Нормативні акти називають такі уламки «відходами від руйнувань». Далі за текстами нормативних актів станом на вересень 2026 року послідовно розглянемо, хто відповідає за прибирання, що відбувається, коли власника не встановлено, які правила діють для місць тимчасового зберігання й повторного використання та чому оцінки обсягу відходів різняться залежно від джерела.

Постанова Кабінету Міністрів № 1073 від вересня 2022 року

Повна назва постанови № 1073 — «Про затвердження Порядку управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». З 2023 по 2026 рік до неї шість разів вносили зміни, а постановою Кабінету Міністрів № 964 від 23 серпня 2024 року в назві та тексті «поводження з відходами» замінено на «управління відходами».

Пункт 3 Порядку визначає відходи від руйнувань як частини (уламки) пошкоджених або зруйнованих об’єктів, а також матеріали й предмети, що були всередині або поряд з такими об’єктами в момент пошкодження (руйнування) чи демонтажу, втратили свої споживчі властивості й не можуть надалі використовуватися на місці. Пункт 11 поділяє їх на дві групи: «основні компоненти» — уламки будівельних конструкцій, заповнення дверних і віконних блоків, інженерні мережі, санітарно-технічні прилади тощо — і «супутні компоненти» — устаткування, особисті речі, меблі, побутова техніка, органічні речовини тощо.

Порядок застосовується під час воєнного стану та у «відбудовний період» — протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану (пункт 1). Він не поширюється на радіоактивні відходи, на об’єкти оборонного і спеціального призначення, на об’єкти, на які поширюється дія законів про ядерну енергію та про охорону культурної спадщини, а також на відходи, що утворилися внаслідок діяльності суб’єктів господарювання (пункт 2). Згідно з пунктом 1-1, доданим змінами в грудні 2025 року, на територіях можливих бойових дій і територіях активних бойових дій, включених до переліку, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрозвитку), для яких не визначено дату завершення бойових дій, Порядок застосовується лише за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (або військової адміністрації). Тимчасово окуповані території, для яких не визначено дату завершення окупації, до сфери його застосування не входять.

Хто прибирає

«Уповноваженим органом» Порядок називає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. Там, де утворено військову адміністрацію, цю роль виконує військова адміністрація населеного пункту. Пункт 5 розподіляє відповідальність за управління відходами від руйнувань залежно від того, де вони розташовані.

Хто відповідає залежно від місця

Ситуація	Хто відповідає	Підстава
Відходи на території об’єкта або на земельній ділянці, що має власника	Власник/управитель пошкодженого об’єкта або власник чи користувач земельної ділянки	Пункт 5 Порядку
Відходи в місцях загального користування: на вулицях і дорогах, у парках, на площах, набережних, прибудинкових територіях багатоквартирних будинків, пляжах, кладовищах тощо (зокрема віднесені туди вибуховою хвилею)	Уповноважений орган (виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, військова адміністрація)	Пункт 5 Порядку
Відходи, які власник з технічних чи економічних причин не може прибрати самостійно	Уповноважений орган організовує роботи на підставі звернення власника	Пункт 9 Порядку
Демонтаж будівлі	Рішення про демонтаж ухвалює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради (або місцева державна чи військова адміністрація) на підставі звіту за результатами обстеження будівлі	Пункт 4 Порядку, затвердженого постановою № 474
Виявлення та облік відходів	Уповноважений орган. Щомісяця до 5 числа подає інформацію до обласної державної адміністрації, а області та місто Київ — до 10 числа до профільного міністерства	Пункти 6 і 7 Порядку

Насамперед уповноважений орган розчищає вулиці й дороги, території навколо закладів освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, адміністративних будівель і будівель, де надають адміністративні послуги, пожежно-рятувальних підрозділів, а також прибудинкові території багатоквартирних будинків і гуртожитків (пункт 21). Власник, який хоче прибрати свою ділянку самостійно, може почати роботи лише після того, як отримає від уповноваженого органу інформацію про завершення невідкладних робіт — рятувальних, з перевірки безпеки тощо — за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 473 від 19 квітня 2022 року (пункт 22).

Якщо під час робіт виявлено небезпечні предмети, як-от вибухові пристрої, відчувається запах газу або стався пробій електричного струму, роботи слід негайно припинити й повідомити територіальні органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та правоохоронні органи (зокрема поліцію) (пункт 19).

Коли власника не встановлено

Власника відходів від руйнувань, якого не встановлено, уповноважений орган шукає згідно з «Порядком виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений», який Кабінет Міністрів затвердив на підставі Закону «Про управління відходами». Якщо власника так і не знайдено, управління такими відходами організовує уповноважений орган (пункт 6 Порядку).

Стаття 12 Закону «Про управління відходами» встановлює, що передача відходів, власник яких не встановлений, суб’єктові господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюються за рахунок державного або місцевого бюджету. Якщо власника згодом установлено, він зобов’язаний відшкодувати витрати на його пошук, а також на збирання, перевезення та оброблення відходів (частина 3 тієї ж статті).

Для випадків, коли власник відомий, але відходів не прибрав, пункт 8 Порядку передбачає: якщо протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану власник не виконав необхідних заходів, уповноважений орган ухвалює рішення щодо управління такими відходами з урахуванням Цивільного кодексу України та інших законів.

Місця тимчасового зберігання і правила подрібнення та повторного використання

Якщо обсяг відходів від руйнувань перевищує потужність наявних на території об’єктів оброблення відходів або таких об’єктів немає, рішення про розміщення місць тимчасового зберігання ухвалює обласна військова адміністрація (у місті Києві — Київська міська військова адміністрація) (пункт 25). Зберігати відходи в таких місцях можна протягом воєнного стану та одного року після його припинення або скасування (пункт 3).

Місця тимчасового зберігання мають розташовуватися на відстані 0,5 кілометра від житлової та громадської забудови й об’єктів соціальної інфраструктури, 0,2 кілометра — від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізниць, 0,05 кілометра — від лісів. Їх заборонено влаштовувати на землях водного фонду та в межах водоохоронних зон (пункт 26). У місцях тимчасового зберігання дозволено лише оброблення основних компонентів, що не містять небезпечних відходів: їх відокремлення, дроблення та фракціонування (пункт 28).

Додаток 1 до Порядку перелічує можливі шляхи повторного використання для кожного компонента. Наприклад, бетон може бути сировиною для заповнювачів для бетонів класу до C20/25 і для щебенево-піщаних сумішей для шарів основи дорожнього одягу, а також використовуватися для насипів автомобільних доріг, для зворотного заповнення гірничих виробок тощо. Цегла — для дренажної подушки в заболочених районах, для укріплення ґрунтових і лісових доріг тощо. Серед компонентів додаток називає також ізоляційні матеріали, що містять азбест, і будівельні матеріали, що містять азбест.

Пункт 31 зобов’язує уповноважений орган вживати заходів щодо повторного використання оброблених основних компонентів у проєктах будівництва, де він є замовником, і сприяти їх використанню іншими замовниками будівництва. Водночас управління відходами від руйнувань в умовах воєнного стану не потребує дозволу на операції з оброблення відходів (пункт 4) і не підлягає оцінці впливу на довкілля (пункт 14).

Азбест та інші небезпечні відходи

Якщо на пошкоджених об’єктах або під час демонтажу виявлено небезпечні відходи, управління ними здійснюється відповідно до розділу IV («Небезпечні відходи») Закону «Про управління відходами» (пункт 12 Порядку). Перед демонтажем, за відсутності загрози аварійного обвалення об’єкта або його окремих конструктивних елементів, підрядник має спершу видалити складові, що можуть містити небезпечні відходи, зокрема азбестовмісні, а під час робіт — вжити заходів, щоб не допустити викидів азбестового пилу (пункт 24).

Складати відходи від руйнувань у контейнери для побутових відходів або для роздільного збирання заборонено (пункт 20). У місцях тимчасового зберігання не можна розміщувати інші відходи (пункт 29).

Закон «Про управління відходами» та відходи будівництва і знесення

Базовим є Закон України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20 червня 2022 року. Його опубліковано 9 липня 2022 року, а чинності він набрав через 12 місяців після опублікування — 9 липня 2023 року. Відтоді втратив чинність Закон «Про відходи» 1998 року.

Закон визначає «відходи будівництва та знесення» як відходи, що утворилися внаслідок капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд (стаття 1). Частина 7 статті 13 зобов’язує суб’єктів господарювання, які здійснюють будівництво або знесення, забезпечити роздільне збирання таких відходів, їх облік і передачу суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, а відходи, що не є небезпечними, спрямовувати на підготовку до повторного використання, рециклінг, зворотне заповнення тощо. Частина 9 тієї ж статті встановлює, що управління відходами, які утворилися внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема воєнного характеру, здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів; для відходів від руйнувань таким актом є постанова № 1073.

Скільки є відходів від руйнувань

Що рахують «6 мільйонів тонн» і «17,2 мільйона тонн»

Оцінки обсягу відходів від руйнувань суттєво різняться залежно від того, хто їх оприлюднює, — бо різняться охоплення й дата.

Джерело	Дата	Цифра	Що враховано
Заява тодішнього міністра захисту довкілля та природних ресурсів	Оприлюднено 4 червня 2025 року	Понад 6 млн тонн	Відходи від руйнувань в Україні (охоплення не пояснено)
Звіт за результатами дослідження Програми розвитку ООН (ПРООН) (на запит ПРООН і Міністерства розвитку громад та територій України, за фінансування Уряду Японії; у липні 2026 року міністерство перейменовано на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України)	Оцінка станом на вересень 2025 року (звіт — червень 2026 року)	Близько 17,2 млн тонн	Відходи від пошкоджених і зруйнованих житлових будинків на підконтрольних уряду територіях. Окуповані території та нежитлові об’єкти враховано недостатньо
Той самий звіт	Те саме	Близько 11,7 млн тонн	Частина наведеного вище обсягу, яку ще не оброблено. Щодо решти — близько 5,5 млн тонн — у розділі I звіту зазначено, що, за даними, наданими територіальними громадами, їх «вже утилізовано, використано повторно або перероблено», а в короткому підсумку на початку звіту сказано, що їх «вже вивезено та розміщено на полігонах»
Той самий звіт	Те саме	Близько 8,2 млн тонн	Частина необробленого обсягу, яку можна використати повторно залежно від забруднення та якості сортування (до 70%)

Звіт ПРООН називає цю оцінку «орієнтовною»: її отримано з відкритих джерел і статистики за відсутності єдиної національної методології. Площу будинків перераховано у вагу з припущеннями щодо типу житла й ступеня пошкодження. За областями найбільші обсяги — у Донецькій (близько 5,7 млн тонн), Харківській (близько 3,4 млн тонн), Київській (близько 1,9 млн тонн) і Херсонській (близько 1,1 млн тонн). За оцінкою, відходи складаються приблизно на 50% з цегли, на 45% з бетону і на 5% з інших матеріалів.

Є й цифри про вже прибрані обсяги. ПРООН повідомляє, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну допомогла розчистити й відсортувати понад 1 млн тонн відходів від руйнувань у восьми областях. Повідомлення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від червня 2025 року наводить приклад Бучі, де 30% із понад 80 тис. тонн відходів від руйнувань використали для ремонту доріг.

П’ята швидка оцінка шкоди та потреб (RDNA5), що оцінює вартість відновлення, рахує відходи від руйнувань не у вазі, а у грошах: із 25 млрд доларів втрат у житловому секторі 6 млрд доларів припадає на розчищення завалів. Як читати цифри RDNA, пояснено в статті про оцінку вартості відновлення.

Зв’язок із компенсаціями та програмами підтримки

Прибирання відходів від руйнувань — окремий механізм, не пов’язаний із компенсацією за пошкоджене житло. Компенсацію власникам житла розглянуто в статті про єВідновлення. Про техніку для поводження з відходами від руйнувань, яку надало Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), а також про передачу технологій організації місць тимчасового зберігання та протидії азбесту — у статті про те, що JICA передало Україні.