Від семи принципів Лугано до Таллінна: хронологія Конференції з відновлення України

25 і 26 червня 2026 року в польському портовому місті Гданськ відбулася «Конференція з відновлення України» (Ukraine Recovery Conference, URC). Її спільно організували уряди Польщі та України, а на церемонії закриття естафету передали наступній країні-господарці — Естонії. За даними Міністерства закордонних справ Естонії, наступна конференція відбудеться 28 і 29 січня 2027 року в Таллінні.

Цю конференцію проводять щороку з 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Проте її попередницею була конференція з іншою назвою, започаткована 2017 року. За підсумковими документами кожної конференції розглянемо місця й дати проведення, сім принципів, ухвалених на першій конференції, теми кожної конференції, а також те, як читати оголошені суми.

Від конференції з реформ до конференції з відновлення

Колишня назва — «Конференція з питань реформ в Україні», теперішня — «Конференція з відновлення України»

Скорочення URC спочатку означало «Конференція з питань реформ в Україні» (Ukraine Reform Conference). Починаючи з Лондона 2017 року, її по черзі проводили в Копенгагені (2018), Торонто (2019) і Вільнюсі (2021) як майданчик, де Україна показувала поступ реформ і обговорювала наступні завдання.

Конференцію 2022 року в Лугано готували як п’яту конференцію з питань реформ. За даними офіційного сайту конференції, після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Швейцарія та Україна вирішили продовжити її організацію, але змінили тему на відновлення і перейменували її на «Конференцію з відновлення України». Скорочення URC збереглося. Міністерство закордонних справ Японії називає конференцію в Лугано «ウクライナの復興に関する国際会議» («Міжнародна конференція з питань відновлення України»), а конференції з 2023 року — «ウクライナ復興会議» («Конференція з відновлення України»).

Хронологія: місця проведення та країни-співорганізаторки

Як рахувати, котра це конференція

Порядковий номер залежить від того, чи враховувати конференції з питань реформ. Офіційний сайт конференції називав конференцію в Лугано «п’ятою», рахуючи від конференцій з питань реформ. Натомість конференцію 2025 року в Римі назвали «четвертою Конференцією з відновлення України», а МЗС Естонії вважає конференцію в Гданську «п’ятою», а в Таллінні — «шостою» конференцією з відновлення. Якщо рахувати лише конференції з відновлення, то Лугано — перша, а Таллінн 2027 року — шоста.

Сім принципів, ухвалених у Лугано

Декларацію Лугано 2022 року підготували представники 41 країни, а також Ради Європи, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Серед країн-учасниць є і Японія. Декларація називає себе «політичним, юридично не обов’язковим документом» і підтримує додані до неї «принципи Лугано» як орієнтир для процесу відновлення.

• Партнерство: відновлення очолює Україна і здійснює його у співпраці з міжнародними партнерами
• Зосередженість на реформах: відновлення має прискорювати й поглиблювати реформи в Україні відповідно до її європейського шляху
• Прозорість, підзвітність і верховенство права: відновлення має бути прозорим і підзвітним перед людьми в Україні, без корупції
• Демократична участь: загальносуспільна справа, що спирається на мешканців, зокрема переміщених осіб і тих, хто повертається з-за кордону, на місцеве самоврядування та децентралізацію
• Залучення багатьох сторін: сприяння співпраці приватного сектору, громадянського суспільства, університетів і дослідницьких установ, місцевої влади
• Гендерна рівність та інклюзивність: нікого не залишити осторонь і зменшувати нерівність
• Сталість: відбудова відповідно до Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та Паризької угоди, зокрема через «зелений» перехід

Наприкінці декларація вітає пропозицію Великої Британії провести наступну конференцію. Підсумкові документи 2023–2025 років мають форму «заяви співголів», яку оприлюднюють обидва уряди-співорганізатори.

Теми кожної конференції

Лондон (2023): спільна заява співголів Великої Британії та України зазначає, що зібралися міністри та представники бізнесу з 59 країн, і ставить в основу відновлення, яке очолює приватний сектор. Було запущено рамкову програму страхування воєнних ризиків (London Conference War Risk Insurance Framework), а близько 500 компаній із 42 країн підписали «Ukraine Business Compact» про участь у відновленні.

Берлін (2024): гасло — «Об’єднані у захисті. Об’єднані у відновленні. Сильніші разом.» За заявою, понад 3 400 учасників обговорювали чотири виміри: бізнесовий, людський, місцевий і регіональний, а також євроінтеграційний. Заява наголошує, що це перша конференція, проведена в державі — члені ЄС після того, як Україна стала кандидатом на вступ до ЄС. Тут також було започатковано міжнародну ініціативу на підтримку малого й середнього бізнесу — «Альянс стійкості МСП» (SME Resilience Alliance).

Рим (2025): заява Італії та України називає цю конференцію наймасштабнішою — близько 7 000 учасників — і продовжує чотири виміри, визначені в Берліні. У ній згадано заклик Президента Зеленського створити «Коаліцію за відновлення України» (Coalition for Ukraine’s Recovery) і фонд участі в капіталі, створений через Європейський інвестиційний банк Європейською комісією разом з Італією, Францією, Німеччиною та Польщею; окремі розділи присвячено культурній спадщині та співпраці в науці й дослідженнях.

Гданськ (2026): за повідомленням Міністерства фондів і регіональної політики Польщі, зібралися понад 7 500 учасників, 67 офіційних делегацій, представники 38 міжнародних організацій тощо. Офіційний сайт конференції серед вимірів конференції називає, зокрема, місцевий і регіональний, європейський та безпековий. Станом на вересень 2026 року заяви співголів конференції в Гданську знайти не вдалося.

Як читати оголошені суми

Суми не можна додавати

Наприкінці кожної конференції оголошують великі суми. Але що саме в них пораховано, щоразу різне.

Якщо скласти суми з цієї таблиці, не вийде загальна сума коштів, що надійшли в Україну. У них змішано зобов’язання, кредити, гарантії, контракти між компаніями та меморандуми, до того ж у різних валютах. Ті самі кошти можуть рахуватися на кількох конференціях: наприклад, частина рамки ЄС, оголошеної в Лондоні, входить і до берлінської суми. Про різницю між обіцяними і фактично виплаченими сумами йдеться у статті про те, як перевіряти повідомлення «відновлення просунулося», а про оцінки потреб у відновленні — у статті про оцінку вартості відновлення.

Участь Японії

За даними Міністерства закордонних справ Японії, від Японії на конференції в Лугано була заступниця міністра закордонних справ Сузукі Такако, у Лондоні — міністр закордонних справ Хаясі Йосімаса, у Берліні — парламентський секретар МЗС Фукадзава Йоіті, у Римі — заступник міністра закордонних справ Фудзії Хісаюкі, у Гданську — заступниця міністра закордонних справ Куніміцу Аяно. Заява співголів у Лондоні згадує внесок Японії (23 млн доларів США) до цільового фонду Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (MIGA) Групи Світового банку. Про цей фонд і страхування політичних ризиків ідеться у статті про страхування політичних ризиків. «Японсько-українська конференція зі сприяння економічному зростанню та відбудові» (日・ウクライナ経済復興推進会議), що відбулася в Токіо в лютому 2024 року, — окремий захід, не пов’язаний із цією серією конференцій; про її подальші результати є окрема стаття.

Наступна — у Таллінні

За даними МЗС Естонії, у жовтні 2025 року міністри закордонних справ Естонії та України підписали меморандум про проведення конференції 2027 року в Естонії. Міністр закордонних справ Цахкна, який прийняв естафету на церемонії закриття в Гданську, 7 липня 2026 року заявив, що конференція відбудеться 28 і 29 січня 2027 року в Таллінні. Досі конференції проходили в червні або липні, тож час проведення зміниться.