Ордер на арешт Путіна видали через викрадення дітей

17 березня 2023 року Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордер на арешт президента Росії Путіна. Його підозрюють у тому, що українських дітей вивозили з окупованих територій до Росії.

Через три роки, у березні 2026 року, комісія ООН з розслідування дійшла висновку, що ці самі дії є «злочином проти людяності». Водночас цифри про те, скільки дітей було вивезено, у повідомленнях уряду України, ООН і російської сторони дуже різняться.

Два злочини, зазначені в ордері

Згідно з повідомленням МКС від 17 березня 2023 року, ордери видано на двох осіб: президента Російської Федерації Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини при Президентові Російської Федерації Марію Львову-Бєлову.

Підозра щодо обох однакова: воєнні злочини, передбачені статтею 8 Статуту МКС (Римського статуту), — «незаконна депортація населення (дітей)» і «незаконне переміщення населення (дітей)» з окупованих територій України до Російської Федерації. У повідомленні сказано, що злочини вчинялися на окупованих територіях України «щонайменше з 24 лютого 2022 року», тобто з дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Самі ордери засекретили, щоб захистити потерпілих, свідків і розслідування. Проте палата, зважаючи на те, що дії, імовірно, тривають, визнала, що оприлюднення факту існування ордерів може сприяти запобіганню злочинам, і дозволила оприлюднити лише імена підозрюваних і назви злочинів.

МКС судить не держави, а визначає індивідуальну кримінальну відповідальність. Згідно з повідомленням, щодо Путіна йдеться і про відповідальність за безпосереднє вчинення дій (самостійно, спільно з іншими або через інших осіб), і про відповідальність начальника, який не здійснював належного контролю над діями підлеглих йому цивільних осіб і військових.

Цей ордер також включено до хронології нашого видання Хронологія незалежності України та російської агресії.

Японія — одна з країн, які просили про це розслідування

Як зазначено на сторінці МКС «Ситуація в Україні», Канцелярія прокурора МКС розпочала розслідування 2 березня 2022 року. Приблизно в той самий час держави-учасниці одна за одною передавали цю ситуацію до МКС. Прокурор підтвердив, що 1 березня її передала Литва, 2 березня — 38 держав спільно, а 11 березня до них приєдналися Японія та Північна Македонія.

Тоді Україна не була державою — учасницею МКС, але зробила заяви про визнання юрисдикції МКС щодо злочинів, скоєних на її території з 2014 року. Згідно з тією ж сторінкою, Україна 25 жовтня 2024 року здала на зберігання ратифікаційну грамоту Римського статуту і 1 січня 2025 року стала державою-учасницею.

Комісія ООН з розслідування: «злочин проти людяності»

Створена Радою ООН з прав людини Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України через Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оголосила про висновки звіту, оприлюдненого 12 березня 2026 року: депортація та примусове переміщення дітей російською владою, а також їхні насильницькі зникнення є злочинами проти людяності.

Основні положення повідомлення такі.

• Комісія на сьогодні встановила депортацію або переміщення понад 1 200 дітей з п’яти областей України.
• Російська влада почала масштабні переміщення ще напередодні повномасштабного вторгнення й пояснювала їх «евакуацією» через небезпеку збройного конфлікту. Однак, за даними комісії, 80% дітей у задокументованих випадках не повернули навіть через 4 роки.
• За міжнародним гуманітарним правом евакуація допускається лише з нагальних причин, пов’язаних зі здоров’ям, лікуванням або безпекою, і має бути тимчасовою.
• Російська влада не повідомляла батькам чи законним опікунам, де перебувають діти, і тривалий час тримала дітей у сім’ях та закладах у 21 регіоні Російської Федерації та на окупованих територіях. Дітям систематично надавали російське громадянство, а деяких вносили до баз даних для усиновлення.
• Комісія дійшла висновку, що політику розробили й реалізували «на найвищому рівні керівництва Російської Федерації», і зазначила, що причетність президента Путіна та Львової-Бєлової була помітна від самого початку.

Росія пояснює переміщення дітей евакуацією заради їхньої безпеки. Комісія, вказуючи, що більшість задокументованих випадків і через 4 роки залишаються без повернення, зазначає, що це суперечить міжнародному гуманітарному праву, згідно з яким евакуація має бути тимчасовою.

Що забороняють Женевські конвенції

Підставою є IV Женевська конвенція 1949 року (Конвенція про захист цивільного населення під час війни). Нижче — переклад відповідного положення з англійського автентичного тексту, опублікованого в базі даних договорів Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) (переклад редакції).

Індивідуальні чи масові примусові переміщення, а також депортації осіб, які перебувають під захистом, з окупованої території на територію держави-окупанта або будь-якої іншої країни забороняються незалежно від їхніх мотивів.

IV Женевська конвенція, стаття 49, частина 1 (переклад редакції з англійського автентичного тексту в базі даних міжнародного гуманітарного права МКЧХ)

Та сама стаття 49 дозволяє державі-окупанту проводити «евакуацію», якщо цього вимагають безпека населення або нагальні військові причини, але місце евакуації, як правило, має бути в межах окупованої території, а людей слід повернути додому одразу після припинення бойових дій. Вона також вимагає не розлучати сім’ї під час переміщення.

Щодо дітей діє стаття 50. Вона встановлює, що держава-окупант має вживати всіх заходів для сприяння встановленню особи дітей і реєстрації їхнього походження та «за жодних обставин» не може змінювати їхній особистий статус. Надання громадянства й внесення до баз даних для усиновлення, на які вказала комісія ООН, розглядаються саме у світлі цього положення.

Скільки дітей вивезли і скільки повернулися

Кількість дуже залежить від того, хто і за яким визначенням рахує. Посилаючись на цифру, завжди треба з’ясовувати, хто, коли і що саме рахував.

Державний портал України «Діти війни» створили Міністерство з питань реінтеграції та Національне інформаційне бюро на доручення Офісу Президента; зазначено, що цифри щодня оновлюють правоохоронні органи. Натомість число 744 000 портал лише наводить поряд із приміткою і не вказує, що саме і за який період рахували. Ставити його поруч із підтвердженими українською стороною 20 651 як цифру того самого змісту не можна.

«Понад 1 200» комісії ООН — це кількість випадків, які комісія змогла самостійно перевірити, а не оцінка загального масштабу. У грудні 2025 року на Генеральній Асамблеї ООН заступник міністра закордонних справ України заявив, що депортовано «щонайменше 20 000» дітей (за повідомленням UN News).

Механізми повернення дітей

Bring Kids Back UA

Ініціатива, яку президент України Зеленський започаткував у 2023 році, об’єднує зусилля державних органів, громадських організацій і міжнародних партнерів. Серед напрямів роботи офіційний сайт називає встановлення й підтвердження місцеперебування вивезених дітей, створення механізмів повернення, психосоціальну підтримку, освіту й медичну допомогу після повернення, міжнародну адвокацію, а також документування злочинів і співпрацю з МКС та іншими інституціями.

Міжнародна коаліція за повернення українських дітей

За даними уряду Канади, Міжнародна коаліція за повернення українських дітей (International Coalition for the Return of Ukrainian Children) почала роботу 2 лютого 2024 року в Києві; співголовують у ній уряди України та Канади. У переліку держав і організацій-учасниць на сторінці уряду Канади (оновлено 17 серпня 2026 року) є й Японія.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН

За повідомленням UN News, 3 грудня 2025 року на надзвичайній спеціальній сесії Генеральна Асамблея ООН 91 голосом «за» при 12 «проти» і 57 тих, хто утримався, ухвалила резолюцію, яка вимагає від Росії негайно, безпечно й беззастережно повернути всіх примусово переміщених і депортованих українських дітей. Резолюція закликає припинити зміну громадянства, усиновлення й передачу під опіку, ідеологічну обробку, а також просить Генерального секретаря ООН посилити посередницькі зусилля. Представник Росії виступив проти, назвавши резолюцію «особливо цинічною брехнею».

Як читати про цю проблему

Вивезення дітей почалося не з повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН висловлює занепокоєння й щодо дітей, розлучених із сім’ями після 2014 року, коли Росія анексувала Крим. Bring Kids Back UA також зазначає, що депортація дітей Росією триває з 2015 року.

Водночас події з 2014 року і масове вивезення після 2022 року відрізняються і масштабом, і наявними підтвердженими матеріалами. Ордер і висновок ООН, про які йдеться в цій статті, стосуються передусім дій після 24 лютого 2022 року.

Bring Kids Back UA повідомляє, що деяким дітям змінили імена, а комісія ООН — що частину дітей тривалий час тримають у російських сім’ях і закладах. Є багато репортажів і свідчень про досвід дітей, які повернулися, але, щоб захистити безпеку та майбутнє дітей, у цій статті ми не наводимо окремих випадків.