Під мобілізацію — з 25 років. Як 2024 року переписали українське законодавство про військову службу

24 лютого 2022 року, у день, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, президент Зеленський окремим від воєнного стану указом № 65/2022 оголосив загальну мобілізацію. 3 березня Верховна Рада затвердила його Законом № 2105-IX. Відтоді загальну мобілізацію неодноразово продовжували; станом на вересень 2026 року останнє продовження — на 90 днів із 2 серпня 2026 року указом № 597/2026.

Воєнний стан і мобілізація юридично є окремими інститутами. Що обмежено в умовах воєнного стану, ми розповідали в статті Що зупинив воєнний стан в Україні, а чого зупинити не можна. Тут ідеться про те, як після повномасштабного вторгнення, особливо у 2024 і 2025 роках, переписали самі закони про мобілізацію та військову службу. Тексти законів подано за редакціями, розміщеними в базі законодавства Верховної Ради (zakon.rada.gov.ua) станом на 24 вересня 2026 року.

Поняття «мобілізаційний вік» у законі немає

Навесні 2024 року ЗМІ писали, що «Україна знизила мобілізаційний вік з 27 до 25 років». Проте в законах поняття «мобілізаційний вік» немає. Змінилася межа між категоріями військового обліку.

Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» (№ 2232-XII від 25 березня 1992 року; далі — Закон про військовий обов’язок) так поділяє осіб, які перебувають на військовому обліку (стаття 1).

• Призовники: особи, взяті на військовий облік. До цієї категорії належить молодь, яку з 18 років можуть направити на базову військову службу
• Військовозобов’язані: особи, які перебувають у запасі для комплектування війська тощо в «особливий період»
• Резервісти: особи, які проходять службу у військовому резерві

Стаття 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (№ 3543-XII від 21 жовтня 1993 року; далі — Закон про мобілізацію) визначає, що під час мобілізації призивають військовозобов’язаних і резервістів. Отже, поки людина перебуває в категорії призовників, її не призивають за мобілізацією.

Закон № 3127-IX, який Верховна Рада ухвалила 30 травня 2023 року, складається з однієї статті: він замінює в Законі про військовий обов’язок усі слова «27 років» на «25 років». Відтак на обліку призовників перебувають до 25 років (стаття 37 Закону про військовий обов’язок), а призовники, яким виповнилося 25, переходять на облік військовозобов’язаних. Такі особи як частина запасу стають об’єктом призову за мобілізацією. Саме цей механізм мали на увазі ЗМІ, пишучи про «зниження мобілізаційного віку».

Цей закон через понад 10 місяців після ухвалення, 3 квітня 2024 року, опублікували в офіційному виданні Верховної Ради — газеті «Голос України», і наступного дня він набрав чинності.

Граничний вік перебування в запасі для рядового й сержантського складу — 60 років (стаття 28 Закону про військовий обов’язок). З цим пов’язано те, що обов’язок мати при собі документи, про який ідеться нижче, стосується «чоловіків віком від 18 до 60 років».

Великі зміни, що набрали чинності 18 травня 2024 року

11 квітня того ж 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». В його основі — законопроєкт № 10449, поданий 30 січня 2024 року; закон оприлюднили 17 квітня, а чинності він набрав через місяць після дня, наступного за оприлюдненням, — 18 травня. Ці зміни одночасно переписали багато законів — про мобілізацію, про військовий обов’язок, про правовий режим воєнного стану тощо. Безпосередньо повсякденного життя стосується таке.

Оновлення облікових даних і застосунок «Резерв+»

Перехідні положення закону зобов’язали осіб, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів від набрання ним чинності оновити персональні дані — адресу, номер телефону, електронну пошту (за наявності) тощо. Ті, хто перебуває в Україні, оновлюють дані в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), у центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті. Ті, хто за кордоном, — через електронну пошту чи телефон, зазначені на офіційному сайті центру, або в електронному кабінеті.

Норма, яку зміни додали до статті 22 Закону про мобілізацію, передбачає, що особи, які перебувають на військовому обліку, реєструють електронний кабінет «добровільно». Як таку платформу Міністерство оборони в день набрання законом чинності, 18 травня, запустило застосунок для смартфонів «Резерв+». Напередодні міністерство в повідомленні закликало військовозобов’язаних віком 18–60 років та інших оновити дані протягом 60 днів — до 16 липня — і пояснило, що в застосунку можна переглянути свої дані з реєстру Міноборони «Оберіг». З 18 червня в застосунку також з’явився QR-код, за яким можна на місці перевірити статус.

Повістки й обов’язок мати при собі документи

Стаття 22 Закону про мобілізацію в новій редакції визначає, що має бути зазначено в повістці від центру: прізвище, ім’я та дата народження, центр, що її видав, мета виклику, місце, дата й час явки, підпис особи, яка видала повістку (зокрема електронний), реєстраційний номер повістки, роз’яснення наслідків неявки й обов’язку повідомити про причини. Якщо людина не змогла з’явитися з поважних причин, вона зобов’язана повідомити про них протягом 3 днів від дати, зазначеної в повістці; поважними причинами названо стихійне лихо, хворобу самої особи, бойові дії та їхні наслідки, смерть близького родича.

Частина 6 тієї ж статті зобов’язує чоловіків віком від 18 до 60 років під час мобілізації мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу представника центру, поліцейського, а в прикордонній смузі — представника Державної прикордонної служби. Перевірку фіксують на фото чи відео; ця норма про фіксацію застосовується з 17 липня 2024 року.

Стаття 23 Закону про мобілізацію перелічує осіб, які мають право на відстрочку від призову за мобілізацією. Підстави — стан здоров’я, утримання членів сім’ї чи догляд за ними, певні державні посади тощо, а умови детально розгалужені. Чи має людина право на відстрочку, залежить від її документів і процедури, тому в окремі умови ми не заглиблюємося.

Консульські послуги для тих, хто за кордоном

Закон 3633-IX доповнив і Закон про правовий режим воєнного стану. Коли чоловік віком від 18 до 60 років звертається по консульську послугу до закордонної дипломатичної установи, а персональні дані в установлений законом строк не оновив, послугу надають лише одночасно з оновленням даних. Про винятки й про те, що для оформлення паспорта потрібен військово-обліковий документ, ідеться в розділі «Наслідки для українських чоловіків за кордоном» статті про воєнний стан.

Однорічний контракт для 18–24-річних, запроваджений 2025 року

Призовників, молодших за 25 років, не призивають за мобілізацією. Для цього покоління уряд запровадив механізм добровільного контракту. Це дворічний «експериментальний проєкт», визначений постановою Кабінету Міністрів № 153 (від 11 лютого 2025 року, чинна з 13 лютого). Того ж дня Міністерство оборони оголосило про запуск «Контракту 18-24» і пояснило, що це механізм добровільної служби для людей віком 18–24 роки. У тексті постанови йдеться про «громадян віком від 18 до 25 років».

Закон про військовий обов’язок також визначає, що строк служби рядового складу віком від 18 до 25 років, який вступає на службу за контрактом в умовах воєнного стану, становить 1 рік (частина 3 статті 23 у редакції закону 3633-IX). Постанова КМУ № 153 додає до цієї рамки одноразову виплату й умови після завершення служби. Експериментальний проєкт триває 2 роки; протягом 2 місяців після його завершення Міністерство оборони та інші органи мають звітувати уряду про результати й запропонувати зміни до законодавства.

Окремо від цього у серпні 2025 року уряд змінив правила перетинання кордону: обмеження на виїзд в умовах воєнного стану не поширюються на чоловіків віком від 18 до 22 років. Зміст цих змін також розглянуто в статті про воєнний стан.

Що варто перевірити тим, хто живе в Японії

Які норми стосуються українського чоловіка, що живе в Японії, коли він оновлює дані чи звертається по консульські послуги, залежить від віку, категорії обліку, стану здоров’я та сімейних обставин. Ми тут цього оцінити не можемо. Уточнюйте в Посольстві України в Японії та через канали, які офіційно рекомендує Міністерство оборони. Закони змінюють через короткі проміжки часу, і написане тут також відповідає редакціям станом на 24 вересня 2026 року.