Подарунки під подушкою і два Миколи — зимовий і весняний: День святого Миколая в Україні

В Україні є родини, які на початку грудня вночі тихенько кладуть дітям подарунки під подушку. Дарувальником вважають святого Миколая — того Миколая, який, за переказами, у IV столітті був єпископом у Мирах у Малій Азії. «Енциклопедія Сучасної України» (ЕСУ) Національної академії наук України пише, що святкування цього дня відродилося в незалежній Україні і його особливо люблять діти.

До серпня 2023 року це свято за цивільним календарем припадало на 19 грудня. Відтоді як Православна Церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) 1 вересня 2023 року перейшли на новий календар, у календарях обох церков це 6 грудня. Саму календарну реформу розглянуто в статті про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня та статті про іменини. Тут за енциклопедіями та церковними календарями розповідаємо про перекази про святого Миколая і про те, як пояснюють походження звичаю дарувати подарунки (станом на жовтень 2026 року).

Миколай, єпископ Мир

Стаття «Saint Nicholas» в Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU), яку видає Канадський інститут українських студій (CIUS) Альбертського університету, називає святого Миколая одним із найпопулярніших святих східної і західної церков і водночас пише, що про нього відомо мало. Відомо лише, що в IV столітті він був єпископом Мир (нині Туреччина) і, ймовірно, народився в Патарі; легенди про його милосердя, особливо до дітей, і про чуда поширилися по всій Європі.

Стаття ЕСУ «Миколая» (2018) як відомий факт наводить історію про трьох дочок збіднілого багача: Миколай таємно вночі закинув їм у вікно три мішки золота, завдяки чому вони успішно вийшли заміж. І пише: «Очевидно, саме звідси походить звичай дарувати дітям подарунки в ніч на св. Миколая».

За тією ж статтею, 1087 року мощі Миколая перенесли до італійського міста Бар (Барі), і на честь цієї події встановили весняне свято. IEU теж пише, що 1087 року італійські моряки перевезли мощі до Барі. Шанування святого в Україні давнє: IEU, посилаючись на літописи, пише, що церква на честь святого Миколая була в Києві вже за князя Ігоря (помер 945 року).

Роки народження і смерті в джерелах різняться

Роки життя святого Миколая різні джерела подають по-різному. Записів, які дозволили б обрати одну версію, не збереглося.

Джерело	Народження	Рік смерті
IEU, «Saint Nicholas»	Ймовірно, народився в Патарі (рік не вказано)	Не вказано (у IV столітті — єпископ Мир)
ЕСУ, «Миколая» (2018)	270 рік, Патара	6 грудня 343 року (19 грудня за цивільним календарем)
«Велика українська енциклопедія» (ВУЕ), «Миколай Чудотворець»	Бл. 270–275 року	Після 326 року
ПЦУ, «Церковний календар на 2026 рік», 6 грудня	—	Бл. 345 року

З 19 на 6 грудня

У церковному календарі день святого Миколая завжди припадав на 6 грудня. За статтею IEU «Calendar», 1 березня 1918 року цивільний календар перевели на григоріанський, але церква й далі користувалася юліанським (старим стилем). Тому до 2023 року зимовий Миколай за цивільним календарем припадав на 19 грудня, а весняний — на 22 травня. Стаття IEU «Saint Nicholas» теж подає зимове свято як 19 грудня (6 грудня за старим стилем), а весняне — як 22 травня (9 травня за старим стилем).

6 лютого 2023 року УГКЦ оголосила рішення Архиєрейського Синоду: з 1 вересня всі нерухомі свята святкуватимуть за новим стилем. Серед прикладів повідомлення поряд із Різдвом Христовим (25 грудня) і Богоявленням (6 січня) назвало: «Святого Миколая — 6 грудня». Архієрейський Собор ПЦУ 24 травня 2023 року також ухвалив з 1 вересня використовувати новоюліанський календар.

У «Церковному календарі на 2026 рік» ПЦУ 6 грудня (неділя) — день «Святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця», а 9 травня (субота) — «Перенесення мощів святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у м. Бар (1087)». Отже, за календарями обох церков зимовий Миколай тепер припадає на 6 грудня, а весняний — на 9 травня.

Утім, рішення ПЦУ дозволяє парафіям і монастирям і надалі користуватися старим календарем, якщо це рішення підтримають не менше ніж дві третини членів громади. У парафіях, що залишилися на старому календарі, та в інших церквах день святого Миколая і досі припадає на 19 грудня за цивільним календарем.

Не державне свято

День святого Миколая не є державним святом (вихідним) в Україні. Стаття 73 Кодексу законів про працю (редакція від 23 жовтня 2026 року) встановлює 9 святкових днів — від Нового року 1 січня до Різдва Христового 25 грудня, а релігійними святами, коли робота не провадиться, називає Пасху (Великдень), Трійцю і Різдво Христове. Ні 6, ні 19 грудня серед них немає. Перелік святкових днів і те, що під час воєнного стану ця стаття не застосовується, наведено в статті про святкові дні України.

Зимовий Микола і весняний Микола

За народним календарем святий Миколай з’являється двічі на рік. IEU пише, що в українській народній традиції є дві постаті, відомі як святий Миколай: «теплий Микола», якого святкували навесні, і «старий Микола», якого вшановували взимку (переклад з англійської). ЕСУ також називає два свята — зимового і весняного Миколи. Українською ім’я святого пишуть і як Миколай, і як Микола.

Нижче — перекази і звичаї, які зафіксували енциклопедії. Вони не показують, наскільки ці звичаї живі в сучасних родинах.

• Весняного Миколу вважали покровителем землеробства: казали, що після зими він обходить поля, «висушуючи надто вологі місця і зволожуючи надто сухі» (IEU). Цього дня вперше виводили коней на нічний випас, стригли овець і сіяли гречку. На Київщині та Поділлі 22 травня відзначали свято, яке IEU називає nykol’shchyna (IEU).
• Про зимового Миколу казали, що він приносить перший сніг, «струшуючи бородою», і вважали його покровителем прядіння. На свято до церкви несли пряжу і нитки, «щоб додати йому до бороди» (IEU).
• Гуцули називали зиму святим Миколою, весну — святим Юрієм, літо — святим Петром, а осінь — святим Дмитром (ЕСУ). На Харківщині три дні, 17–19 грудня, називали Миколиними святами і варили кутю й узвар (ЕСУ). У Карпатській Україні казали: «Яка година на Миколи, така буде й на Різдво» (ЕСУ).

Подарунки під подушкою

За ЕСУ, свято святого Миколая, яке відродилося в незалежній Україні, стало популярним у всіх регіонах, і особливо його люблять діти, які цього дня отримують подарунки. ЕСУ пише, що діти пишуть листи святому Миколаю, а в багатьох містах цього дня починаються різдвяно-новорічні свята і запалюють ялинку. Коли 2018 року писали цю статтю, свято припадало на 19 грудня.

Звідки походить звичай дарувати подарунки

Про походження цього звичаю і про те, де він поширився, дві енциклопедії пишуть дещо по-різному.

ЕСУ пише: «Звичаю дарувати щось дітям на Миколая в Україні раніше не було». За ЕСУ, він походить із середньовічної Німеччини, де діти отримували в начищені черевики горіхи, сухофрукти, особливі солодкі хлібці тощо, а неслухняні діставали різочки. З Німеччини звичай поширився на Австрію, Нідерланди, Чехію, Словаччину, Польщу, звідки, «ймовірно», перейшов і на українські землі. Підтвердженням ЕСУ вважає те, що звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передусім на Правобережній Україні (на захід від Дніпра), яка довгий час перебувала у складі Речі Посполитої.

IEU пише, що в Західній Україні дітям дарували подарунки напередодні свята. Та сама стаття зазначає, що Українська греко-католицька церква підтримувала обрядові вистави та ігри, у яких святий Миколай, ангел і чорт заохочували дітей до добрих учинків; частину таких текстів написали професійні автори, і їх часто ставили аматорські театри.

«Правобережна Україна» і «Західна Україна» частково збігаються, але це не одна й та сама територія. Жодна з енциклопедій не наводить конкретних свідчень про те, з якого часу існує цей звичай.

Радянська доба і новорічний Дід Мороз

Стаття ЕСУ «Миколая» пише, що в радянський період, позначений войовничим атеїзмом, свято Миколая не відзначали, однак серед сільського населення, особливо Західної України, яка належала до СРСР значно менший проміжок часу, ця традиція добре збереглася.

Тим часом подарунки з’являються в новорічному святі. За статтею ЕСУ «Новий рік» (2021), Новий рік включили до календаря офіційних радянських свят, бачили в ньому насамперед альтернативу церковному Різдву і організовували як важливий політичний та ідейно-виховний захід. Від середини 1930-х років, після публікації директивної статті секретаря ЦК КП(б)У П. Постишева, дозволили використовувати новорічну ялинку в громадському побуті. Поширилися обмін новорічними подарунками, дитячі ранки й бали-маскаради, на яких з’являлися Дід Мороз і Снігуронька.

Стаття IEU «New Year» (передрук із паперового видання 1993 року) теж пише, що на новорічних зібраннях з’являлися Дід Мороз (Grandfather Frost) і Снігова німфа (Snow Nymph), але відносить появу ялинки до початку 1930-х років, тоді як ЕСУ — до середини 1930-х.

Якщо зіставити дві енциклопедії, складається враження, що в радянський час дарування подарунків дітям перемістилося зі свята святого на Новий рік. Однак твердження, що святого Миколая «замінив» Дід Мороз, у перевірених для цієї статті енциклопедичних статтях ми не знайшли. Про давні новорічні звичаї йдеться у статті про Маланку.

Святий Миколай, Дід Мороз і Санта-Клаус

Колишні й нинішні назви

• Назви святого: ВУЕ подає статтю під назвою «Миколай Чудотворець», а серед інших назв — «св. Миколай», «Миколай Угодник», «святитель Миколай».
• Народні назви: IEU пише про зимового «старого Миколу» і весняного «теплого Миколу», ЕСУ — про зимового і весняного Миколу. Гуцули називали саму зиму святим Миколою (ЕСУ).
• Назва свята: стаття ЕСУ має назву «Миколая» — так називають день святого Миколая.
• Радянський новорічний персонаж: Дід Мороз і Снігуронька.
• Персонаж англомовних країн: Санта-Клаус. ЕСУ пише, що в англомовних країнах, зокрема США, Миколая ототожнюють із Санта-Клаусом.

Якщо поставити три постаті поруч, виходить так.

	Святий Миколай	Дід Мороз	Санта-Клаус
Коли приходить	У ніч перед 6 грудня (календар ПЦУ та УГКЦ; до серпня 2023 року — 19 грудня за цивільним календарем)	Новий рік	Напередодні Різдва (Christmas Eve)
Походження	Святий, якого вважають єпископом Мир IV століття (IEU, ЕСУ)	З’являється на радянських новорічних заходах (ЕСУ, IEU)	Легенда про святого Миколая (Сінтерклааса). Разом зі звичаєм дарувати дітям подарунки 6 грудня її принесли нідерландці до Нового Амстердама (нині Нью-Йорк) (Britannica)
Де лежать подарунки, згідно з джерелами	Під подушкою дитини (ЕСУ)	— (у джерелах не описано)	Переказ, що він спускається через димар і залишає подарунки (Britannica)

Хронологія: як змінювався день святого Миколая

Рік	Подія	Джерело
IV століття	Миколай, за переказами, був єпископом Мир (роки життя в джерелах різняться)	IEU, ЕСУ, ВУЕ
1087 рік	Мощі перенесено з Мир до Бара (Барі). Весняне свято (9 травня за старим стилем) вшановує цю подію	IEU, ЕСУ, «Церковний календар на 2026 рік» ПЦУ
1 березня 1918 року	Центральна Рада переводить цивільний календар на григоріанський. Церква зберігає юліанський: зимовий Миколай за цивільним календарем — 19 грудня, весняний — 22 травня	IEU, «Calendar»
1930-ті роки	Новорічну ялинку запроваджують у громадському житті, на новорічних заходах з’являється Дід Мороз (початок: за IEU — початок 1930-х, за ЕСУ — середина 1930-х)	IEU, «New Year»; ЕСУ, «Новий рік»
Після 1991 року	У незалежній Україні святкування дня святого Миколая відроджується і поширюється в усіх регіонах	ЕСУ, «Миколая»
1–2 лютого 2023 року	Архиєрейський Синод УГКЦ вирішує з 1 вересня святкувати нерухомі свята за новим стилем (у повідомленні 6 лютого — «Святого Миколая — 6 грудня»)	Повідомлення УГКЦ
1 вересня 2023 року	Обидві церкви переходять на новий календар: зимовий Миколай — 6 грудня, весняний — 9 травня	Повідомлення УГКЦ, постанова ПЦУ

2026 року за календарем ПЦУ 6 грудня — неділя. Чи класти подарунки під подушку в ніч перед 6, чи перед 19 грудня, може залежати від церкви, до якої ходить родина, і від самої родини.