Різдво в Україні: з 7 січня на 25 грудня

У календарі України тривалий час Різдвом було 7 січня. Улітку 2023 року цю дату вилучили з переліку державних святкових днів, залишивши тільки 25 грудня. А 1 вересня того ж року дві найбільші церкви країни перейшли на календар, за яким Різдво святкують 25 грудня.

Однак якщо підсумувати все однією фразою «Різдво в Україні перенесли на 25 грудня», дещо залишиться поза увагою. Державні святкові дні визначив закон, дати богослужінь визначила кожна церква. А як святкувати вдома, вирішує кожна родина. Ці три речі змінюються окремо одна від одної.

Закон змінив «перелік святкових днів»

Святкові дні в Україні перелічено в статті 73 Кодексу законів про працю України. У редакції станом на 1 січня 2023 року там було записано: «7 січня і 25 грудня – Різдво Христове». Тобто на той момент 25 грудня вже було святковим днем поряд із 7 січня.

Це змінив Закон № 3258-IX «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України», який Верховна Рада ухвалила 14 липня 2023 року. Зміни короткі й такі.

• У переліку святкових днів вилучено рядок «7 січня і 25 грудня – Різдво Христове» і додано «25 грудня – Різдво Христове»
• У переліку «релігійних свят, у які не проводиться робота» так само вилучено рядок із 7 січня і додано 25 грудня
• День Української Державності перенесено на 15 липня, а День захисників і захисниць України — на 1 жовтня

Закон опубліковано 29 липня 2023 року в одному з офіційних видань — газеті Верховної Ради «Голос України», і наступного дня, 30 липня, він набрав чинності. Номер законопроєкту — 9431.

Варто звернути увагу, що разом із датою Різдва змінилися й інші пам’ятні дати. Цей закон не був окремим кроком, що переносив тільки Різдво, а частиною змін, якими впорядковували державні пам’ятні дні загалом.

Є в тексті статті й ще одна примітка. На початку статті 73 зазначено, що в період дії воєнного стану її норми не застосовуються (згідно із Законом № 2136-IX від 15 березня 2022 року). Поки після повномасштабного вторгнення Росії триває воєнний стан, день, записаний у статті як святковий, не обов’язково є вихідним.

Церкви змінили «богослужбовий календар»

Хоч закон і змінив перелік святкових днів, дні богослужінь церкви визначають самі. Тут з’являється «новоюліанський календар».

25 грудня за юліанським (старим) календарем припадає на 7 січня за нинішнім цивільним (григоріанським) календарем. Постанова Архієрейського Собору Православної Церкви України (ПЦУ) пояснює, що дати юліанського календаря поступово зміщуються відносно астрономічних явищ і в XX і XXI століттях розбіжність із весняним рівноденням становить 13 днів. Саме тому Різдво за старим стилем припадає на 7 січня.

Новоюліанський календар схвалила нарада православних церков у Константинополі 1923 року; він ґрунтується на працях сербського астронома Мілутина Міланковича. Після переходу на нього неперехідні свята, як-от Різдво, святкують у ті самі дати цивільного календаря (Різдво — 25 грудня). Утім, обидві згадані нижче церкви залишили обчислення дати Великодня (Пасхи) за традиційним способом.

Православна Церква України (ПЦУ)

24 травня 2023 року Архієрейський Собор ПЦУ ухвалив перейти на новоюліанський календар. Основні положення постанови такі.

• Перехід — з 1 вересня 2023 року, з початку нового церковного року
• Обчислення Великодня (традиційну пасхалію) не змінювати
• Парафіям і монастирям, які бажають і далі дотримуватися юліанського календаря, це дозволяється, якщо за це проголосують не менше двох третин членів на парафіяльних зборах тощо

Постанова згадує й передісторію. Рішенням Священного Синоду в жовтні 2022 року парафіям, які цього бажали, дозволили звершити різдвяні богослужіння 25 грудня 2022 року. Станом на лютий 2023 року перехід на новоюліанський календар дозволили 103 парафіям. Постанова також зазначає, що колись юліанський календар сприймали як ознаку української церковної культури, а нині багато хто сприймає його як пов’язаний із російською церковною культурою.

Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ)

УГКЦ ухвалила рішення раніше за ПЦУ. Синод єпископів УГКЦ в Україні на 93-й сесії, що відбулася 1–2 лютого 2023 року в Брюховичах (у межах Львова), вирішив з 1 вересня 2023 року святкувати «нерухомі свята» за новим календарем, а обчислення Великодня залишити чинним.

За новим календарем Різдво припадає на 25 грудня, а Богоявлення — на 6 січня. Парафіям, які ще не готові, з дозволу єпископа дозволили до вересня 2025 року святкувати за старим календарем (за старим стилем Різдво — 7 січня, Богоявлення — 19 січня). Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що під час попереднього опитування підтримка сягнула майже 90%. Це пояснення самої церкви, а не дані незалежного дослідження.

Дата	Подія
Станом на 1 січня 2023 року	Святковий день за статтею 73 Кодексу законів про працю — «7 січня і 25 грудня – Різдво Христове»
1–2 лютого 2023 року	Синод єпископів УГКЦ ухвалює перехід на новий календар з 1 вересня
24 травня 2023 року	Архієрейський Собор ПЦУ ухвалює перехід на новоюліанський календар з 1 вересня
14 липня 2023 року	Верховна Рада ухвалює Закон № 3258-IX
30 липня 2023 року	Закон набирає чинності; 7 січня вилучено з переліку святкових днів, 25 грудня залишається
1 вересня 2023 року	ПЦУ та УГКЦ переходять на новий календар
1 вересня 2025 року	Кінець перехідного періоду, протягом якого УГКЦ дозволяла старий календар

Тут ідеться про рішення двох церков — ПЦУ та УГКЦ. В Україні є й інші церкви та релігійні громади, а в самій ПЦУ дозволено дотримуватися старого календаря. Стверджувати, що «всі церкви в Україні перейшли на 25 грудня», не можна.

Святвечір і 12 страв

Хоч дата змінилася, зміст Різдва не змінився одночасно й повсюдно. Стаття «Christmas» в «Internet Encyclopedia of Ukraine» (IEU), яку укладає Канадський інститут українських студій Альбертського університету, пише, що найцікавіше в українському Різдві — переддень, Святвечір.

За цією ж статтею, «свята вечеря» на Святвечір складається з 12 обрядових страв без м’яса і молочних продуктів. Утім, і порядок страв, і самі страви не всюди однакові. IEU пише, що кожен регіон зберігає власні традиції, і як приклад наводить меню Гуцульщини в Карпатах.

квасоля, риба, варені пиріжки з картоплею (пироги або вареники), голубці, жобавка або кутя, товчена картопля з часником, тушковані фрукти, логаза (горох з олією чи медом), сливи з квасолею, пироги з маком, юшка з квашеної капусти з крупою, пшоняна каша, варена кукурудза

Приклад із Гуцульщини зі статті «Christmas» в Internet Encyclopedia of Ukraine (у перекладі з англійської)

У цьому прикладі, якщо порахувати, названо 13 страв. «12 страв», схоже, краще сприймати не як правило, а як орієнтир, який у кожній місцевості рахують і наповнюють по-своєму.

Серед страв найчастіше згадують кутю. За поясненням IEU, це зварені цілі зерна пшениці з медом і тертим маком.

IEU описує й те, як колись минав Святвечір. Удень, окрім приготування вечері, роботу припиняли, а господар приносив із току сіно і сніп збіжжя. Сніп називали «дідух» (від «дід») і ставили на покуті під іконами. Сіно стелили під стіл і на стіл, а по кутах клали часник. Коли подавали кутю, господар брав першу ложку і, відчинивши вікно чи вийшовши на подвір’я, кликав мороз прийти їсти кутю. Після вечері для померлих членів родини відкладали на окрему тарілку по три ложки кожної страви.

Важливо, що IEU описує це як звичай «колишніх часів» (in former days). Та сама стаття пише, що в радянській Україні багато різдвяних обрядів зникли, а після здобуття незалежності багато з них відродилися, насамперед у західних областях. Востаннє статтю оновлено 2005 року. Природно припустити, що які страви і скільки їх ставлять на стіл і які обряди зберігають нині, залежить від родини і регіону. Одні родини, мабуть, дотримуються числа 12, інші — ні; даних про те, у якій пропорції, нам знайти не вдалося.

Колядка — пісня, яку співають на Різдво

Ще одна опора Різдва — колядка, яку співають, обходячи хати (у множині — колядки). Стаття IEU «Carols» ділить українські зимові обрядові пісні на дві групи: колядки співають на Різдво, а щедрівки — напередодні Нового року.

За цією ж статтею, в обох видах пісень збереглися давні шари — культ сонця, шанування предків тощо, а тексти змальовують хліборобське життя і бажають урожаю та здоров’я. З плином часу на них наклалися біблійні мотиви: Різдво Христове, пастухи, три волхви, Ірод. Серед відомих колядок IEU називає «Бог предвічний», «Нова радість стала» та інші.

Стаття IEU «Christmas» пише також, що колядування іноді супроводжують ляльковий вертеп, народна вистава «Коза», у якій перевдягаються на козу, і саморобна зірка. Релігійне свято триває три дні, і їх проводять на богослужіннях, у колядуванні та гостюванні в родичів і знайомих.

Мелодія «Carol of the Bells», добре відома і в Японії, походить не з різдвяної колядки, а з новорічної щедрівки «Щедрик». Як це сталося, докладно розповідаємо в статті Від «Щедрика» до «Carol of the Bells».

Дата змінилася, але святкують по-різному

Отже, те, що сталося 2023 року, має три шари. 7 січня вилучили з переліку державних святкових днів (закон). Дві найбільші церкви перейшли на календар, за яким різдвяні богослужіння звершують 25 грудня (рішення церков). І кожна родина сама вирішує, коли й як святкувати (цього однозначно не визначають ні закон, ні рішення церков).

Стаття IEU «Christmas» пише, що на Сході Різдво спочатку святкували 6 січня разом із Богоявленням, а в середині IV століття в Римі його як окреме свято призначили на 25 грудня. Дата Різдва змінюється не вперше у 2023 році.

Якщо спитати знайомих з України, коли вони святкують Різдво, можна почути і «25 грудня», і «7 січня», і «обидва дні». Найнадійніше розуміння — не проголошувати жодну з відповідей «правильним українським Різдвом».