Козак сидить і грає на бандурі: народна картина «Козак Мамай»
Козак, що сидить, підібгавши ноги, і грає на бандурі, а поруч кінь, дуб і зброя. Це «Козак Мамай» — народна картина, якою в XVII–XIX століттях в Україні прикрашали стіни, двері та скрині. Усталена композиція, персонажі та ім’я «Мамай», що з’явилися із середини XVIII століття, і образ, остаточно сформований наприкінці XVIII століття, — за «Енциклопедією історії України».
Посеред степу сидить, підібгавши ноги, козак і грає на бандурі. Поруч — кінь і дуб, зброя, люлька, пляшка. Такі картини називають «Козак Мамай» або «козак-бандурист»; це народні зображення, якими в XVII–XIX століттях в Україні прикрашали оселі.
Далі — виклад за статтею «“Козак Мамай”, “козак-бандурист”» (авторка Ірина Ласка) у 4-му томі «Енциклопедії історії України» (2007) Інституту історії України НАН України (станом на вересень 2026 року).
Картина за усталеною схемою
За енциклопедією, картину створювали за традиційною схемою: у центрі в статичній позі сидить козак із бандурою. З часом до зображень додавалися побічні сюжети й персонажі, але поза головного героя залишалася незмінною. Дослідники вважають однофігурну композицію давнішою.
Походження пози дослідники виводять зі східної іконографії, а також указують на її подібність до зразків мистецтва скіфських часів і навіть давнішої доби, пише енциклопедія. Це подано як думку дослідників.
Образ, що склався наприкінці XVIII століття
Енциклопедія зазначає, що образ «козака Мамая» остаточно сформувався наприкінці XVIII століття. Він такий:
- молоде обличчя, широко відкриті очі, довгі вуса й оселедець, багатий одяг
- сидить, підібгавши ноги, самотньо серед степу, занурений у свої думки, і грає на бандурі
- поруч зображено бойового коня, зелений дуб, козацьку зброю, шапку, люльку, пляшку й чарку
Домінує червоний колір у поєднанні з відтінками чорного, вохристого й зеленого. Енциклопедія пояснює, що лінії плавні й заокруглені, виражальні засоби прості, а в картинах присутній дух барокової епохи.
Як з’явилося ім’я «Мамай»
За енциклопедією, із середини XVIII століття під впливом гайдамацького руху (збройного народного руху XVIII століття) на картинах почали з’являтися інші персонажі. Здебільшого їх зображували дрібним планом, мало пов’язаними з головною постаттю; вони п’ють горілку, танцюють, б’ються, стріляють, варять юшку.
Приблизно тоді ж, пише енциклопедія, з картини зник віршований текст унизу, характерний для попередніх зображень, а козакові дали ім’я «Мамай». Ці вірші здебільшого мали гумористичне забарвлення: це був монолог козака з комедії лялькового театру вертепу з різними доповненнями.
Про походження імені «Мамай» енциклопедія пише лише, що «за однією з версій, таким було прізвище одного з гайдамацьких ватажків», і нічого не стверджує напевно. Згодом це ім’я перейшло й на копії старих «козаків-бандуристів» і закріпилося за всіма варіантами картини.
У свідомості народу ватажки й учасники повстання, відомого як Коліївщина, були героями, пише енциклопедія, і наводить приклад зображення одного з ватажків повстання, Максима Залізняка, у тій самій позі, що й «козак Мамай», з бандурою (1858).
На стінах хат, дверях і скринях
За енциклопедією, картина козака-бандуриста в XVII–XIX століттях була найпопулярнішою на українських землях — особливо на Полтавщині, Чернігівщині й Харківщині, рідше на Правобережжі (на захід від Дніпра).
Селяни, нащадки простих козаків, прикрашали цією картиною свої хати, а образ козака-бандуриста малювали на дверях і стінах хат, на скринях (для одягу), кахлях печей і посуді, пише енциклопедія.
| Період | Зміни, які описує енциклопедія |
|---|---|
| XVII–XIX ст. | Найпопулярніша картина на українських землях. Найпоширеніша на Полтавщині, Чернігівщині, Харківщині |
| Із середини XVIII ст. | Під впливом гайдамацького руху додаються побічні персонажі й сцени. Зникає віршований текст унизу, з’являється ім’я «Мамай» |
| Кінець XVIII ст. | Складається образ самотнього козака з молодим обличчям і довгими вусами, що грає на бандурі, підібгавши ноги |
| Початок XIX ст. | З’являються картини, де поруч із козаком панок у міському вбранні частує його горілкою, де танцюють дівчата тощо |
Чому він сидить і грає на самоті
Енциклопедія оцінює картину так: висока міра узагальнення надала образу значення символу, що зберігає історичну пам’ять народу й утверджує ідеал мирного стража своєї землі. Чому козак має зброю, але не воює, а заглиблений у думки? Дослідники пояснюють це тим, що образ остаточно сформувався тоді, коли козацька вольниця вже відійшла в минуле, пише енциклопедія.
Про козацьку добу та її кінець ідеться в статті Від кінця козацької автономії до заборони українського друку, про бандуру і співців — у статті Мандрівні незрячі співці кобзарі та бандура.
Джерела й історія статті
Джерела та довідкові матеріали
- “Козак Мамай”, “козак-бандурист”композиція, погляди на походження пози, зміни із середини XVIII століття, віршований текст, одна з версій походження імені, образ кінця XVIII століття, кольори, поширення у XVII–XIX століттях, де малювали; автор Ласка І. М., «Енциклопедія історії України», т. 4, 2007
Видавець: Інститут історії України НАН України · Перевірено: 2026-09-24
Якщо ви знайшли помилку в статті, повідомте нам через розділ Виправлення. Після перевірки ми зазначимо у статті, що і чому було виправлено.