Обов’язкове маркування алергенів — тепер 9 позицій: у японському маркуванні харчових продуктів з’явився кеш’ю

На фасованих харчових продуктах, що продаються в японських супермаркетах і магазинах біля дому (конбіні), на звороті є напис дрібним шрифтом: склад, харчові добавки, продукти, що можуть спричинити алергію (алергени), строк споживання чи термін найкращої якості, походження сировини. Як це писати, визначає закон, а у квітні 2026 року до алергенів, маркування яких обов’язкове, додали кеш’ю — і їх стало 9.

Нижче — зміст, перевірений у вересні 2026 року за статтями Стандартів маркування харчових продуктів (食品表示基準, наказ Офісу Кабінету міністрів) на e-Gov (база законодавства) і поясненнями відповідального відомства — Агентства у справах споживачів Японії (消費者庁). Пояснюємо, як читати маркування і на що поширюється обов’язок маркування. Чи можна їсти певний продукт і чого слід уникати людям з алергією, ця стаття не оцінює.

Основа правил маркування

Маркування харчових продуктів визначають «Стандарти маркування харчових продуктів» (наказ Офісу Кабінету міністрів № 10 27-го року Хейсей), встановлені наказом Офісу Кабінету міністрів на підставі статті 4 Закону про маркування харчових продуктів (食品表示法, закон № 70 25-го року Хейсей). Відповідальне відомство — Агентство у справах споживачів. Про устрій статей закону і підготовку маркування з погляду імпортера українських продуктів ідеться в статті про порядок імпорту українських харчових продуктів до Японії.

Продукти, для яких маркування обов’язкове, і ті, для яких — ні

Обов’язок маркування за Стандартами виникає, коли підприємець продає харчові продукти. І поширюється він не на всі продукти однаково.

• Перероблені продукти в пакетах, коробках тощо: головний предмет обов’язку. Стаття 3 визначає, що треба зазначати, продаючи перероблені продукти в тарі чи упаковці.
• Заклади харчування: стаття 1 визначає, що, коли, як у ресторанах, облаштовують місця для харчування на місці, Стандарти, за винятком окремих положень, не застосовуються. Обов’язку зазначати алергени в меню ресторану немає.
• Продукти, які виготовляють і продають на місці в магазині: стаття 5 визначає, що, продаючи продукт там, де його виготовили чи переробили, можна не зазначати назви складників, кількість, ім’я та адресу підприємця тощо. Проте алергени до переліку того, що можна не зазначати, не входять.
• Продукти на вагу без тари й упаковки: обов’язок маркування перероблених продуктів за статтею 3 стосується продуктів у тарі чи упаковці.

Агентство у справах споживачів сприяє тому, щоб заклади харчування і продавці готової їжі на винос (中食, «накасьоку») добровільно надавали інформацію про алергени, а в липні 2026 року видало для споживачів брошуру «На що зважати, користуючись закладами харчування та готовою їжею» (外食・中食を利用するときに気をつけること).

Читаємо маркування на звороті згори донизу

Основні відомості, яких стаття 3 вимагає для перероблених продуктів у тарі й упаковці, такі.

• Назва (名称): загальноприйнята назва, що відображає вміст.
• Склад (原材料名): використані складники в порядку зменшення їхньої частки за вагою.
• Харчові добавки (添加物): зазначають окремо від складників. У прикладах маркування Агентства у справах споживачів складники й добавки розділено знаком «／».
• Кількість (内容量): вага чи об’єм.
• Строк споживання або термін найкращої якості: пояснено в наступному розділі.
• Умови зберігання (保存方法): наприклад, «уникати прямого сонячного світла, зберігати за кімнатної температури» (直射日光を避け、常温で保存).
• Поживна цінність і енергетична цінність (栄養成分表示): енергетична цінність, білки, жири, вуглеводи, еквівалент кухонної солі.
• Ім’я та адреса харчового підприємця: підприємець, відповідальний за зміст маркування. Для імпортних товарів зазначають імпортера, для виготовлених в Японії — також адресу виробництва тощо.
• Походження сировини (原料原産地名; для перероблених продуктів, виготовлених в Японії) і країна походження (原産国名; для імпортних товарів).

Строк споживання і термін найкращої якості

Строки бувають двох видів. Стаття 2 Стандартів визначає їх так.

Матеріал Агентства у справах споживачів пояснює строк споживання як строк, після якого продукт краще не їсти (期限をすぎたら食べないほうがよい期限), а термін найкращої якості — як строк, до якого продукт можна смачно з’їсти (おいしく食べることができる期限). Обидва, згідно з визначеннями, — це строки за умови зберігання зазначеним способом.

Для продуктів, у яких від виготовлення до кінця терміну найкращої якості минає понад 3 місяці, дозволено не вказувати день і писати лише «рік і місяць» (таблиця до статті 3). Для крохмалю, жувальної гумки, заморожених десертів, цукру, морозива, кухонної солі й підсилювачів смаку умамі, алкогольних напоїв, питної води та безалкогольних напоїв у скляних пляшках чи поліетиленовій тарі, а також льоду строк можна не зазначати (частина 3 статті 3).

Алергени: 9 обов’язкових, 20 рекомендованих

«Особливі складники» (特定原材料), наведені в додатковій таблиці 14 Стандартів, обов’язково зазначають, якщо їх використано в перероблених продуктах у тарі й упаковці. Окремо від них роз’яснення Агентства у справах споживачів визначає «складники, прирівняні до особливих» (特定原材料に準ずるもの) і рекомендує їх зазначати. Це добровільно.

Агентство у справах споживачів пояснює, що особливі складники визначають на підставі кількості й тяжкості випадків за загальнонаціональним обстеженням серед лікарів, яке проводять приблизно раз на 3 роки.

Як змінювався перелік

Для кеш’ю передбачено перехідний період. Додаткові положення наказу Офісу Кабінету міністрів № 34 8-го року Рейва дозволяють переробленим продуктам тощо, виготовленим, переробленим чи імпортованим до 31 березня 2028 року, відповідати додатковій таблиці 14 у редакції до змін. Службовий лист Агентства у справах споживачів теж, установивши 2-річний перехідний період, просить спонукати підприємців запровадити маркування якнайшвидше. У цей період можуть продаватися товари, що містять кеш’ю, але не мають відповідного маркування.

Як зазначають алергени

За поясненням Агентства у справах споживачів, алергени, як правило, зазначають «окремо» (個別表示) при кожному складнику, наприклад «шинка (містить яйця, свинину)» (ハム（卵・豚肉を含む）), а як виняток дозволено й «зведене» маркування (一括表示) наприкінці: «(частково містить яйця, свинину, сою)» (（一部に卵・豚肉・大豆を含む）). Якщо написання дає змогу зрозуміти, що це той самий особливий складник (альтернативне написання, 代替表記), як-от «玉子» чи «たまご» (яйце), напис «містить яйця» (卵を含む) можна не додавати.

Навіть якщо складник не використовують, але не можна виключити, що він потрапить із тієї самої виробничої лінії на заводі (контамінація, コンタミネーション), Агентство у справах споживачів рекомендує попереджувальний напис на зразок «На заводі, де виготовлено цей продукт, виробляють продукти, що містять ○○» (本品製造工場では○○を含む製品を生産しています). Водночас написи лише про можливість, як-от «може міститися» (入っているかもしれない), не дозволені.

Походження сировини: з квітня 2022 року — на всіх перероблених продуктах

За Агентством у справах споживачів, з 1 вересня 2017 року для всіх перероблених продуктів, виготовлених в Японії, стало обов’язковим зазначати походження складника з найбільшою часткою за вагою. Перехідний період для підготовки тривав до 31 березня 2022 року. На продуктах, виготовлених і проданих із квітня 2022 року, походження сировини зазначають обов’язково (для деяких позицій, як-от онігірі, діють окремі правила).

Способів написання два. Якщо основний складник — свіжий продукт, пишуть місце походження, наприклад «вітчизняний» (国産), а якщо перероблений — місце виробництва, наприклад «вироблено в Японії» (国内製造). Агентство у справах споживачів застерігає, що «国内製造» не означає, що свіжі продукти, з яких зроблено цей складник, — «国産». На імпортних перероблених продуктах замість походження сировини зазначають країну походження.

Що можна прочитати не японською

Англомовна сторінка Агентства у справах споживачів оприлюднює пояснення японської системи маркування харчових продуктів англійською, китайською та корейською, а також «Картку для повідомлення про харчову алергію» (食物アレルギーコミュニケーションシート), щоб повідомляти про алергію в закладах харчування тощо, — англійською, китайською та корейською (перевірено у вересні 2026 року). Української версії ми не знайшли.

Про підготовку до того, щоб повідомити школу про алергію дитини, ідеться в статті про підготовку до вступу до японської школи, а про аптеки й правила щодо ліків — у статті про рецепти й аптеки.

Куди звертатися

• Щодо складу чи алергенів конкретного товару: до підприємця, зазначеного в маркуванні (виробника, продавця, імпортера).
• Щодо самих правил маркування: до Агентства у справах споживачів (відділ маркування харчових продуктів, 食品表示課) або до відповідального підрозділу органу місцевого самоврядування, як-от центр громадського здоров’я (保健所, «хокендзьо») за місцем проживання.
• Чи можете ви чи ваші рідні це їсти: до лікаря, у якого ви спостерігаєтеся.