Іменини, які шанували більше за день народження: день святого Миколая тепер 6 грудня

Українське слово «іменини» японською перекладають як «день імені». «Велика українська енциклопедія» (ВУЕ) пояснює, що в християнстві (православ’ї та католицизмі) це особисте свято, яке відзначають у день пам’яті святого, на честь якого людину названо, і наводить іншу назву — «день ангела» (день ангела). А ще пише, що історично це свято вважали важливішим за день народження.

Оскільки дата іменин залежить від церковного календаря, зі зміною календаря зсувається і вона. У вересні 2023 року дві великі церкви України перейшли на новий календар, і за церковним календарем дні пам’яті святих стали на 13 днів раніше. Розгляньмо по черзі, як давали імена, що таке повсякденне і хресне ім’я та як змінилися дати. Про написання імен і по батькові йдеться в статті про імена українців.

Ім’я — від святого дня хрещення

За ВУЕ, навертаючись до християнства або приймаючи таїнство хрещення, людина обирала за церковним календарем християнське ім’я на честь певного святого. У суспільствах, де усталився християнський спосіб життя, дитина отримувала ім’я під час хрещення (найчастіше на 8-й день після народження), і це ім’я брали від одного зі святих, яких церква вшановує в день хрещення, пише та сама стаття. Називати на честь родичів чи на смак батьків траплялося рідко.

Стаття «Ім’я» (2011 рік) в «Енциклопедії Сучасної України» (ЕСУ) Національної академії наук України також пояснює, що за православним звичаєм дитині дають ім’я за церковним календарем (переліком імен святих у порядку днів їхньої пам’яті) — на честь святого того дня, коли її хрестять. Стаття IEU «Saints» пише, що кожного святого традиційно вшановують у день, зазначений у церковному календарі (місяцеслові, або мінеї).

ВУЕ пише, що в Україні в обряді надання імені, крім священника, обов’язково брали участь баба-повитуха, куми (так називають стосунки між хрещеними батьками й батьками дитини) і хрещені батьки. Вірили, що святий, чиє ім’я отримала дитина, стає її небесним покровителем. Про слово «кум» ідеться в статті про назви родичів.

Як день народження й іменини розійшлися

За ВУЕ, коли ім’я давали під час хрещення, між днем народження та іменинами зазвичай минало небагато часу. Згодом звичай називати за церковним календарем ослаб: батьки стали обирати імена на свій смак, за модою, на честь популярних людей або вигадувати нові. У секуляризованих суспільствах головним особистим святом став день народження, а іменини — символічними, пише та сама стаття. Водночас там зазначено, що в періоди зростання інтересу до релігії простежується тенденція повертатися до вибору імені за церковною традицією.

Хресне ім’я і повсякденне ім’я

За статтею ЕСУ «Ім’я», з кінця X століття, коли до Київської Русі прийшло християнство, слов’янські імена змагалися з іменами, які прийшли разом із новою вірою. У X–XIV століттях зафіксовано людей, що мали два імені — традиційне слов’янське і те, що отримували під час хрещення. Як приклад стаття наводить київського великого князя XI століття «Володимира-Василя». Завдяки канонізації місцевих святих до переліку церковних імен увійшли й слов’янські імена, як-от Борис чи Володимир.

Церковний календар Православної Церкви України (ПЦУ) на 2026 рік теж зазначає при святому Володимирові 15 липня «у хрещенні Василій», а при святій Ользі 11 липня — «у хрещенні Олена». ЕСУ пише також, що багато офіційних християнських імен із церковного календаря українці в повсякденні не вживали.

Якщо згадати й історію переліків імен, то, за статтею IEU «Onomastics», до 4-го тому українсько-російського словника Бориса Грінченка, що вийшов 1909 року, було додано 16-сторінковий словник українських хресних імен.

2023 рік: на 13 днів раніше за церковним календарем

Архієрейський Собор ПЦУ 24 травня 2023 року ухвалив із 1 вересня 2023 року перейти на новоюліанський календар. У постанові пояснено, що розбіжність між юліанським календарем (старим стилем) і астрономічними датами в XX і XXI століттях становить 13 днів. Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) на Синоді єпископів 1–2 лютого того самого року теж вирішила з 1 вересня святкувати неперехідні свята за новим календарем. У повідомленні УГКЦ як приклад наведено «день святого Миколая — 6 грудня» і пояснено, що переходить не лише Різдво, а всі неперехідні свята. Про рішення двох церков і зміну дати Різдва йдеться в статті про українське Різдво.

Іменини — це день пам’яті святого, тож за церковним календарем вони відповідно стали на 13 днів раніше. Ось приклади імен і днів пам’яті.

У церковному календарі є й іменини духовенства. Календар ПЦУ на 2026 рік позначає 12 травня як «тезоіменитство» Предстоятеля ПЦУ, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Про те, як перенесення дня святого Володимира змінило й дату державного свята — Дня Української Державності, ідеться в статті про День Української Державності.

Утім, рішення ПЦУ дозволяє парафіям і монастирям, які хочуть і далі жити за старим стилем, зберегти його, якщо за це проголосують не менше двох третин членів громади. УГКЦ теж дозволила парафіям, які ще не готові, з благословення єпископа користуватися старим стилем до вересня 2025 року. Хоч церковний календар і змінився, коли саме святкувати іменини вдома, у різних людей може бути по-різному.

Іменини, день ангела, тезоіменитство

Цей день називають по-різному. ВУЕ ставить поруч як одне й те саме «іменини» (іменини) і «день ангела» (день ангела) і пише, що в секуляризованих суспільствах слово «іменини» часто вживають у значенні дня народження (народини, уродини). Натомість для іменин митрополита та інших ієрархів церковний календар уживає слово «тезоіменитство» (тезоіменитство).

Радянські часи і подвійні дати календаря

За статтею IEU «Saints» (передрук паперового видання 1993 року), із встановленням радянської влади органи влади заборонили публічно святкувати дні святих, нищили ікони й статуї та відраджували від звичаю називати дітей іменами святих.

Розбіжність дат між церквою і цивільним життям теж тягнеться з початку XX століття. За статтею IEU «Calendar», 1 березня 1918 року Українська Центральна Рада перевела цивільний календар на новий (григоріанський) стиль, а церква й далі користувалася юліанським. Саме через різницю між двома календарями день святого Миколая, що за старим стилем припадає на 6 грудня, за цивільним календарем був 19 грудня. Після зміни 2023 року в календарях двох церков цієї різниці не стало.