«Апостол» і «Азбука», надруковані у Львові 1574 року

«Почато друкувати цю книгу, звану Апостол, року 1573 лютого 25 дня, а завершено року 74 того ж місяця 15 дня. У преславному місті Львові». Так залишив запис наприкінці однієї богослужбової книжки сам друкар. Це текст кінцевого запису (колофона) у передачі каталогу Гоутонської бібліотеки Гарвардського університету, а підпис — «Іоанн Федорович, друкар Москвитин». Дати подано за тогочасним календарем.

Ця книжка — «Апостол» (Апостол), що містить Діяння і послання апостолів. Того самого 1574 року той самий друкар видав у Львові й невелику книжечку для навчання грамоти на близько 80 сторінок — «Азбуку» (Азбука). Далі йдеться за «Енциклопедією історії України» Інституту історії України НАН України (далі — ЕІУ), Internet Encyclopedia of Ukraine (далі — IEU) Канадського інституту українських студій (CIUS) та каталогом бібліотеки Гарвардського університету (станом на вересень 2026 року).

З Москви через Заблудів до Львова

За IEU, друкар був дияконом московської церкви і з 1553 року наглядав за будівництвом друкарні, заснованої з наказу царя Івана IV. ЕІУ пише, що в 1564–1565 роках він разом із Петром Мстиславцем надрукував у Москві «Апостол» і «Часовник» — «перші в Росії точно датовані книги». Згодом його звинуватили в єресях (ЕІУ), і він переїхав до Заблудова (нині схід Польщі), маєтку великого литовського магната Ходкевича, де в 1568–1570 роках випустив «Євангеліє учительне» і «Псалтир».

За IEU, у 1572 році він переїхав до Львова і наступного року відновив друкування в Онуфріївському монастирі. ЕІУ пише, що львівську друкарню він заснував «за сприяння місцевих українських міщан». IEU зазначає, що над «Апостолом» разом із ним працювали його син і Гринь Іванович із Заблудова.

Як писати ім’я: Федоров і Федорович

Ім’я цього друкаря в джерелах пишуть по-різному. ЕІУ подає гасло як «Федоров (Федорович) Іван» і пояснює, що найменування по батькові (Федоров у Росії, Федорович і Хведорович в Україні) засвідчують його незнатне походження. У російській вимові це ім’я звучить як «Фьодоров».

IEU подає гасло як «Федорович (Федоров)» і пише, що в Заблудові він змінив прізвище з Федорова на Федоровича. У Львові його називали «друкар Москвитин», але IEU вважає, що це прізвисько вказувало радше на місце, звідки він прибув, ніж на етнічне походження. Далі ми слідом за підписом у колофонах львівських книжок пишемо «Іван Федорович». Ім’я цього друкаря носить Книжкова палата України, що укладає статистику українського книговидання (українське книговидання в цифрах).

Рік народження і день смерті в енциклопедіях різні

Джерело	Рік народження	День смерті
ЕІУ (видання 2013 року)	Невідомий. Поширену останнім часом версію, що він «народився в Білорусі близько 1510 і навчався в Краківському університеті», документи не підтверджують	15 (за старим стилем 5) грудня 1583 року, Львів
IEU (передрук друкованого видання 1984 року)	Близько 1525	16 грудня 1583 року, Львів
Авторитетний запис бібліотеки Гарвардського університету	Близько 1510	1583

«Апостол»: власна історія друкаря в колофоні

«Апостол» — книжка з Діяннями і посланнями апостолів, які читають на богослужінні (IEU). За ЕІУ, текст — той самий церковнослов’янський переклад, що його Федорович надрукував 1564 року в Москві, але друкар виправив деякі помилки і наблизив текст до правописного варіанта, загальноприйнятого в Україні. За каталогом Гарвардського університету, це великий том: 264 аркуші основного тексту і 14 аркушів вступної частини, заввишки 31 см, надрукований двома кольорами — червоним і чорним.

Найбільшою відмінністю ЕІУ називає кінцеву частину. Замість офіційної післямови московського видання Федорович умістив написану ним «Повість откуду начася и како совершися друкарня сія». ЕІУ пояснює, що в ній друкар пише, як у Москві зазнав переслідувань «от многих началник і священоначалник», а у Львові йому допомогли люди незнатні, і відстоює цінність друкарської справи.

На початку вміщено герб литовського магната Ходкевича, а на звороті останнього аркуша — друкарську марку, що поєднує герб Львова й особистий знак друкаря. Зразком для зображення апостола Луки була одна з тогочасних західноукраїнських ікон (ЕІУ). За ЕІУ (2003), відомо понад 90 примірників.

«Азбука»: посібник на 80 сторінок

ЕІУ називає «Азбуку» того самого 1574 року «першим надрукованим в Україні букварем» і пише, що її друкували після «Апостола» або одночасно з друкуванням його заключної частини. За каталогом Гарвардського університету, це невелика книжка на 80 сторінок (остання сторінка чиста) заввишки 17 см, і в колофоні сказано: «Видруковано во Львові, року 1574».

За ЕІУ, зміст подано в такому порядку.

• Абетка, вправи з дволітерних і трилітерних складів
• Назви літер і зразки дієвідміни
• Правописні примітки: слова, відмінні лише наголосом, слова зі скороченнями під титлами тощо
• Абетковий акростих — молитва, перші літери речень якої йдуть за абеткою (перший суцільний текст для читання)
• Молитви, Книга притч Соломонових (розділи 22–24), уривки з послань апостола Павла

Серед молитов є й текст, що становить першу частину молитви Володимира Мономаха, уміщеної в «Повісті минулих літ» (ЕІУ). Про літопис ідеться в статті про рукописи «Повісті минулих літ». Уривки з Книги притч запозичено з видання Скорини або з близького до нього білорусько-українського перекладу, і ЕІУ вважає, що це може вказувати на участь львівського книжника в підготовці тексту. Післямову адресовано «християнському руському народові».

ЕІУ наводить погляд дослідників, які пов’язують цю книжку з освітньою діяльністю львівської української громади, що в 1572 році домоглася від королівської влади права посилати синів до гімназій і шкіл.

Давні назви «азбука», «граматика» і сучасна назва «буквар»

За ЕІУ, ця книжка за сучасною термінологією — «буквар» (буквар, посібник для початкового навчання грамоти), а за тодішньою — «азбука» (азбука) або «граматика» (граматика). Каталог Гарвардського університету теж подає назву як «A B V», іншу назву — «Азбука», а уніфіковану назву — «Буквар».

Збереглося два примірники

За ЕІУ, «Азбука» 1574 року збереглася у двох примірниках — у бібліотеці Гарвардського університету і в Британській бібліотеці в Лондоні. Каталог Гарвардського університету серед попередніх власників примірника Гоутонської бібліотеки називає російського аристократа Григорія Строганова (1829–1910), балетного імпресаріо Сергія Дягілєва (1872–1929) і Бориса Кохно. У 1955 році Гарвардський університет видав факсиміле з коментарем мовознавця Романа Якобсона.

Умови вислову «перша друкована книжка в Україні»

ЕІУ називає «Апостол» 1574 року «першою надрукованою в Україні книгою», а в статті про Федоровича — «найстаршою відомою нині книжкою, що вийшла друком в Україні». IEU пише, що першу друкарню на українських етнічних землях заснував саме Федорович.

Щоб сказати «перша», потрібні умови. Кириличні книжки друкували й раніше.

• 1483 рік: у Римі виходить трактат Юрія Дрогобича — найдавніша відома друкована книжка автора, родом з України (ЕІУ)
• 1491 рік: у Кракові Швайпольт Фіоль друкує кириличні книжки (дві недатовані і дві з датою 1491 рік; ЕІУ). IEU вважає їх першими книжками церковнослов’янською мовою в українському варіанті. ЕІУ вважає, що замовниками найімовірніше були українські культурні діячі
• 1517–1525 роки: Франциск Скорина друкує в Празі та Вільнюсі книжки для Білорусі й України (ЕІУ)

Тобто «Апостол» 1574 року — «перший» у тому сенсі, що це найдавніша книжка з тих, що надруковані на українських землях, мають відомі місце й дату друку і збереглися досі. Та й формулювання енциклопедії містить обмеження — «відомою нині».

Хронологія

Рік	Подія	Джерело
1491	У Кракові Фіоль друкує кириличні книжки	ЕІУ, IEU
1564–1565	У Москві разом із Мстиславцем друкує «Апостол» і «Часовник»	ЕІУ, IEU
1568–1570	У Заблудові — «Євангеліє учительне» і «Псалтир»	ЕІУ, IEU
1572	Переїжджає до Львова	IEU
25 лютого 1573 року	У Львові починає друкувати «Апостол»	Колофон (каталог Гарвардського університету), ЕІУ
15 лютого 1574 року	Завершує друкування «Апостола»	Колофон (там само), ЕІУ
1574	Друкує «Азбуку»	Колофон (там само), ЕІУ
1575	Переходить на службу до князя Острозького, отримує під опіку Дерманський монастир	IEU
1578	В Острозі — друге видання «Азбуки» (доповнене посібником із грецької абетки тощо)	ЕІУ, IEU
1580–1581	В Острозі — Новий Завіт і Острозька Біблія	ЕІУ, IEU
Грудень 1583 року	Помирає у Львові (15 чи 16 числа)	ЕІУ, IEU
1591	Найдавніше збережене видання друкарні Львівського Успенського братства, що успадкувала обладнання друкарні	IEU

До Острога — і знову до Львова

За IEU, з 1575 року він служив волинському магнатові князю Костянтинові Василеві Острозькому, а в 1577–1579 роках заснував друкарню в Острозі. Острозьку Біблію, що вийшла тут у 1581 році, IEU характеризує як першу повну церковнослов’янську Біблію зі Старим і Новим Завітом. Про острозьку школу згадано в статті про Києво-Могилянську академію.

Посварившись із князем, він повернувся до Львова, але відновити друкарню не зміг (IEU). За IEU, на його львівському надгробку викарбувано, що він «відновив занедбане друкарство». Обладнання друкарні перейшло до Львівського Успенського братства, яке аж до початку XIX століття використовувало його гравюри.

Що носить його ім’я

За ЕІУ, пам’ятники йому встановлено в Москві (1909) та Львові (1977). У 1976 році в Онуфріївському монастирі у Львові засновано меморіальний музей, нині це Музей мистецтва давньої української книги Львівської галереї мистецтв. Львівський поліграфічний вищий навчальний заклад (нині Українська академія друкарства) носить його ім’я з 1994 року.