Маланка: увечері на Меланії переодягнені гурти обходять хати

Маланка (Маланка) — українське народне дійство, під час якого напередодні Нового року молодь, переодягнувшись, обходить хати. «Internet Encyclopedia of Ukraine» (IEU) Канадського інституту українських студій Альбертського університету (CIUS) пояснює Маланку як народне свято останнього дня року, що відповідає дню святого Сильвестра за календарем латинської церкви, і пише, що назва походить від святої Меланії (Меланія), чий день припадає на 13 січня за цивільним календарем, або 31 грудня за старим (юліанським) стилем. Це передрук статті, що вийшла на папері 1993 року.

Станом на вересень 2026 року до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено три елементи, пов’язані з Маланкою. Розгляньмо по черзі, що відбувається під час дійства, чому дата розділяється на дві і що записано в переліку. Про щедрівки, які співають того ж вечора, ідеться в статті про «Щедрик», а про зміну церковного календаря 2023 року — у статті про українське Різдво.

Перевдягнена Маланка і гурт із Козою

За статтею IEU «Malanka», традиційно неодружений парубок у жіночому вбранні ставав «Маланкою» і разом із персонажами — Козою, дідом, бабою, перевдягненими ромами чи євреями тощо — та музиками обходив хату за хатою в селі. Приходили нібито для того, щоб «прибрати» в хаті, а насправді пустували на різні лади. Подекуди хлопці й дівчата вносили до хати плуг і вдавали, що орють поле. Завершувалася ця народна вистава щедрівками.

Та сама стаття пише, що традиція Маланки поєднує давні землеробські мотиви з народним театром — інтермедіями та ляльковим вертепом. Про вертеп ідеться в статті про вертеп.

Стаття IEU «Koza» (Коза) описує народну виставу, у якій парубок, перевдягнений Козою, обходить хати й танцює, закликаючи врожай, і пише, що Козу могла супроводжувати, поряд із перевдягненими дідом, ромом, ведмедем та іншими, і Маланка — «дівчина останнього дня року». Стаття IEU «New Year» серед головних обрядів останнього дня року називає вживання куті (пшеничної каші), щедрування дітей, полазника — звичай уводити худобу до хати, ворожіння, удаване засівання зерном, а також «водіння Маланки» селом.

Маланка, Щедрий вечір, Щедра кутя

Назва цього вечора різниться за регіонами. IEU пише, що в центральній і східній Україні це свято називали також «Щедрий вечір» (Щедрий вечір) або «Щедра кутя» (Щедра кутя). Трапляється й форма назви дійства «Меланка» (Меланка). «Велика українська енциклопедія» (ВУЕ) визначає Щедрий вечір як вечір напередодні дня святого Василя 13 січня, що входить до циклу різдвяно-новорічних свят.

День святої Меланії і день святого Василя

Наступного дня після вечора Маланки — день святого Василя (Василія Великого). Церковний календар Православної Церкви України (ПЦУ) на 2026 рік 31 грудня вшановує преподобну Меланію Римлянку, а 1 січня — Обрізання Господнє і Василія Великого.

До 2023 року ПЦУ та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) вели лік свят за юліанським календарем, тож день святої Меланії, що за старим стилем припадає на 31 грудня, за цивільним календарем був 13 січня. З 1 вересня 2023 року обидві церкви почали святкувати неперехідні свята за новим календарем, і за церковним календарем день святої Меланії припадає на 31 грудня. Саме через цю різницю календарів стаття IEU «New Year» (1993) писала, що українці святкують Новий рік двічі: офіційний — 1 січня, неофіційний — 14 січня (1 січня за старим стилем).

Увечері 31 грудня чи 13 січня?

І після зміни церковного календаря джерела по-різному вказують, котрого вечора відбувається Маланка.

• Український центр культурних досліджень (установа Міністерства культури) пояснює елемент переліку «Новорічна традиція буковинського маланкування» як традицію карнавального характеру, мета якої — за один вечір (31 грудня або 13 січня) відіграти все страшне й смішне і так увійти в новий рік.
• Той самий центр пише про Маланку села Белелуя Івано-Франківської області, що вранці напередодні старого Нового року, 13 січня, учасники збираються в хаті того, хто грає Маланку, і починають ходу вулицями села.
• Стаття ВУЕ «Щедрий вечір» визначає його як вечір 13 січня.
• У церковному календарі ПЦУ на 2026 рік день святої Меланії — 31 грудня.

Рішення обох церков змінили богослужбовий календар, а не встановили дати сільських і міських дійств. Дві дати — це не стільки помилка однієї з них, скільки відображення різних способів лічби календаря.

Три елементи в Національному переліку нематеріальної культурної спадщини

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України (Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України) — це список, до якого Міністерство культури наказами вносить нові елементи. У версії за червень 2026 року є три елементи, пов’язані з Маланкою та Щедрим вечором.

Наказ 2022 року як рекомендацію експертної ради з питань переліку щодо буковинського маланкування вимагав залучити якнайширше коло громад-носіїв, зацікавлених організацій і осіб, до 15 вересня 2022 року розробити план охорони на 1–5 років і запланувати дослідження ремесел, пов’язаних із дійством. Український центр культурних досліджень пояснює, що традиція Щедрого вечора має довгу історію, яка сягає дохристиянських часів, її відзначають обходом хат напередодні Нового року, і вірили: що щедріше свято, то краще житиметься в новому році.

Де святкують Маланку

Про поширення дійства джерела теж пишуть по-різному. IEU (1993) зазначає, що традиція Маланки була найбільш поширена в басейні Дніпра. Натомість окремими елементами до Національного переліку внесено дійства західних регіонів — Буковини (Чернівецька область) і Прикарпаття (Івано-Франківська область). Елемент «Щедрий вечір» охоплює всю Україну без обмеження регіоном. Якій області відповідає назва регіону Буковина, пояснено в статті про назви історичних регіонів, відмінні від назв областей.

Маланка і Щедрий вечір у хронології

Стаття IEU «New Year» пише також, що радянська влада вважала традиційні новорічні обряди частиною релігії й забороняла їх, тож обряди залишилися в колі родини. Водночас стаття «Malanka» тієї самої енциклопедії пише, що Маланку відродили на початку 1930-х років як частину новорічного свята, тож дві статті висвітлюють це по-різному.