Українську жестову мову закон визнав «мовою», але окремого закону про неї ще немає

23 вересня — Міжнародний день жестових мов, який Генеральна Асамблея ООН запровадила резолюцією 72/161 від 19 грудня 2017 року. У резолюції сказано, що жестові мови — повноцінні природні мови, які за структурою відрізняються від звукових мов. Жестова мова не є єдиною для всього світу. В Україні є українська жестова мова, і це інша мова, ніж японська жестова.

Українське законодавство визначає українську жестову мову як «мову». Водночас окремого закону, який мав би докладно визначити її статус, станом на вересень 2026 року ще не ухвалено. Нижче на підставі текстів законів і матеріалів, оприлюднених Верховною Радою, регулятором у сфері мовлення та Уповноваженим з прав людини, зведено ситуацію станом на вересень 2026 року.

Стаття 4 Закону про державну мову

Закон 2019 року «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 2704-VIII; далі — Закон про державну мову), який визначив українську мову єдиною державною, присвячує жестовій мові окрему статтю — статтю 4 «Статус української жестової мови та мовні права жестомовних осіб». Ця стаття є в законі з редакції, ухваленої 25 квітня 2019 року.

1. Українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб.
2. Українська жестова мова — природна візуально-жестова мовна система з власною лексико-граматичною структурою, що сформувалася еволюційним шляхом і використовується як основний або один з основних засобів спілкування жестомовних осіб, які постійно проживають або впродовж тривалого часу проживали на території України.
3. В Україні кожному гарантується право вільно використовувати українську жестову мову в суспільному житті, вивчати та підтримувати її, а також навчатися українською жестовою мовою.
4. Жодне з положень цього Закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання української жестової мови.

Закон про державну мову, стаття 4 (текст закону)

Закон про державну мову вимагає використовувати українську мову в усіх публічних сферах. Частину четверту можна прочитати як положення, покликане не дати цьому закону звузити місце жестової мови. Про сам механізм Закону про державну мову йдеться у статті Обслуговування в магазинах — через півтора року, місцеві газети — через п’ять: поетапний Закон про державну мову.

Стаття 3 того самого закону серед способів, якими держава підтримує українську мову, називає сприяння «розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб» і далі встановлює: «Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом». Отже, окремий закон про жестову мову анонсовано в самому Законі про державну мову.

Інші положення, де згадано жестову мову

Норми про жестову мову є й поза Законом про державну мову. Основні з них такі.

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю Законом № 1767-VI від 16 грудня 2009 року. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у дописі від 23 вересня 2026 року наголошує, що ця конвенція вимагає визнання жестових мов і сприяння їх використанню, і зазначає, що Міністерство соціальної політики наказом № 220 від 6 травня 2021 року затвердило державний стандарт соціальної послуги перекладу жестовою мовою.

Чому окремого закону досі немає

Законопроєкт про жестову мову, анонсований Законом про державну мову, існував. За базою законопроєктів Верховної Ради, законопроєкт «Про українську жестову мову» (№ 2340) подали народні депутати 29 жовтня 2019 року. Постановою Верховної Ради від 10 лютого 2025 року (№ 4229-IX) його включили до порядку денного сесії, але 3 вересня 2025 року в картці зафіксовано «Знято з розгляду».

Лубінець у згаданому дописі пише, що Закон про державну мову передбачає визначення статусу, засад і порядку застосування жестової мови окремим законом, але спроби ухвалити такий закон «не завершилися ухваленням відповідного законодавчого акта». Він також зазначає, що і в щорічних доповідях за 2024 і 2025 роки наголошував на потребі вдосконалити правове регулювання жестової мови й забезпечити права жестомовних осіб.

Отже, станом на вересень 2026 року правове становище української жестової мови визначають стаття 4 Закону про державну мову і норми, наведені в таблиці вище. Яким буде закон про жестову мову, ще не визначено.

Скільки жестової мови на телебаченні

Регулятор у сфері мовлення — Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення — 23 вересня 2026 року оприлюднила результати моніторингу 36 загальнонаціональних телеканалів за липень 2026 року.

• Переклад жестовою мовою зафіксували лише на 2 каналах. На «ПЕРШОМУ» жестовою мовою супроводжувалося 47,57% ефіру — зокрема основні програми та інформаційні блоки. На «Армія TV» — 0,15%, лише під час трансляції соціальної реклами
• На інших 34 каналах під час моніторингового тижня перекладу жестовою мовою не зафіксовано
• У середньому частка ефіру із сурдоперекладом становила 1,33% (у 2025 році — 1,68%). Частка ефіру із субтитрами — у середньому 1,83% (у 2025 році — 1,62%)
• Аудіодескрипції не зафіксовано

У тому самому повідомленні Національна рада пояснює, що законодавство України не встановлює кількісних вимог щодо частки адаптованого продукту для людей з інвалідністю, окрім вимог до Суспільного мовника. Лише для нього, як показано в таблиці вище, встановлено не менше 5%.

Водночас 2026 року Верховна Рада підготувала відео з перекладом повного тексту Конституції українською жестовою мовою і оприлюднила його до 30-ї річниці Конституції. На сайті Верховної Ради є сторінка, де можна вибрати відео жестовою мовою для кожної статті.

Скільки людей користуються жестовою мовою

Державної статистики про кількість людей, які користуються жестовою мовою в Україні, ми не знайшли. Одне з доступних чисел — кількість членів Українського товариства глухих (УТОГ). Офіс Уповноваженого з прав людини в повідомленні від 23 березня 2022 року писав, що в товаристві обліковано понад 44 тисячі осіб з порушенням слуху. Однак не всі люди з порушенням слуху користуються жестовою мовою, і не всі перебувають на обліку в товаристві. Тому це число не можна вважати кількістю жестомовних осіб.

У тому самому повідомленні серед першочергових проблем, з якими люди з порушенням слуху зіткнулися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, названо те, що вони не чують ні сирен, ні звукових сигналів застосунків на смартфоні і не можуть дізнатися про повітряну тривогу. Про систему повітряних тривог в Україні розповідає стаття Сирена повітряної тривоги — 3–5 хвилин, а в Києві — два рівні, жовтий і червоний.

Відмінності від японської жестової мови

Українська і японська жестові мови — різні мови, що розвивалися окремо. Так само як між японською та українською потрібен перекладач, він потрібен і між жестовими мовами. У дописі Лубінця також сказано, що єдиної спільної жестової мови у світі немає і що жестова мова — не пословна заміна розмовної мови жестами.

В Японії 25 червня 2025 року оприлюднено й набрав чинності «Закон про сприяння заходам щодо жестової мови» (手話に関する施策の推進に関する法律, Закон № 78 7-го року Рейва). За поясненням Законодавчого бюро Палати радників, цей закон з огляду на те, що для жестомовних людей жестова мова є «мовою та іншим важливим засобом комунікації» в повсякденному і суспільному житті, визначає обов’язки держави й органів місцевого самоврядування тощо. Стаття 14 того самого закону встановлює японський «День жестової мови» (手話の日) 23 вересня — того самого дня, що й Міжнародний день жестових мов. Порядок протилежний до українського: Україна назвала жестову мову «мовою» в Законі про державну мову, а окремий закон відклала на потім.

Як читати номери українських законів і позначки стану на кшталт «Знято з розгляду», пояснено у статті «-IX» — це 9-те скликання: як читати українські закони в оригіналі.