«-IX» — це дев’яте скликання. Як читати українські нормативні акти в оригіналі

Українські закони мають номери на зразок «№ 4223-IX». Римська цифра в кінці «IX» позначає скликання Верховної Ради (парламенту), яке ухвалило закон; IX — це дев’яте скликання, перше засідання якого відбулося 29 серпня 2019 року. Постанова Кабінету Міністрів має лише номер на зразок «№ 856», і той самий номер трапляється знову в інші роки. Укази президента містять рік, наприклад «№ 512/2024».

Тексти нормативних актів будь-хто може прочитати в базі даних «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua), яку веде Верховна Рада. Знаючи, як читати номери, види дат і позначки статусу, можна самостійно перевірити, з якого часу діє «новий закон», про який писали в новинах, і чи чинний він досі. Нижче описано вигляд бази даних станом на вересень 2026 року.

Хто які акти видає

Згідно з Конституцією, закони ухвалює Верховна Рада, а підписують Голова Верховної Ради та президент (стаття 94). Президент на основі та на виконання Конституції й законів видає укази й розпорядження (стаття 106), а Кабінет Міністрів — постанови й розпорядження (стаття 117). Про ролі трьох інституцій ідеться в статті Що вирішують президент, Верховна Рада і Кабінет Міністрів України.

Номер закону: римська цифра — це скликання

Номер закону здебільшого має вигляд «порядковий номер + дефіс + римська цифра». Наприклад, так.

Лік римських цифр одного разу змінювали. Закон № 1420-XIV від 1 лютого 2000 року визначив, що «Верховна Рада Української РСР дванадцятого скликання», яка була законодавчим органом на момент проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, вважається Верховною Радою України «першого скликання», а парламенти, обрані 1994 і 1998 року, — відповідно другого й третього скликань. Номер самого цього закону залишився з «XIV», тобто за радянським ліком. З тієї самої причини закон 1993 року має «XII». У законах середини 1990-х трапляються й номери, що поєднують рік і «ВР» (Верховна Рада), як-от «280/97-ВР» у законі про місцеве самоврядування 1997 року чи «254к/96-ВР» у Конституції 1996 року.

Закони парламентів, обраних після закону 2000 року, мають скликання за новим ліком: Цивільний кодекс 2003 року — «IV», закон про мовну політику 2012 року — «VI». У відомостях про законопроєкт закону № 4223-IX записано: «ухвалено 9-м скликанням на 12-й сесії».

Число в URL — за іншим ліком

В URL бази даних замість римської цифри використовують інше арабське число. В інформаційному полі документа (картці) обидва варіанти наведено поруч: «4223-IX або 4223-20», «435-IV або 435-15», «5029-VI або 5029-17». Якщо їх зіставити, видно, що число в URL продовжує старий лік (дванадцяте скликання, чотирнадцяте…): дев’ятому скликанню відповідає 20, четвертому — 15. Це корисно знати, коли набираєте URL вручну або коли в іншому джерелі написано «4223-20», — щоб зрозуміти, що йдеться про той самий закон.

Номери постанов уряду й указів президента

Нумерація постанов Кабінету Міністрів щороку починається з одиниці. Тому той самий номер з’являється щороку. Наприклад, «№ 856» — це і постанова від 4 серпня 2021 року (умови фінансового лізингу житла), і постанова від 2 серпня 2022 року (умови іпотеки «єОселя»), причому постанова № 856 2022 року змінює постанову № 856 2021 року. Посилаючись на постанову уряду, до номера завжди додавайте дату або рік.

В URL бази даних додаються рік і позначка виду акта: постанова — «856-2022-п», розпорядження — «1209-2024-р». Останнє в полі номера бази даних відображається як «№ 1209-р». Укази президента містять рік у номері, і «512/2024» так само використовують в URL.

Про саму програму єОселя розповідаємо в статті Хто позичає під 3%, а хто під 7%: українська іпотека «єОселя».

Ухвалення, підписання, оприлюднення, набрання чинності, введення в дію

Закон має щонайменше чотири дати. За статтею 94 Конституції закон, ухвалений Верховною Радою, підписує Голова Верховної Ради, а президент протягом 15 днів після отримання підписує й оприлюднює його або повертає до парламенту зі своїми пропозиціями. Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Якщо простежити записи щодо закону про психічне здоров’я (№ 4223-IX), виходить таке.

Цей закон передбачав, що він «набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію через рік з дня його опублікування». «Набрання чинності» і «введення в дію» — різні етапи: навіть якщо в новинах пишуть, що «закон набув чинності», його положення можуть запрацювати пізніше.

Бувають і довші строки. Закон «Про правотворчу діяльність» (№ 3354-IX) від 24 серпня 2023 року набрав чинності 20 вересня 2023 року, але вводиться в дію «через рік після припинення або скасування воєнного стану». У записах бази даних поле введення в дію станом на вересень 2026 року досі має статус «набирає чинності». Про воєнний стан див. статтю Що зупинив воєнний стан в Україні, а чого зупинити не можна.

Так само з постановами уряду: постанову № 794 від 17 червня 2026 року опублікували 23 червня в урядовій газеті «Урядовий кур’єр», а чинності вона набрала 17 липня — у день, визначений нею самою.

Оприлюднення — в офіційному віснику та парламентській і урядовій газетах

Стаття 57 Конституції встановлює, що акти, які визначають права й обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, а не доведені — є нечинними. Згідно з указом президента від 10 червня 1997 року «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України» та урядова газета «Урядовий кур’єр», для актів Верховної Ради — також «Голос України» і «Відомості Верховної Ради України», а для актів президента — «Офіційний вісник Президента України». Той самий указ зазначає, що акти, опубліковані в інших виданнях, мають лише інформаційний характер і не можуть використовуватися для офіційного застосування.

Наприкінці кожного документа в базі даних є розділ «Публікації документа», де зазначено, у якій газеті чи віснику й у якому номері його опубліковано.

Дивіться на «чинний» і «редакцію»

Наприкінці документа в базі даних показано, станом на яку дату наведено дані і в якому статусі перебуває документ, наприклад: «Законодавство України станом на 24.09.2026 чинний». Основні позначки такі.

№ 5029-VI — це закон про мовну політику 2012 року. Про пізніший закон про державну мову йдеться в статті Обслуговування в магазинах — через півтора року, місцеві газети — через п’ять: поетапний закон про державну мову.

Ще одна важлива річ — «редакція». Акти, до яких часто вносять зміни, база даних показує в редакції з урахуванням змін. Наприклад, у постанови № 856 про єОселю зазначено «Редакція від 17.07.2026, підстава — 794-2026-п»: це редакція станом на 17 липня 2026 року, а її підстава — постанова № 794. У Конституції — «Редакція від 01.01.2020, підстава — 27-IX».

У фігурних дужках «{ }» у тексті містяться примітки про те, який пункт якими змінами змінено. Попередні редакції можна відкрити через «Історію» в картці. Якщо стаття, яку цитують у новинах чи наукових працях, відрізняється від тієї, що відображається зараз, насамперед порівняйте дати редакцій.

Терміни, що часто трапляються