Сирена повітряної тривоги — 3–5 хвилин, а в Києві — два рівні, жовтий і червоний

В українських новинах раз у раз трапляється речення «у такій-то області оголошено повітряну тривогу». Що тоді звучить на місці, хто і куди переходить? Порядок оповіщення і види укриттів описано в українських нормативних актах і офіційних роз’ясненнях міста. Ця стаття ґрунтується на них; ми перевірили їх 23 вересня 2026 року.

Одне застереження одразу. Це пояснення того, як усе влаштовано, а не інструкція, як себе захищати. Людям, які перебувають в Україні, слід дотримуватися офіційних вказівок місцевої влади й міста. Міністерство закордонних справ Японії в інформації про небезпеку від 19 січня 2026 року зберігає для всієї території України рівень 4 («退避してください。渡航は止めてください。» — «Евакуюйтеся. Не їдьте туди»).

Першим звучить сигнал «Увага всім»

Порядок сповіщення населення про небезпеку визначають стаття 30 Кодексу цивільного захисту України і прийняте на її виконання «Положення про організацію оповіщення», затверджене постановою Кабінету Міністрів № 733 від 2017 року. До 3 вересня 2026 року (постанова № 1089) це положення змінювали 8 разів.

За пунктом 19 положення, перш ніж передати інформацію про небезпеку, спершу подають сигнал для привернення уваги — «Увага всім». Це електросирени або запис, який транслюють через вуличні гучномовці й мовлення. Тривалість — 3–5 хвилин. У межах автоматизованих систем оповіщення сигнал має дійти до населення протягом 5 хвилин після виникнення події або після того, як чергова служба отримала розпорядження від органу управління цивільним захистом.

Після сигналу через телебачення й радіо, інтернет і операторів мобільного зв’язку повідомляють, що сталося і як захиститися. Положення передбачає, що звукові повідомлення супроводжують жестовою мовою або субтитрами, а відео — аудіоописом. Канал операторів мобільного зв’язку охоплює і механізм одночасного показу повідомлення на екранах пристроїв у зоні певних базових станцій (сервіс широкомовного передавання повідомлень) (пункти 3 і 18).

Сповіщення на смартфон

Японське «空襲警報» українською — це «Повітряна тривога». Так само називається і застосунок.

За повідомленням Міністерства цифрової трансформації від 1 березня 2022 року, застосунок «Повітряна тривога» випустила компанія Ajax Systems за ідеєю ІТ-компанії stfalcon.com і за підтримки міністерства. У міністерстві пишуть, що його створили за один день в умовах надзвичайної ситуації.

Опис застосунку в тому самому повідомленні такий.

• Сповіщає про початок і закінчення тривоги в області (область), яку обрав користувач
• Реєстрація не потрібна, персональні дані й геолокацію не збирає
• Не лише про повітряну тривогу, а й про хімічну, техногенну та інші тривоги сповіщає гучним звуком, навіть коли пристрій у беззвучному режимі
• Інформацію про тривоги отримує безпосередньо від обласних адміністрацій
• Сповіщення передає той самий зміст, що й вулична сирена, і допомагає в нових житлових масивах, невеликих містах і селах, де сирену погано чути

Водночас міністерство написало, що застосунок — лише один з інструментів, і закликало зважати й на інші сигнали тривоги. На момент запуску можна було обрати 12 областей.

У Києві з вересня 2026 року — «жовтий» і «червоний»

6 вересня 2026 року Київ (Київська міська державна адміністрація) повідомив, що за рішенням Уряду з 6:00 того ж дня в місті запровадили диференційоване оповіщення за видами загроз. Повідомлення, які звучать, такі.

За повідомленням, нове сповіщення показує вид і рівень загрози на цей момент і замінює попереднє. Коли вид загрози змінюється, «відбою» між ними не буде. Наприклад, якщо після «дронової небезпеки» надходить «ракетна загроза», це означає, що загроза змінилася на ракетну.

Станом на 6 вересня цю систему запровадили в усіх районах, крім Печерського (Печерський). У Голосіївському (Голосіївський) і Святошинському (Святошинський) районах — лише в частині місцевостей. У місцевостях, де види загроз розрізняти не можна, за будь-якої загрози, як і раніше, звучить звичайна сирена, а сигналу відбою немає, пояснює місто.

За повідомленням міста від 8 вересня, станом на 7 вересня в Києві було 426 точок цифрового оповіщення і 146 аналогового; до кінця року планують додати 50 цифрових, а повне оновлення завершити 2027 року. В офіційному міському застосунку «Київ Цифровий» сповіщення теж надходять із червоним і жовтим кольором.

Укриття поділено на п’ять видів

Де ховатися, теж визначає Кодекс цивільного захисту. Статтю 32 повністю переписав Закон № 3441-IX від 8 листопада 2023 року, а Закон № 4778-IX від 10 лютого 2026 року частково її змінив. Визначення виглядають так.

У мирний і воєнний час укриття використовують по-різному

Та сама стаття 32 розмежовує використання укриттів у мирний час і в надзвичайних обставинах.

У мирний час укриття, зберігаючи основне призначення, можна здавати в оренду для торговельних, культурних і побутових потреб (частина тринадцята). Проте це не стосується укриттів, які мають бути постійно готові до використання, — зокрема тих, де розміщено пункти управління, чи тих, що призначені для працівників об’єктів критичної інфраструктури.

Усе змінюється, коли єдина система цивільного захисту переходить у режим підвищеної готовності, коли виникає надзвичайна ситуація, коли оголошено надзвичайний стан і коли настає «особливий період» (особливий період). Укриття незалежно від форми власності мають бути приведені в готовність протягом 24 годин після запровадження відповідного режиму, і оренду та інше використання теж припиняють протягом 24 годин. До приведених у готовність укриттів має бути забезпечено цілодобовий безперешкодний доступ населення (частина шістнадцята). Крім того, під час воєнного стану порядок використання укриттів визначають військові адміністрації (військові адміністрації) (частина сімнадцята).

Станції метро

Київське метро — одне з місць, які місто використовує як укриття. За роз’ясненням, яке комунальне підприємство «Київський метрополітен» оприлюднило на офіційному сайті міста 30 липня 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії 46 підземних станцій мають дві функції: перевезення пасажирів і цілодобове укриття під час тривоги.

За тим самим роз’ясненням порядок такий.

• Якщо тривогу оголошують уночі, після закінчення руху поїздів, відчиняють усі входи підземних станцій, зокрема й ті, якими зазвичай не користуються
• Якщо ви плануєте залишитися на станції ще до тривоги, зайдіть до закриття станції, повідомте поліцейського і чергового працівника метро та перебувайте на платформі
• Якщо ви прийшли після закриття станції, але до тривоги, зв’яжіться з поліцією чи працівниками метро за номером телефону, вказаним біля входу, або кнопкою виклику
• Якщо тривогу оголошують удень, підземні станції одночасно працюють на перевезення і як укриття, поїзди продовжують рух на підземних ділянках, а на наземних ділянках рух зупиняють до відбою

Останній пункт з вересня змінюється. За повідомленням міста від 8 вересня, з 10 вересня поїзди планують пускати і наземними ділянками зеленої лінії («зелена» лінія), поки діє жовтий рівень. Натомість червона лінія («червона» лінія) за будь-якого рівня курсуватиме лише підземною ділянкою від станції «Академмістечко» (Академмістечко) до станції «Арсенальна» (Арсенальна), сказано в тому самому повідомленні.

Коли читаєте новини з Японії

Читаючи повідомлення про те, що «оголошено повітряну тривогу», зверніть увагу, в якій області й якому місті її оголошено. Про те, що це була за загроза, дізнаються по-різному в регіонах, де, як у Києві, сповіщення розрізняють за видами, і там, де ні. Як і з іншими новинами, варто перевіряти дату й регіон повідомлення (П’ять речей, які варто перевірити насамперед, коли читаєте новини про Україну).

Перебіг подій після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року зібрано в статті Хронологія незалежності України та агресії Росії, 1991–2026.