24 області, 136 районів і 1 469 громад: адміністративний устрій України

В українських новинах часто трапляється запис на зразок «така-то громада такого-то району такої-то області». Область (область), район (район), громада (громада, територіальна громада). Ці три щаблі докорінно перебудували 2020 року. Нині Україна поділяється на 24 області, Автономну Республіку Крим і міста зі спеціальним статусом — Київ і Севастополь, а в їхніх межах є 136 районів і, лише в 24 областях, 1 469 громад.

Поділ, визначений Конституцією

Стаття 133 Конституції України визначає систему адміністративно-територіального устрою як «Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села» і поіменно називає 24 області. Міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначають окремі закони.

Місцеве управління має дві лінії. Одна — державна виконавча влада: в областях і районах діють місцеві державні адміністрації, голів яких призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів (стаття 118). Друга — самоврядування жителів. Стаття 140 визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення, а його органами — сільські, селищні й міські ради. Обласні й районні ради мають статус органів, що представляють спільні інтереси громад, які входять до їхнього складу.

Стаття 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (№ 280/97-ВР, 1997 рік) також визначає громаду як жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища чи міста, або як добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. Тобто громаду описано насамперед як спільноту людей, і вже потім — як таку, що має територію.

2020 рік: перекроєна мапа

Теперішній поділ з’явився 2020 року. 12 червня 2020 року Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, якими для кожної з 24 областей визначив адміністративні центри громад і затвердив їхні території (розпорядження Кабінету Міністрів № 707-р — № 730-р). Підставою стали перехідні положення Закону про місцеве самоврядування: до ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій адміністративні центри громад визначає і їхні території затверджує Кабінет Міністрів.

Через місяць, 17 липня, Верховна Рада ухвалила постанову № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», якою утворила 136 нових районів і ліквідувала 490 наявних (обидва числа — разом із Кримом). Межі нового району визначено як зовнішні межі громад, що входять до нього (пункт 2 постанови). Отже, порядок такий: спершу визначають громади, а з їхнього поєднання складаються райони.

За два дні до того, 15 липня, Верховна Рада ухвалила постанову (№ 795-IX), якою призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. На цих виборах обрали ради й голів нових громад. Проте в тій самій постанові записано, що вибори не проводять у тимчасово окупованих Росією Автономній Республіці Крим і Севастополі, а також в окремих районах, містах, селищах і селах Донецької та Луганської областей, і що вибори до Донецької та Луганської обласних рад теж не проводять.

Кількість районів і громад за областями

Перелік громад 24 областей наведено в додатках до розпоряджень Кабінету Міністрів 2020 року, а 26 листопада 2025 року додатки для всіх 24 областей виклали заново. Якщо порахувати за чинною редакцією, громад загалом 1 469: 615 сільських, 443 селищні і 411 міських.

Кількість районів в областях коливається від 3 до 8. Найбільше — по 8 — у Донецькій і Луганській областях, найменше — по 3 — у Тернопільській, Хмельницькій і Чернівецькій. За кількістю громад перша Одеська область (91), остання — Луганська (37).

Села й селища всередині громади

До однієї громади здебільшого входить кілька сіл і селищ. У переліках у додатках для кожної громади наведено населений пункт — адміністративний центр і назви рад (сільських рад тощо), що існували до об’єднання. Для сіл, віддалених від адміністративного центру, Закон про місцеве самоврядування передбачає посаду старости (староста). Старосту для кожного «старостинського округу» громади затверджує рада після громадського обговорення з жителями (стаття 54-1).

2023 року впорядкували й типи населених пунктів. Закон № 3285-IX (28 липня 2023 року) встановив три типи населених пунктів — місто, селище і село — і визначив місто як населений пункт з населенням від 10 тисяч осіб, селище — від 5 тисяч, село — менш як 5 тисяч (населені пункти, що були містами до набрання законом чинності, залишаються містами). Колишні «селища міського типу» (селище міського типу) з набранням чинності цим законом стали селищами (селище). Позначка «с-ще» біля назв населених пунктів у теперішніх переліках — це скорочення слова «селище».

10 районів Криму

Постанова № 807-IX утворила 10 районів і в Автономній Республіці Крим: Бахчисарайський, Білогірський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Курманський, Перекопський, Сімферопольський, Феодосійський і Ялтинський. У назвах районів і їхніх адміністративних центрів використано назви, змінені постановою Верховної Ради № 1352-VIII від 12 травня 2016 року. Ця постанова перейменувала населені пункти Криму на підставі закону про засудження комуністичного режиму. Красногвардійський район став Курманським, а місто Красноперекопськ — Яни Капу.

Спочатку було визначено, що положення про райони Криму та перейменування 2016 року набирають чинності після повернення тимчасово окупованих територій під юрисдикцію України. Закон № 3334-IX від 23 серпня 2023 року змінив це, і положення набрали чинності разом із цим законом (7 вересня 2023 року). Той самий закон доручив Кабінету Міністрів протягом 1 місяця затвердити адміністративні центри і території громад Криму.

Області, райони й громади у воєнний час

Указом Президента № 68/2022 від 24 лютого 2022 року державні адміністрації 24 областей і міста Києва стали обласними (Київською міською) військовими адміністраціями, а районні державні адміністрації — районними військовими адміністраціями. В умовах воєнного стану заборонено й місцеві вибори (стаття 19 Закону про правовий режим воєнного стану). У громадах, де ради чи голови не можуть виконувати свої повноваження, можуть утворювати військові адміністрації населених пунктів (стаття 4 того самого закону). Докладно про воєнний стан — у статті Що зупинив воєнний стан в Україні, а що зупинити не може.

Де тривають бойові дії і що окуповано, уряд зводить у перелік на рівні громад і населених пунктів. Перелік, визначений наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 (28 лютого 2025 року), для кожного населеного пункту з назвами області, району, громади і населеного пункту та його кодом фіксує категорію — «території можливих бойових дій», «території активних бойових дій» чи «тимчасово окуповані Російською Федерацією території» — і дати початку й завершення. Редакція станом на 23 вересня 2026 року охоплює Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Луганську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську і Чернігівську області, Автономну Республіку Крим, місто Севастополь і місто Київ. Перелік часто змінюють: лише 2025 року його змінювали понад 10 разів.

Коди населених пунктів у переліку взято з «Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (Кодифікатор): це «UA» і 17 цифр. У додатках до розпоряджень Кабінету Міністрів 2020 року цей код також зазначено для адміністративного центру кожної громади. Коли написання назви різниться, за цим кодом можна перевірити, чи йдеться про те саме місце.