Як японське «Кіефу» стало «Кіу»: хто і як визначає написання назв міст

31 березня 2022 року Міністерство закордонних справ Японії оприлюднило повідомлення «Про зміну назви столиці України та інших назв» (ウクライナの首都等の呼称の変更). Згідно з ним назву столиці змінено з «Кіефу» (キエフ), що ґрунтувалася на російській вимові, на «Кіу» (キーウ), що ґрунтується на українській вимові, а інші географічні назви також мали передаватися за українською вимовою.

З різних боків надходили пропозиції змінити назву столиці України з російської на українську. З огляду на це ми звернулися до уряду України з запитом щодо його позиції стосовно належної назви, і оскільки тепер від української сторони отримано відповідь, вирішено змінити назву столиці України з «Кіефу», що ґрунтується на російській вимові, на «Кіу», що ґрунтується на українській вимові.

МЗС Японії, «ウクライナの首都等の呼称の変更» (31 березня 2022 року; переклад редакції)

У тому самому повідомленні цю зміну представлено як один із кроків на знак солідарності з Україною у відповідь на агресію Росії. Назва самого міста не змінилася. Українською воно й раніше називалося Київ; змінилося те, як японською передають цю назву.

Одне місто — три способи написання

Українські географічні назви трапляються щонайменше в трьох формах: українською кирилицею, латиницею і японською катаканою.

Праворуч у таблиці видно, що й до 2022 року японські написання не всі ґрунтувалися на російській вимові. Звіт JETRO 2020 року пише «キエフ», «ハリコフ», «オデッサ», але водночас і «リビウ», «ドニプロ».

Латинське написання визначає постанова уряду України

Правила передачі української мови латиницею встановлює постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Таблиця до постанови зіставляє кожній українській літері латинську і як приклади наводить географічні назви та імена. Київ — Kyiv, Одеса — Odesa, Харків — Kharkiv, Донецьк — Donetsk. У примітці до таблиці сказано, що м’який знак (ь) і апостроф латиницею не передаються. Саме тому ь у слові Донецьк не з’являється в Donetsk.

Та сама таблиця застосовується й до імен: Андрій — Andrii, Володимир — Volodymyr. Про написання імен ідеться в статті Українські імена: латинське написання, по батькові і кличний відмінок.

#KyivNotKiev: як назву писати англійською

Англійською довгий час писали Kiev. За статтею української англомовної газети Kyiv Post від 2 жовтня 2018 року, Міністерство закордонних справ України разом із Центром стратегічних комунікацій StratCom Ukraine розпочало в соціальних мережах кампанію із закликом до міжнародних медіа писати Kyiv замість Kiev. Кампанія називалася CorrectUA, а до звернень пропонували додавати гештег #KyivNotKiev.

За тією ж статтею, МЗС закликало писати в транслітерації з української і назви інших міст — Kharkiv, Odesa, Mykolaiv, Lviv, — а також не називати країну «the Ukraine». Стаття передає як допис МЗС у фейсбуці речення про те, що використання радянських назв, які мають коріння в російській мові, неприйнятне для українців. На сайті МЗС України й нині є сторінка з офіційними роз’ясненнями щодо написання і вживання назв під назвою «#CorrectUA» (оприлюднена 19 грудня 2019 року).

Назви, які змінилися самі

Перехід від «キエフ» до «キーウ» — зміна способу передачі. Окремо від цього в Україні законодавчо змінювали й самі назви населених пунктів.

Закон № 317-VIII від 9 квітня 2015 року («Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки») вимагав перейменувати назви, що містять символіку комуністичного режиму, і встановив для органів місцевого самоврядування та інших органів шестимісячний строк (частина шоста статті 7). Крім того, 19 травня 2016 року Верховна Рада постановою № 1375-VIII перейменувала місто Дніпропетровськ на місто Дніпро. Стаття 85 Конституції відносить найменування і перейменування населених пунктів до повноважень Верховної Ради.

21 березня 2023 року ухвалено Закон № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Він забороняє присвоювати географічним об’єктам, громадам тощо назви, що звеличують чи символізують російську імперську політику, і встановлює порядок перейменування населених пунктів, вулиць, площ тощо з такими назвами (стаття 4). Закон, за винятком окремих положень, набрав чинності через три місяці після опублікування.

Питання способу передачі і зміну самої назви треба розрізняти. Київ — приклад, коли змінилося написання того самого міста, Дніпро — приклад, коли змінилася сама назва міста.

Як бути з назвами в історичних джерелах

На сторінці МЗС Японії з основними даними про Україну до зміни назви є примітка: «Записи до 31 березня 2022 року (4-й рік Рейва) заднім числом не змінювалися» (令和4年3月31日以前の記述は、遡及して変更しておりません). У документах МЗС Японії, датованих до 31 березня 2022 року, залишилося «キエフ», і їх не переписували.

Англомовна наукова енциклопедія діє так само. Стаття Kyiv в Інтернет-енциклопедії України (IEU; видає Канадський інститут українських студій Альбертського університету — CIUS) має заголовок «Kyiv [Київ; Kyjiv; Russian: Киев; Kiev]», тобто російську назву і старе англійське написання подано в дужках. У бібліографії до тієї ж статті назви праць наведено такими, якими вони були тоді, — наприклад, «Kiev teper i prezhde», видана в Києві 1888 року. Місцем видання при цьому вказано Kyiv.

Ukrainavi теж пише основний текст за сучасним написанням, а назви книжок, газет і цитати подає як в оригіналі. Наприклад, у статті про Емський указ газету, закриту 1876 року, названо «Киевский телеграф» (за тодішньою російською назвою). Коли йдеться про події до перейменування, ми додаємо факт перейменування, як-от «Дніпро (до 2016 року — Дніпропетровськ)».

Японська катакана не має єдиного варіанта

Латинське написання однозначно визначає таблиця з постанови уряду, але для японської катакани подібної офіційної таблиці відповідностей немає. МЗС Японії в повідомленні від 31 березня 2022 року виклало підхід, але переліку написань окремих назв у самому повідомленні немає.

У реальних документах МЗС Японії заява Міністра закордонних справ від 30 вересня 2022 року пише «ドネツク、ルハンスク、ザポリッジャ及びヘルソン» (Донецьк, Луганськ, Запоріжжя і Херсон), а заява від 19 березня 2024 року — «ルハンスク州、ドネツク州、ヘルソン州、ザポリッジャ州、クリミア自治共和国、セヴァストーポリ特別市» (Луганська, Донецька, Херсонська, Запорізька області, Автономна Республіка Крим, місто зі спеціальним статусом Севастополь). Навіть коли написання ґрунтується на українській вимові, варіанти можуть розходитися залежно від того, наскільки катакана передає м’якість, позначену м’яким знаком (ь).

Навіть якщо катакана в різних джерелах різна, чи йдеться про ту саму назву, можна зрозуміти за українським написанням або за латинським написанням за постановою № 55. «ドネツク» у МЗС Японії — це Донецьк і Donetsk, «ルハンスク» — Луганськ, що за правилами таблиці дає Luhansk.

Ukrainavi передає катаканою і м’якість, позначену м’яким знаком (ь), і пише «ドネツィク», «ルハンシク». Оскільки це відрізняється від написання МЗС Японії, у статтях, де це потрібно, за першої згадки ми додаємо: «ドネツィク（外務省の表記ではドネツク）» («Донецьк (у написанні МЗС Японії — Донецку)»).