31 літера, серед них Q, Ñ, Ğ: латинський алфавіт кримськотатарської мови

22 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України постановою № 993 затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки. У ньому 31 літера. До 1920-х років кримськотатарську мову записували арабським письмом, а за радянських часів її змусили перейти спершу на латиницю, а потім на кирилицю. Постанова має на меті повернути цю мову до латиниці, яку на початку 1990-х років обрав представницький орган її носіїв.

Водночас в окупованому Росією Криму відповідно до російського законодавства й далі використовують кирилицю. Стратегічний документ уряду України називає стан, коли ту саму мову записують двома абетками, «розділеною мовою». Нижче на підставі постанов Кабінету Міністрів, стратегічних документів, російських нормативних актів та інших джерел зведено ситуацію станом на вересень 2026 року.

Алфавіт із 31 літери

Алфавіт, затверджений постановою № 993, складається з трьох колонок: літера, назва і знак Міжнародного фонетичного алфавіту.

З таблиці видно кілька особливостей. İ i з крапкою та I ı без крапки — різні літери, що позначають різні голосні. Q q — задньоязиковий [q], Ñ ñ — [ŋ], схожий на японське «н» (ン), Ğ ğ — задньоязиковий фрикативний [ʁ]. C c — [ʤ] (близько до англійського j), Ç ç — [ʧ], Ş ş — [ʃ]: латинські літери позначають інші звуки, ніж в англійській. Літер W і X немає.

У повідомленні уряду (22 вересня 2021 року) пояснено, що цей алфавіт ґрунтується на рішеннях Курултаю (національного з’їзду кримськотатарського народу) 1991–1993 років.

Арабське письмо, латиниця, кирилиця

Протягом 20 століття кримськотатарську мову двічі змушували змінити письмо. Концепція розвитку кримськотатарської мови, схвалена Кабінетом Міністрів 7 квітня 2021 року (розпорядження № 296-р), описує це так.

• До 1928 року — арабська графіка
• 1928–1939 роки — латинська
• З 1939 року — переведення разом з іншими тюркськими мовами на кириличну основу в рамках централізованої політики влади Радянського Союзу

Залежно від джерела роки різняться на один. Internet Encyclopedia of Ukraine Канадського інституту українських студій Альбертського університету (CIUS) у статті «Tatars» пише, що латиницю, яку з 1929 року використовували в освіті й видавничій справі замість арабського письма, 1938 року замінили російською кирилицею, а багато слів, запозичених з арабської, перської та турецької, замінили російськими. Та сама стаття фіксує, що в цей самий період кількість кримськотатарських періодичних видань скоротили з 23 у 1935 році до 9 у 1938 році.

1944 року радянська влада депортувала кримських татар із Криму до Середньої Азії та інших регіонів. Повернутися їм дозволили наприкінці 1980-х років, а масове повернення почалося після проголошення незалежності 1991 року (IEU, «Crimean Tatars»).

Рішення 1990-х років про повернення до латиниці

За Концепцією, Курултай кримськотатарського народу 1991 року ухвалив постанову «Про перехід на латинську графіку», а 1993 року — постанову «Про прийняття кримськотатарського алфавіту на основі латинської графіки». Верховна Рада Автономної Республіки Крим постановою № 1139-1 від 9 квітня 1997 року теж затвердила рішення про поетапний перехід на новий алфавіт до 2002 року, але, як зазначено в Концепції, воно «повною мірою реалізоване не було».

Концепція 2021 року відверто описує і ситуацію на підконтрольній Україні території: кошти державного бюджету одночасно спрямовують на видання і кирилицею, і латиницею; підручники з кримськотатарської мови та літератури для шкіл видають кирилицею; водночас в інтернеті й на телебаченні переважає латиниця, а на рівні вищої освіти неофіційно відбувається перехід на латиницю.

Що встановила постанова № 993

Окрім затвердження алфавіту, постанова від 22 вересня 2021 року передбачає таке.

• Міністерство освіти і науки, Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та інші за участю Меджлісу кримськотатарського народу (представницького органу кримських татар) мають ужити заходів до переведення освітнього процесу кримськотатарською мовою (зокрема підручників і методичних матеріалів) на алфавіт на основі латинської графіки до 1 вересня 2025 року
• Стимулювати застосування алфавіту на основі латинської графіки і в інших сферах
• Інформувати про алфавіт громадян України, зокрема тих, хто проживає на тимчасово окупованій території, а також міжнародних партнерів, зокрема в контексті проголошеного ООН на 2022–2032 роки Міжнародного десятиліття мов корінних народів

Офіційного звіту про те, чи дотримано строку переведення освіти — 1 вересня 2025 року, — ми не знайшли.

Після алфавіту знадобилися правила письма (правопис). Розпорядженням № 657-р від 28 липня 2023 року Кабінет Міністрів доручив Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) та іншим органам розробити проєкт правопису на основі латинського алфавіту. За даними ДЕСС, Національна комісія з питань кримськотатарської мови схвалила проєкт 4 листопада 2024 року, а Кабінет Міністрів розпорядженням № 307-р від 4 квітня 2025 року погодився із застосуванням цього правопису в освіті, видавничій справі, медіа тощо.

«Розділена мова»

Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки, схвалена Кабінетом Міністрів 23 лютого 2022 року (розпорядження № 224-р), зазначає, що мова опинилася в стані «розділеної мови», і серед чинників називає паралельне використання двох алфавітів — кириличного й латинського. У Стратегії сказано, що Україна ухвалила рішення про перехід на латиницю, тоді як в окупованому Криму, зокрема в освіті від дошкільної до вищої, кримськотатарська мова функціонує на кириличній основі відповідно до законодавства Росії.

Концепція 2021 року показує в цифрах і загрозу самій мові. За класифікацією ЮНЕСКО («Атлас мов світу, що перебувають під загрозою», 2010) кримськотатарська мова належить до мов, «що перебувають під серйозною загрозою», а фахівці Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України вважають, що реальний ступінь загрози ще вищий. Згідно з оціночними даними дослідників, кількість носіїв кримськотатарської мови на території України становить 20–25% кримськотатарського етносу, або 70–90 тис. осіб.

Про закон 2021 року, який визначає права корінних народів, зокрема кримських татар, ідеться у статті Кримські татари, караїми, кримчаки: український закон про корінні народи.

Кирилиця в окупованому Криму

2014 року Росія окупувала Крим і оголосила про «анексію». Документи уряду України називають Автономну Республіку Крим і місто Севастополь територіями, «тимчасово окупованими Російською Федерацією». Про те, що уряд Японії не визнає цієї «анексії», йдеться у статті Крим — 2014 рік, чотири області — 2022 рік. Японія не визнає жодної з «анексій».

«Конституція», ухвалена 11 квітня 2014 року органом створеної Росією після окупації «Республіки Крим», у статті 10 визначає російську, українську і кримськотатарську мови її «державними мовами». А російський закон «Про мови народів Російської Федерації» в частині шостій статті 3, доданій Федеральним законом № 165-ФЗ від 11 грудня 2002 року, встановлює, що алфавіти державної мови Російської Федерації і державних мов республік будуються на основі кирилиці. Інші графічні основи можуть встановлюватися лише федеральними законами. Конституційний суд Росії рішенням від 16 листопада 2004 року визнав цю норму такою, що не суперечить конституції.

Отже, записувати кримськотатарську мову кирилицею в окупованому Криму змушує російське законодавство. Українська Концепція 2021 року називає це загрозою для кримськотатарської мови — поряд зі звуженням сфер використання мови Росією та її окупаційною адміністрацією і скороченням можливостей здобувати освіту рідною мовою.

Хто обирає письмо

Українська постанова № 993 має форму погодження з пропозицією Міністерства реінтеграції та Меджлісу. Алфавіт ґрунтується на рішеннях Курултаю, а правопис розроблено за участю Меджлісу. Порядок такий: держава затверджує письмо, яке обрав представницький орган носіїв мови.

Про те, як кримськотатарський орнамент орнек передавався крізь депортацію й повернення, розповідає стаття Троянда — жінка, тюльпан — чоловік: кримськотатарський орнамент орнек.