Крим — 2014 рік, чотири області — 2022 рік. Японія не визнає жодної з «анексій»

Заява Міністра закордонних справ, яку МЗС Японії оприлюднило 19 березня 2024 року, починається так: «У регіонах України, які Росія незаконно „анексувала“ (Луганська область, Донецька область, Херсонська область, Запорізька область, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь), відбулися російські „президентські вибори“».

Слова «анексувала» та «президентські вибори» взято в лапки. Далі сказано: «анексія» цих регіонів до території Росії — це «очевидне порушення міжнародного права, яке посягає на суверенітет і територіальну цілісність України», вона «несумісна з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН», і Японія її «ніколи не визнає та знову рішуче засуджує». Регіони, які Росія оголошує своєю територією, заява називає «регіонами України». Коли і в яких документах уряд Японії висловлював цю позицію, викладаємо окремо за 2014 і 2022 роки (перевірено станом на вересень 2026 року).

У японській версії статті назви регіонів записано за українською вимовою — ルハンシク州 (Луганська область; у написанні МЗС Японії — ルハンスク州), ドネツィク州 (Донецька область; у МЗС — ドネツク州), Херсонська область, Запорізька область, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь (у МЗС — セヴァストーポリ特別市). У цитатах збережено написання МЗС Японії.

Березень 2014 року: Крим

Заява Міністра закордонних справ щодо Криму вийшла 1 березня 2014 року. У ній сказано, що Японія «з занепокоєнням стежить за розвитком подій на Кримському півострові», і всіх сторін закликано поважати верховенство права й територіальну цілісність. Заява наступного дня, 2 березня, висловила «глибоке занепокоєння і стурбованість» рішенням Ради Федерації Росії від 1 березня щодо дозволу на використання Збройних сил Російської Федерації в Україні.

Заява 18 березня пішла далі.

Референдум в Автономній Республіці Крим, Україна, суперечить Конституції України, не має юридичної сили, і наша країна не визнає його результатів.

Заява Міністра закордонних справ «クリミアにおける住民投票の結果を受けたロシアに対する措置について» (про заходи щодо Росії у зв’язку з результатами референдуму в Криму) (18 березня 2014 року)

У тій самій заяві визнання Росією «незалежності» Автономної Республіки Крим названо посяганням на єдність, суверенітет і територіальну цілісність України, і сказано, що Японія «ніколи не може залишити поза увагою спроби змінити статус-кво силою». Далі оголошено, що Японія припиняє консультації з Росією щодо спрощення візового режиму і заморожує початок переговорів про укладення трьох міжнародних угод: нової інвестиційної угоди, угоди про космос і угоди про запобігання небезпечній військовій діяльності. Від Росії вимагали відкликати визнання незалежності Криму і «не робити кроків до анексії Криму».

24 березня в Гаазі (Нідерланди) відбулася зустріч лідерів G7. За викладом МЗС Японії, прем’єр-міністр Абе Сіндзо наголосив там, що не можна допускати «зміни статус-кво силою» і що це не проблема лише одного регіону — України, а надзвичайно важливе питання для всієї міжнародної спільноти, зокрема Азії.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 68/262

27 березня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України». Резолюція проголошує, що референдум, проведений 16 березня в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, «не має чинності» і не може бути підставою для зміни їхнього статусу (пункт 5), та закликає всі держави й міжнародні організації не визнавати зміни статусу на підставі цього референдуму й утримуватися від дій, які можна сприйняти як визнання (пункт 6).

За протоколом засідання Генеральної Асамблеї того дня (A/68/PV.80), представник Японії при ООН (у протоколі — Mr. Yoshikawa) сказав, що Японія повністю підтримує цей проєкт резолюції і тому стала його співавторкою, і в промові назвав визнання Росією незалежності Криму та «незаконну спробу анексувати Крим» посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України. Голосування було поіменним: 100 «за», 11 «проти», 58 «утрималися». Японія проголосувала «за».

Заява Міністра закордонних справ 29 квітня висловила глибоке занепокоєння тим, що тривають «дії Росії, які посягають на суверенітет і територіальну цілісність України, починаючи з анексії Криму», і оголосила, що Японія на певний час припиняє видачу в’їзних віз 23 особам, яких визнано причетними до посягання на суверенітет і територіальну цілісність України.

2022 рік: 4 області

21 лютого 2022 року Росія підписала президентські укази про визнання «незалежності» «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» на сході України. Заява Міністра закордонних справ наступного дня, 22 лютого, назвала це таким, що «посягає на суверенітет і територіальну цілісність України та порушує міжнародне право», «ніколи не може бути визнане», і рішуче засудила. Через 2 дні, 24 лютого, почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

30 вересня президент Путін оголосив про «приєднання» 4 областей: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Заява Міністра закордонних справ того самого дня звучить так.

Так звані «референдуми» в цих регіонах і так зване «приєднання» цих регіонів Росією посягають на суверенітет і територіальну цілісність України, порушують міжнародне право, ніколи не можуть бути визнані, і ми їх рішуче засуджуємо.

Заява Міністра закордонних справ «ロシアによるドネツク、ルハンスク、ザポリッジャ及びヘルソンの『編入』について» (про «приєднання» Росією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей) (30 вересня 2022 року)

Далі в заяві сказано, що такі дії в регіонах, які через агресію Росії силоміць опинилися під її тимчасовим контролем, — «не що інше, як спроба здобути територію силою», вони суперечать міжнародному праву, зокрема Статуту ООН, і «такі спроби нікчемні».

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/4

12 жовтня надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН ухвалила резолюцію ES-11/4 «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй». Резолюція проголошує, що незаконні так звані референдуми, проведені з 23 по 27 вересня в частинах 4 областей, і подальша спроба анексії не мають чинності за міжнародним правом і не можуть бути підставою для зміни статусу цих областей (пункт 3), та закликає всі держави й міжнародні організації не визнавати таких змін (пункт 4). Від Росії вона вимагає негайно й беззастережно скасувати рішення від 21 лютого та 29 вересня 2022 року щодо статусу 4 областей і вивести всі війська з міжнародно визнаних кордонів України (пункт 5).

У графі авторів проєкту резолюції (A/ES-11/L.5) Японію зазначено від самого початку. За протоколом засідання 10 жовтня перед голосуванням (A/ES-11/PV.12), після того як Росія поширила пропозицію голосувати за цей проєкт таємно, Албанія внесла процедурну пропозицію підтвердити поіменне голосування, і її ухвалили 107 голосами «за», 13 «проти» при 39 «утрималися». Японія підтримала цю пропозицію.

За протоколом ранкового засідання в день голосування, 12 жовтня (A/ES-11/PV.13), представник Японії при ООН (у протоколі — Mr. Ishikane) сказав, що спроба силою анексувати до території Росії 4 області — Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку — є очевидним порушенням Статуту ООН і міжнародного права і Генеральна Асамблея не повинна з цим миритися, та закликав бачити в цьому голосуванні не «вибір однієї зі сторін», а вияв спільної волі захищати верховенство права. Голосування 12 жовтня: 143 «за», 5 «проти», 35 «утрималися». Японія проголосувала «за» (A/ES-11/PV.14).

Заяви тривають і після «анексії»

Заяви уряду Японії не закінчилися 2022 роком. У спільній заяві, яку прем’єр-міністр Кісіда Фуміо і президент Зеленський оприлюднили в Києві 21 березня 2023 року, у пункті 3 наголошено, що обидва лідери й далі повністю віддані «політиці невизнання незаконних спроб Росії анексувати територію України».

Щоразу, коли Росія проводить у цих регіонах вибори, виходить і заява Міністра закордонних справ. Заява 9 вересня 2023 року щодо російських «місцевих виборів» тощо в Луганській, Донецькій, Херсонській і Запорізькій областях та Автономній Республіці Крим сказала, що й проведення «виборів» на підставі незаконної «анексії» «ніколи не може бути визнане». Заява 19 березня 2024 року, як процитовано на початку, висловила ту саму позицію щодо російських «президентських виборів». Ця заява додала до переліку регіонів місто Севастополь і згадала тяглість із заявою попереднього року: «слідом за російськими „місцевими виборами“ тощо, проведеними у вересні минулого року».

Як змінювалися формулювання

Якщо поставити заяви поруч, видно, що змінювався вибір слів. Заява 18 березня 2014 року вимагала від Росії «не робити кроків до анексії Криму», а заява 29 квітня писала «анексія Криму» без лапок. У заяві 30 вересня 2022 року назви дій Росії взято в лапки: так звані «референдуми», так зване «приєднання». У заявах 2023 і 2024 років ужито форму «незаконно „анексувала“».

Чому вживаються різні написання, МЗС Японії в заявах не пояснює. Зрозумілий натомість зміст: результати референдуму не визнаються (2014 рік), так зване приєднання нікчемне (2022 рік), повна відданість політиці невизнання незаконних спроб анексії (спільна заява 2023 року). І в обох резолюціях Генеральної Асамблеї ООН Японія була серед авторів і голосувала «за».

Про агресію Росії та дії уряду України ми розповідаємо в статті «Хронологія незалежності України та агресії Росії, 1991–2026», а про області України та адміністративний поділ нижчого рівня — у статті «24 області, 136 районів, 1 469 громад: як поділено Україну».