Троянда — жінка, тюльпан — чоловік: кримськотатарський орнамент орнек

Троянда — заміжня жінка, тополя чи кипарис — дорослий чоловік, тюльпан — юнак, мигдаль — незаміжня жінка чи дівчина, гвоздика — людина старшого віку, мудрість і життєвий досвід. Як на рішення ЮНЕСКО про нематеріальну культурну спадщину, незвично, що в ньому розписано значення окремих символів. У грудні 2021 року 16-та сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО, що відбулася онлайн, внесла до Репрезентативного списку елемент «Орнек, кримськотатарський орнамент та знання про нього» (Ornek, a Crimean Tatar ornament and knowledge about it). Номінацію подала Україна.

Орнамент, що складається в розповідь

За текстом рішення, орнек — це система символів та їхніх значень, яку нині використовують у вишивці, ткацтві, кераміці, гравіюванні, ювелірній справі, різьбленні по дереву, а також у живописі на склі й настінному розписі. Символи поєднують у композиції, що нагадують розповідь; кримські татари розуміють значення символів і часто замовляють у майстрів композиції з певним змістом. Загалом символів близько 35. Геометричні орнаменти використовують переважно в ткацтві, рослинні — в усіх інших ремеслах; вони поширилися й на ті сфери, які не були традиційними для кримських татар, як-от живопис на склі чи настінний розпис.

Значення рослинних символів підсилюють своєрідне поєднання кольорів і комбінації символів. Приклад, який наводить рішення: тюльпан усередині троянди означає любов або союз чоловіка й жінки. Там також сказано, що багато символів використовують як обереги.

Символи в обліковій картці

До номінації в ЮНЕСКО додано облікову картку елемента з Національного переліку України з перекладом англійською. Картка поділяє символи на «жіночі», «чоловічі» та «інші». Основні з них зведено в таблиці.

Серед символів-оберегів картка називає колючку, двосічну сокиру, стріли, ножиці, гребінь, фортецю, трикутний оберіг, роги, дім і перець і пише, що їх додавали до того, що хотіли захистити. Дрібні елементи у формі ягід, квітів і листя, за карткою, означають працьовитість і достаток — духовний, матеріальний і тілесний. Серед особливостей орнаменту названо й несподівані поєднання кольорів, що не відповідають дійсності.

Навіть матеріали однієї номінації описують символи трохи по-різному. Рішення називає троянду символом «заміжньої жінки», а картка — просто «жінки»; гвоздику в українському тексті картки названо символом «жінки старшого віку». Тож, пояснюючи, що означає той чи інший символ, безпечніше зазначати, з якого джерела взято пояснення.

Вишивка — у жінок, гравіювання — у чоловіків

За обліковою карткою, орнамент використовують переважно у вишивці на одязі, взутті й головних уборах, у ювелірних виробах, керамічному й металевому посуді, виробах із дерева, меблях і килимах. Речі з орнаментом, як сказано в картці, супроводжують людину на всіх етапах життя: народження дитини, сватання й весілля, обрізання хлопчиків, новосілля, поминання. Серед носіїв — від студентів-підлітків до найстаршого, якому 89 років.

Рішення зазначає, що вишивкою займаються переважно жінки, а гравіюванням і різьбленням по дереву — переважно чоловіки. Знання передають у родинах і на заняттях, як-от гуртках вишивки, а також викладають в університетах. Рішення називає Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну та Київський національний університет культури і мистецтв.

Орнамент, що пережив депортацію і повернення

За Internet Encyclopedia of Ukraine (Канадський інститут українських студій Альбертського університету, CIUS), кримські татари — тюркомовний народ, що постав у Криму і сформувався як нація в середині XV століття разом із утворенням Кримського ханства. 1944 року радянський уряд масово депортував їх із Криму, а дозвіл повернутися вони отримали лише наприкінці 1980-х років.

Картка пише, що саме тому, що орнамент був способом передавати знання з покоління в покоління, знання про орнек збереглися й у роки депортації. За текстом рішення, у 1980–1990-х роках кримськотатарське товариство «Чатир-Даг» організовувало експедиції і розпитувало старших людей про значення орнаментів на речах, що в них збереглися. Держава Україна в 2001–2019 роках, як сказано там, сприяла вивченню орнеку в закладах освіти, створенню віртуального музею, ілюстрованого каталогу, виставкам тощо.

В окупованому Криму

Росія окупує Крим із 2014 року. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 76/179, ухвалена 16 грудня 2021 року, називає Крим «тимчасово окупованою» територією України і висловлює глибоке занепокоєння обмеженнями, з якими стикаються українці та корінний народ Криму — кримські татари — у збереженні своєї ідентичності й культури та в отриманні освіти українською і кримськотатарською мовами.

Засуджуючи повідомлення про руйнування культурної та природної спадщини, незаконні археологічні розкопки, незаконне переміщення культурних цінностей і переслідування релігійних традицій, що тим самим цілеспрямовано стирає українську та кримськотатарську культурну ідентичність з етнокультурного ландшафту Криму.

Із резолюції Генеральної Асамблеї ООН 76/179 (ухвалена 16 грудня 2021 року), переклад редакції

Та сама резолюція вимагає від Росії негайно скасувати рішення, яким представницький орган кримських татар — Меджліс — визнано «екстремістською організацією» і заборонено його діяльність.

Тінь окупації видно й в обліковій картці, доданій до номінації. Більшість названих у ній носіїв — майстри, які живуть у Криму; серед заходів для збереження орнаменту картка називає запрошення кримських майстрів на заходи на материковій частині України, онлайн-лекції і включення курсу з вивчення орнаменту до програм університетів на материковій частині. Серед місць, де використовують орнамент, крім Криму названо Київ, Херсон, Харків, Львів, Луцьк, Мелітополь і Вінницю. Картка зазначала, що охорона орнеку опинилася в небаченому за роки незалежності України становищі, і закликала створити механізм державної підтримки.

Серед значень внесення до списку рішення називає зміцнення почуття належності й ідентичності кримськотатарських громад і поглиблення діалогу з кримськими татарами, які живуть за кордоном. Опис елемента на сайті ЮНЕСКО починається словами, що орнек — це «українська система символів і значень». Про інші елементи нематеріальної спадщини України в списках ЮНЕСКО йдеться у статті «Міста України і світова спадщина».