Від Глухова до Болоньї: троє українських композиторів XVIII століття

15 травня 1771 року в італійській Болоньї молодий музикант склав іспит у Філармонічній академії. Як пише електронна версія державної «Великої української енциклопедії» (ВУЕ), це був Максим Березовський — співак, який народився в Глухові, гетьманській столиці, і у 12 років приїхав до петербурзького двору.

У XVIII столітті в Італії навчався й інший уродженець Глухова — Дмитро Бортнянський, а киянин Артем Ведель керував хорами в Києві, Москві та Харкові. Шлях усіх трьох простежуємо за трьома українськими енциклопедіями — ВУЕ, «Енциклопедією історії України» Інституту історії України НАН України (ЕІУ) та Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU), яку укладає Канадський інститут українських студій Альбертського університету, — а також за матеріалами навчального закладу.

Глухівська співацька школа і Придворна співацька капела в Петербурзі

За IEU, Глухів був столицею гетьманів Лівобережжя в 1708–1722 і 1727–1764 роках. ЕІУ у статті «Придворна співацька капела» пише, що створена 1713 року капела при петербурзькому дворі комплектувалася з найкращих співаків, зокрема з хлопчиків із добрими голосами, яких набирали в різних регіонах імперії, передусім в Україні. За поясненням ЕІУ, у XVIII столітті більшість співаків капели були українцями, і регентами й керівниками капели теж часто були українці.

Щоб хлопчики приїздили вже з музичною підготовкою, у Глухові діяла школа співу та інструментальної музики. IEU пише, що учнів зазвичай було 20, два роки вони вчилися нотної грамоти, співу, гри на скрипці, гуслах і бандурі, а щороку 10 найкращих відправляли до Придворної співацької капели.

Коли з’явилася співацька школа?

• Стаття IEU «Hlukhiv Singing School» пише, що школу заснували в Глухові 1738 року і що вона проіснувала майже 40 років
• Стаття ЕІУ (2004) наводить дві дати: 24 серпня 1730 року Закордонна колегія царського уряду вказала Генеральній військовій канцелярії Гетьманщини відкрити школу, а указом імператриці Анни від 14 вересня 1738 року для школи передбачено штат на 20 осіб — 17 учнів, 1 регент і 2 викладачі-інструменталісти

Залежно від того, що вважати початком, — рік, коли наказали відкрити школу, чи рік, коли визначили її штат, — можна назвати і 1730, і 1738 рік.

Хронологія трьох композиторів

Рік	Подія	Джерело
1730	Розпорядження відкрити в Глухові школу співу та інструментальної музики (24 серпня)	ЕІУ
1738	Указом імператриці Анни штат школи встановлено у 20 осіб (14 вересня). IEU вважає цей рік роком заснування школи	ЕІУ, IEU
1745	У Глухові народився Березовський	ЕІУ, ВУЕ, IEU
1751	У Глухові народився Бортнянський	ВУЕ, IEU
1758	Бортнянський вступає до Придворної співацької капели в Петербурзі	ВУЕ, IEU
1767	У Києві народився Ведель (за деякими джерелами — 1770 або 1772 року)	IEU, ЕІУ, ВУЕ
1768–1769	Бортнянський їде до Італії	ВУЕ (1768), IEU (1769)
1771	Березовський складає іспит у Болонській філармонічній академії (15 травня)	ВУЕ, IEU, ЕІУ
1773	Опера Березовського «Демофонт» поставлена в Ліворно	IEU, ЕІУ
1776	Опера Бортнянського «Креонт» поставлена у Венеції	IEU, ВУЕ
1779	Опера Бортнянського «Квінт Фабій» поставлена в Модені. Після цього композитор повертається до Петербурга	IEU, ВУЕ
1787–1788	Веделя відряджено до Москви керувати хором	IEU (1787), ЕІУ і Києво-Могилянська академія (1788)
1796	Бортнянський очолює Придворну співацьку капелу. Ведель переїздить до Харкова	IEU, ВУЕ, ЕІУ
1797	Імператор Павло I забороняє виконувати хорові концерти в церкві	IEU
1881–1882	У Москві виходить зібрання духовних хорових творів Бортнянського за редакцією Чайковського (10 томів)	ВУЕ (IEU подає 1882 рік)
2024	«Креонт» уперше в Україні виконано в концертній версії (11 листопада)	ВУЕ

Максим Березовський

ЕІУ та ВУЕ подають дату народження Березовського як 16 жовтня 1745 року, а IEU — як 27 жовтня. Ці дати розходяться на 11 днів — саме на стільки юліанський календар, яким тоді користувалися в Російській імперії, відстає від нинішнього. Рік народження в усіх трьох енциклопедіях однаковий — 1745.

За ЕІУ, він народився в Глухові в козацькій родині й навчався в Глухівській співацькій школі та Київській академії. ВУЕ пише, що в грудні 1757 року він приїхав до Петербурга разом із музикантами капели гетьмана Кирила Розумовського, у 1758–1763 роках співав в італійській опері при дворі, а в 1762–1765 роках був солістом Придворної співацької капели.

Іспит у Болоньї та роки в Італії

ВУЕ пише, що в 1769–1773 роках він перебував у Західній Європі, у 1770–1771 роках вивчав контрапункт у Джованні Баттісти Мартіні в Болоньї, а 15 травня 1771 року склав іспит на звання академіка Болонської філармонічної академії й отримав статус капельмейстера («Maestro di cappella»). IEU подає роки навчання в Болоньї як 1765–1774, а здобуте звання — як «maestro di musica»; за ЕІУ, він навчався там у 1769–1771 роках і одержав звання академіка-композитора. Роки перебування в Італії в кожній енциклопедії різні.

1773 року в італійському Ліворно поставили його оперу «Демофонт» (IEU, ЕІУ). ЕІУ називає її першою оперою, створеною українським композитором. Серед духовних творів енциклопедії називають хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости» (за ВУЕ, написаний до 1769 року). Оперних композиторів XVIII століття коротко згадано і в статті про оперу «Запорожець за Дунаєм».

Щодо симфонії джерела розходяться. IEU називає нещодавно знайдену симфонію першою симфонією, яку написав композитор із Російської імперії, а ВУЕ пише, що ця симфонія, ймовірно, є увертюрою до опери «Демофонт».

Дмитро Бортнянський

За ВУЕ, Бортнянський народився 28 жовтня 1751 року в сім’ї вихідця з Лемківщини та мешканки Глухова. ВУЕ також пише, що батько приїхав до Глухова із села Бортне (тепер у Польщі) і що родина батька мала прізвище Шкурат. На початку 1758 року Бортнянський став учнем Придворної співацької капели, а композицію вивчав у Бальдассаре Галуппі.

Чи вчився він у глухівській школі?

Тут енциклопедії пишуть протилежне. IEU стверджує, що Бортнянський навчався в Глухівській співацькій школі, а потім вступив до Придворної співацької капели. ВУЕ (оприлюднено 2025 року) наводить припущення дослідників, що до 1758 року він навчався в Глухівській співацькій школі, і додає: «що є малоймовірним». В ЕІУ стаття про Бортнянського (2003) пише, що він учився в Глухівській співацькій школі, тоді як стаття про саму школу лише називає Бортнянського й Березовського композиторами, які розвинули традиції школи, і не пише, що вони були її учнями.

В Італії поставили його опери на лібрето італійською мовою: «Креонт» (1776, Венеція), «Алкід» (1778, Венеція) і «Квінт Фабій» (1779, Модена) (IEU, ВУЕ). За ВУЕ, «Креонт», партитуру якого вважали втраченою, 11 листопада 2024 року вперше в Україні виконали в концертній версії в Дипломатичній академії України, а 3 жовтня 2025 року поставили на сцені театру в Чернівцях.

Після повернення до Петербурга він став капельмейстером Придворної співацької капели, а в 1783–1796 роках, будучи капельмейстером «Малого двору» (у Гатчині та Павловську), писав і опери французькою мовою (ВУЕ). Від 1796 року до смерті 1825 року він очолював Придворну співацьку капелу. За ВУЕ, він звільнив капелу від участі в оперних виставах, зосередив її на співі а капела і був ініціатором добору півчих з України. З 1816 року за царським указом він виконував також обов’язки цензора церковної музики (ВУЕ).

Скільки в нього хорових концертів?

• IEU: 35 концертів для чотириголосого мішаного хору і 10 концертів для подвійного хору
• ВУЕ: близько 65 концертів для мішаного хору і 11 — для подвійного хору
• Біографічна довідка музею Московської консерваторії: 35 концертів для мішаного хору

ВУЕ пише також, що до 270-річчя від дня народження композитора, 2021 року, було віднайдено й упорядковано 5 невідомих хорових концертів. Як саме рахували твори, жодне з джерел не пояснює.

Артем Ведель

Від Ведельського до Веделя

За біографічною довідкою Києво-Могилянської академії, родина Веделя мала прізвище Ведельський, а батько, різьбяр іконостасів, у листі підписувався так: «Київський міщанин Лук’ян Веделльський». Сам композитор підписував власноручні листи прізвищем «Ведель», і на це прізвище був виписаний його військовий документ. Прізвище Ведель вважають, імовірно, скороченою формою від Ведельський.

Рік народження в джерелах різний. IEU подає 13 квітня 1767 року, ЕІУ — квітень 1767 року, зазначаючи, що за іншими даними він народився 1770 або 1772 року, а ВУЕ ставить у заголовку статті три роки: «1767/1770/1772». Києво-Могилянська академія припускає, що він міг народитися у квітні, бо 13 і 29 квітня за старим стилем церква відзначає великомучеників Артемона й Артемія.

Ведель навчався в Київській академії, де був солістом, а пізніше регентом студентського хору і першим скрипалем студентського оркестру (ЕІУ). Покерувавши капелами генерал-губернатора в Москві (за IEU — з 1787 року, за ЕІУ та Києво-Могилянською академією — з 1788 року), він повернувся до Києва, очолив військовий хор генерала Андрія Леванідова і 1796 року разом із генералом переїхав до Харкова. IEU пише, що більшість хорових концертів він створив у 1792–1797 роках і що заборона виконувати хорові концерти в церкві, яку 1797 року видав імператор Павло I, стала для Веделя тяжким ударом.

За IEU, усі збережені твори Веделя — церковна музика для хору а капела; відомо понад 80 творів, з них 31 — духовні хорові концерти. ЕІУ пише про близько 80 творів, серед яких понад 20 духовних концертів, і згадує також обробки народних пісень і марші.

Український композитор чи російський?

Усі троє жили за часів Російської імперії, а Березовський і Бортнянський працювали при петербурзькому дворі. Тому в різних джерелах їх називають по-різному.

• ЕІУ на початку статей про Березовського і Веделя називає кожного з них українським композитором. IEU пише, що духовна хорова музика Бортнянського поєднала давні традиції українського хорового співу з досягненнями європейської музики другої половини XVIII століття
• Біографічна довідка музею Московської консерваторії називає Бортнянського російським композитором українського походження, а його концерти зараховує до найвищих досягнень російської духовної музики
• Авторитетний файл імен Німецької національної бібліотеки вказує як регіони для Бортнянського дві країни — Україну і Росію, а для Березовського та Веделя — Україну

Як пише ЕІУ у статті про Придворну співацьку капелу, у XVIII столітті більшість співаків капели в імперській столиці були українцями, і з їхнього середовища вийшло кілька композиторів. Означення «російський композитор» можна прочитати як вказівку на державу і двір, де вони працювали, а «український композитор» — на місце народження та успадковану хорову традицію.

Смерть Березовського та останні роки Веделя

Березовський помер 22 березня 1777 року в Петербурзі у віці 31 року (ЕІУ, ВУЕ, IEU).

1799 року Веделя оголосили божевільним і помістили до закладу в Києві; за ЕІУ, через 9 років його випустили смертельно хворим, і 1808 року він помер у Києві в батьківському домі.