Шлюзування стало безоплатним: закон про внутрішній водний транспорт 2020 року і вантажі на Дніпрі

На Дніпрі від Києва до місць за Запоріжжям сходинками тягнуться греблі й водосховища. Судна піднімаються й спускаються річкою через шлюзи поруч із греблями (споруди, що піднімають і опускають судна між водними поверхнями різного рівня). Перший закон, який зібрав правила для суден на цій річці, — Закон № 1054-IX «Про внутрішній водний транспорт», ухвалений Верховною Радою 3 грудня 2020 року. Чинності він набрав 1 січня 2022 року.

Про появу гребель і водосховищ ідеться в статті про шість гребель Дніпра, про річки загалом — у статті про річки й клімат України. Тут розглянемо, що змінив закон і скільки вантажів перевозили річкою.

До ухвалення закону

Тодішнє Міністерство інфраструктури на довідковій сторінці, написаній до ухвалення закону, перелічувало проблеми внутрішнього водного транспорту: застаріла інфраструктура — шлюзи, засоби навігаційного обладнання тощо; відсутність закону про внутрішній водний транспорт і стійкого механізму фінансування; а також те, що «річка Дніпро закрита для вільного проходження суден під іноземним прапором без відповідного одноразового дозволу, а також для роботи іноземного флоту між портами України (каботаж) без дозволу на каботажні перевезення».

Від ухвалення до набрання чинності

Закон запрацював не одразу. Ось етапи.

Тодішнє Міністерство інфраструктури 30 грудня 2021 року, напередодні набрання чинності, оприлюднило роз’яснення: закон імплементує положення п’яти директив ЄС (про технічні вимоги до суден внутрішнього плавання, визнання професійних кваліфікацій членів екіпажу, доступ національних та іноземних перевізників до перевезень, гармонізацію річкових інформаційних послуг тощо).

Що змінив закон

Судна під іноземним прапором

Стаття 53 дозволяє міжнародні перевезення між річковими портами України та іноземними портами як українським, так і іноземним суднам. Перевезення між портами України (каботаж) закон дозволив, крім українських суден, також іноземним суднам, судновласниками яких є зареєстровані в Україні суб’єкти господарювання. Проте в обох випадках виключено судна під прапором держави-агресора, судна, власниками чи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни або юридичні особи держави-агресора, а також судна осіб, до яких застосовано санкції. Це виключення було вже в тексті, ухваленому 2020 року.

Проходження шлюзів і користування річкою — безоплатні

Стаття 9 встановлює: «Використання внутрішніх водних шляхів для плавання суден є безоплатним». Стаття 14 зробила проходження судноплавних гідротехнічних споруд, зокрема шлюзів, безоплатним «для всіх категорій суден, у тому числі іноземних». За роз’ясненням міністерства, з дня набрання чинності перестали стягувати плату за шлюзування й розведення мостів, а для суден внутрішнього плавання скасовано деякі портові збори в морських портах (стаття 9 звільняє річкові судна з максимальною осадкою не більше 4,5 метра від адміністративного, канального, корабельного й санітарного зборів, коли вони заходять у морський порт у каботажному рейсі).

Гроші на ремонт шлюзів

Натомість закон створив у складі спеціального фонду Державного бюджету «Державний фонд внутрішніх водних шляхів» (стаття 12). Згідно зі статтею 14, витрати на утримання, ремонт, реконструкцію й охорону шлюзів покриваються з цього фонду, а одне з джерел його наповнення — частина рентної плати за спеціальне використання води, яку сплачують суб’єкти господарювання, що використовують воду для потреб гідроенергетики. Міністерство описувало це як фінансування судноплавних шлюзів «зокрема за рахунок виробників електроенергії».

Шість шлюзів Дніпра

Шлюзи експлуатує державне підприємство «Укрводшлях». За його даними, на Дніпрі послідовно розташовані шість водосховищ — Каховське, Дніпровське, Кам’янське, Кременчуцьке, Канівське і Київське, — і відповідно до них було шість шлюзів.

Після повномасштабного вторгнення цей ланцюжок розірвано. Найнижчу за течією Каховську греблю зруйновано 6 червня 2023 року, коли її контролювали російські війська (стаття про Каховку). Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України в повідомленні від 6 січня 2025 року сповістила, що Середньодніпровський судноплавний шлюз у Кам’янському виведено з експлуатації з 30 грудня 2024 року «у зв’язку з виникненням надзвичайної ситуації». У повідомленні тієї самої служби від 11 грудня 2025 року перерву в навігації на зимовий ремонт для Київського, Канівського, Кременчуцького і Другого Дніпровського шлюзів встановлено з 15 грудня 2025 року до 31 березня 2026 року.

Річкові вантажі: за різними підрахунками — учетверо різні

Обсяг річкових вантажів залежно від джерела відрізняється на порядок. Держстат рахує «перевезення вантажів внутрішнім водним транспортом» за звітами підприємств, що здійснюють такі перевезення. Міністерство інфраструктури оприлюднювало обсяг вантажів на Дніпрі, зафіксований річковою інформаційною службою.

Які цифри використовувати

У 2021 році дніпровська цифра Мінінфраструктури приблизно вчетверо більша за цифру Держстату щодо внутрішнього водного транспорту. Найбільша різниця — у будівельних матеріалах: Мінінфраструктури називає для Дніпра у 2021 році 9 517 900 тонн будівельних матеріалів тощо (на 63 % більше, ніж роком раніше), а Держстат для внутрішнього водного транспорту — 1 811 тис. тонн будівельних матеріалів. Жодне з відомств не пояснює, перевезення яких суден і підприємств воно рахувало. Порівнювати слід цифри одного джерела між собою.

За даними Мінінфраструктури, у 2021 році Дніпром перевезено 14 365 500 тонн вантажів — на 27,9 % більше, ніж у 2020 році; зерна — 3 611 480 тонн, металопродукції — 1 220 560 тонн. Шлюзування пройшли 15 840 разів, з них 13 835 — річкові судна і 2 005 — морські.

Цифри після повномасштабного вторгнення

За даними Держстату, у 2022 році перевезення вантажів внутрішнім водним транспортом скоротилися приблизно до третини рівня 2021 року. Скорочення різнилося за видами перевезень. Перевезення між портами країни зменшилися з 2 406 тис. тонн у 2021 році до 212 тис. тонн у 2022 році і 197 тис. тонн у 2023 році; будівельних матеріалів — з 1 811 тис. тонн до 79 тис. і 70 тис. тонн. Натомість перевезення, пов’язані із закордоном, становили 1 076 тис. тонн у 2021 році, 979 тис. тонн у 2022 році, а у 2023 році зросли до 1 588 тис. тонн.

Більшість перевезень, пов’язаних із закордоном, проходить через порти на Дунаї. Про маршрути експорту зерна, які використовують з 2022 року, — у статті про маршрути експорту зерна, про договори щодо Херсонського порту в гирлі Дніпра й порту «Ольвія» на Миколаївщині — у статті про порти й концесії. Річних даних Держстату щодо внутрішнього водного транспорту за 2024 рік і пізніше станом на вересень 2026 року не знайдено.

Назва профільного міністерства

Закон розробило тодішнє Міністерство інфраструктури. Під час подальших реорганізацій назва профільного міністерства змінювалася, і постановою Кабінету Міністрів № 963 від 17 липня 2026 року Міністерство розвитку громад та територій України перейменовано на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України. Текст закону згадує не назву міністерства, а «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту», тому зі зміною назви міністерства статті закону не змінюються.