Харківський завод турбін для АЕС — колишній «Турбоатом»

У Харкові є завод, який уже понад 90 років виготовляє турбіни для електростанцій. Його довго знали під назвою «Турбоатом», а 2021 року компанія змінила назву на «Українські енергетичні машини» (скорочено «Укренергомашини»). Це акціонерне товариство, понад 75% акцій якого належить державі; станом на вересень 2026 року воно входить до затвердженого Кабінетом Міністрів «Переліку об’єктів великої приватизації».

Історію заводу ми простежуємо за довідкою компанії та Internet Encyclopedia of Ukraine (видання Канадського інституту українських студій Альбертського університету, CIUS; далі — IEU), частку держави й питання приватизації — за розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а події до вересня 2026 року — за повідомленнями компанії.

Будівництво почалося 1929 року, завод запрацював 1934-го

За історичною довідкою компанії, будівництво заводу почалося 1929 року, а 1 травня 1932 року запрацювала перша черга. Проєктна потужність становила 1,5 мільйона кіловатів парових турбін на рік. 21 січня 1934 року завод повністю став до ладу як Харківський турбогенераторний завод (ХТГЗ), і компанія вважає цей день днем свого заснування. У статті IEU про Харків також сказано, що Харківський турбінний завод почав випуск продукції 1934 року. Харків тоді був столицею радянської України, і в ті ж роки один за одним запрацювали великі заводи, як-от Харківський тракторний завод (1931).

За довідкою, завод працював до 21 жовтня 1941 року — за три дні до окупації Харкова, — після чого його евакуювали. Основне обладнання і працівників перевезли на Урал, до Свердловська (нині Єкатеринбург у Росії). Після визволення Харкова 23 серпня 1943 року почалася відбудова, і в січні 1946 року завод повернув довоєнні виробничі площі.

Турбіни для атомних, теплових і гідроелектростанцій

За поясненням компанії, вона виготовляє парові турбіни для теплових електростанцій, теплоелектроцентралей і атомних електростанцій, а також гідротурбіни для гідроелектростанцій і гідроакумулювальних електростанцій. Компанія зазначає, що може щороку виготовляти парові турбіни загальною потужністю 8 мільйонів кіловатів і гідротурбіни — 2 мільйони кіловатів, а все від проєктування й досліджень до виготовлення, складання, випробувань і відвантаження робить на самому заводі.

IEU називає завод «одним із найбільших у світі заводів, що виготовляють турбіни для теплових, гідро- та атомних електростанцій» і пише, що 2000 року всі великі турбіни в Україні виготовляв Харків. Це оцінка енциклопедії: цифр порівняння з виробниками інших країн вона не наводить.

Ось приклади робіт, які наводить довідка компанії.

• 1996–2002 роки: для першого етапу реконструкції каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі (Київської, Дніпровської, Каховської та інших) завод поставив 18 комплектів гідротурбін. На другому етапі 2003–2017 років брав участь у реконструкції 45 агрегатів на шести станціях гідроенергетичної компанії «Укргідроенерго»
• 1996–2003 роки: за результатами тендерів модернізував турбіни угорської АЕС «Пакш» і фінської АЕС «Ловііса»
• 2002 рік: уклав з Корпорацією атомної енергетики Індії контракт на турбінне обладнання для чотирьох енергоблоків АЕС «Кайга» і АЕС «Раджастхан», поставки завершив 2006 року

Про кількість атомних електростанцій в Україні та стан захопленої Росією Запорізької АЕС ми писали в статті В Україні 15 ядерних реакторів.

Злиття 2021 року і частка держави

26 серпня 2021 року Кабінет Міністрів розпорядженням № 1005-р погодив пропозицію Фонду державного майна про приєднання до «Турбоатома» іншого харківського електротехнічного виробника — «Електроважмашу». Тим самим розпорядженням «Турбоатом» додано до «Переліку об’єктів великої приватизації». Частка держави, зазначена в переліку, — 75,22407664%.

Наступне розпорядження Кабінету Міністрів від 6 жовтня (№ 1228-р) визначило, що права держави як акціонера перейменованого АТ «Українські енергетичні машини» здійснює сам Кабінет Міністрів, і доручило Фонду державного майна після завершення процедури приєднання (не пізніше 28 грудня 2021 року) передати 75,22407664% акцій в управління Кабінету Міністрів. У переліку об’єктів приватизації компанію також перенесено з розділу Фонду державного майна до розділу «Кабінет Міністрів».

У переліку, чинному станом на 24 вересня 2026 року (редакція від 14 лютого 2025 року), компанія також значиться з часткою держави 75,22407664%. Проте включення до переліку не означає, що строки чи спосіб продажу вже визначено. На момент підготовки статті оголошення про аукціон з продажу ми не знайшли.

Крім того, на час постанови Кабінету Міністрів від 20 листопада 2019 року (№ 950) «Турбоатом» входив і до «Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави».

Акціонер, пов’язаний з Росією

Сам «Турбоатом» у повідомленні в травні 2021 року пояснив, що компанія (BISCONE LIMITED), якій належить 5,59% акцій, пов’язана з російським енергомашинобудівним концерном «Силові машини», а її кінцевим бенефіціарним власником є російський підприємець Олексій Мордашов. За словами компанії, він і концерн перебувають під санкціями Ради національної безпеки і оборони України (набули чинності указами Президента 2018 і 2019 років), і компанія припинила виплату їм дивідендів. Що сталося з цими акціями згодом, у цій статті встановити не вдалося.

В умовах повномасштабного вторгнення

Харків — місто, яке раз у раз зазнає ударів після того, як 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У повідомленні від 22 квітня 2024 року компанія оголосила, що наглядова рада 18 квітня ухвалила план відкрити філії в західних Закарпатській, Львівській і Чернівецькій областях. Серед причин компанія назвала втрату вітчизняних постачальників комплектувальних і сталі та потребу купувати їх за кордоном; те, що близькість до кордону з ЄС вигідніша для експорту й перевезення матеріалів; а також потребу зменшити ризик зупинки виробництва через відключення, адже через почастішання російських ракетних ударів електропостачання Харкова стало нестабільним. Компанія зазначила, що головний офіс залишиться в Харкові, а юридична адреса не зміниться.

І 2026 року компанія повідомляє про угоди з вітчизняними енергогенерувальними компаніями. 19 лютого вона уклала з гідроенергетичною компанією «Укргідроенерго» договір на постачання обладнання в межах проєкту, що фінансується Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Світовим банком). 28 серпня, як повідомляє компанія, завод відвідали міністр економіки, довкілля та сільського господарства, секретар Ради національної безпеки і оборони та начальник Харківської обласної військової адміністрації; обговорювали, зокрема, державну підтримку для роботи заводу у воєнний час.

Про масштаби ударів по енергосистемі та втрачені генерувальні потужності йдеться в статті Країна, де електростанції постійно під ударом, виробляє електрику малими частинами.