Озеро Синевир: від 4,45 до 7,58 га залежно від рівня води

Синевир — озеро в горах Закарпатської області на заході України. Його водне дзеркало лежить на висоті 989 м. Озеро розташоване в однойменному національному природному парку, а 2003 року його внесено до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Синевир часто називають найбільшим озером Українських Карпат, але його «розмір» не описати одним числом: рівень води змінюється залежно від сезону, а з ним — і площа, і глибина озера.

Як подано числа про озеро в різних джерелах? З чим порівнюють, коли називають його «найбільшим»? Разом з утворенням озера і легендою про його назву розглядаємо все це за джерелами станом на вересень 2026 року. Загальну картину гір і річок України див. у статті про землю і води України, а про національні природні парки як категорію — у статті про заповідні території України.

У Горганах, у верхів’ї Тереблі

«Internet Encyclopedia of Ukraine» (IEU) Канадського інституту українських студій (CIUS) Альбертського університету описує Синевир як озеро в південній частині Горган у Закарпатській області, на території національного природного парку «Синевир», з якого вода стікає в Тереблю. Це передрук статті з 5-го тому паперової енциклопедії (1993).

За інформаційним листом угіддя, поданим до секретаріату Рамсарської конвенції (оновлена версія, оприлюднена в жовтні 2022 року), озеро лежить у Закарпатській області неподалік межі з Івано-Франківською областю, а найближчий населений пункт — село Синевирська Поляна. В озеро впадають три гірські потоки, а вода, пройшовши під землею із західного боку озера, потрапляє в Тереблю. Теребля — притока Тиси, а Тиса впадає в Дунай.

Офіційний сайт національного природного парку пояснює, що вода з озера витікає Синевирським потоком за 350 м на захід від озера, з-під зсуву, який його загатив, на 60 м нижче від гребеня цього зсуву. Версія інформаційного листа 2003 року вказує висоту цього витоку — 913 м над рівнем моря.

Як виникла охоронна територія навколо озера

За історією парку на його офіційному сайті, заказник для охорони озера створили ще 1974 року, раніше за парк. Згодом охоронні території з’явилися й у навколишніх лісах і на болотах, а 5 січня 1989 року парк отримав статус національного природного парку. IEU також датує створення парку 1989 роком і пише, що він став третім національним парком в Україні.

До парку входять і компоненти об’єкта всесвітньої спадщини — букових пралісів Європи (стаття про букові ліси у списку всесвітньої спадщини). Парк зазначає, що площа первісних букових лісів, внесених до списку всесвітньої спадщини, становить 2865 га.

Площа й глибина змінюються разом із рівнем води

Найдокладніше розміри озера описує інформаційний лист Рамсарського угіддя. І версія квітня 2003 року, і оновлена версія, оприлюднена 2022 року на основі даних 2012–2018 років, наводять однакові числа: площа озера залежно від наповнення — від 4,45 до 7,58 га, середня глибина — 8–10 м, найбільша — від 19 до 23,5 м, об’єм води — від 350 до 460 тис. м³.

Лист 2022 року пише, що рівень води знижується взимку, підвищується навесні, а влітку й восени залежить від кількості опадів, і що амплітуда коливань становить 4,0–4,5 м. Офіційний сайт парку подає ту саму амплітуду як «4,0-7,0 м» і додає, що рівень води не опускається нижче позначки 964 м над рівнем моря, а позначка гребеня природної греблі — 973 м. Сайт також пояснює, що в середній частині озера є підводний хребет, який під час зниження рівня води з’являється на поверхні у вигляді невеликого острівця.

Числа про озеро в різних джерелах

Останнє число в таблиці, «29 га», — це не площа самого озера, а площа водно-болотного угіддя, внесеного до Рамсарського переліку. За інформаційним листом, угіддя охоплює, крім озера, береги завширшки до 110 м на північ і південь, до 500 м на захід і до 350 м на схід, а також 200 м потоку, що витікає з озера. 18 га угіддя вкриті лісом. Якщо сплутати площу озера з площею угіддя, озеро видасться приблизно вчетверо більшим.

«Найбільше озеро Карпат» — у порівнянні з чим?

Синевир називають «найбільшим озером Українських Карпат». Проте формулювання в джерелах трохи різняться.

• Інформаційний лист Рамсарського угіддя (2003): найбільше озеро Українських Карпат за площею при повному наповненні (близько 8 га) та за об’ємом води (близько 400 тис. м³). У тому самому листі озеро названо «порівняно невеликим»
• Інформаційний лист Рамсарського угіддя (2022): «невелика, але» найбільша природна водойма Українських Карпат
• IEU (стаття про національний природний парк, написана 2008 року): найбільше озеро Українських Карпат
• Офіційний сайт національного природного парку: «найбільше озеро природного походження Українських Карпат»
• «Енциклопедія Сучасної України» (ЕСУ; том 22, 2020, стаття про фольклорний фестиваль): «найбільше високогірне озеро у Карпатах»

Усі джерела, крім ЕСУ, обмежують порівняння Українськими Карпатами, а не всім Карпатським гірським масивом (разом із Румунією, Словаччиною тощо). ЕСУ, не обмежуючи території, пише «найбільше високогірне озеро у Карпатах», але не пояснює, з чим порівнювали. Якщо ж брати всю Україну, то озеро Світязь на Поліссі, на північному заході країни, має площу водного дзеркала 24,2 км² і найбільшу глибину 58,4 м (стаття про землю і води України).

Озеро, що утворилося близько 10 тисяч років тому, коли загатило долину

Про походження озера інформаційні листи Рамсарського угіддя (2003 і 2022) пишуть, що 10–11 тисяч років тому схил гори обвалився і перегородив долину потоку Озірного. Сторінка «Водойми» на офіційному сайті парку наводить ті самі дати й пояснює, що долину загатили породи потужного зсуву з північного схилу гори Красної. IEU також описує Синевир як озеро, що утворилося, коли зсув загатив річку.

Зсув чи землетрус?

Проте на тому самому офіційному сайті парку сторінка про озеро пише: «Десять тисяч років тому внаслідок землетрусу утворилося найбільше озеро природного походження Українських Карпат – озеро Синевир». Чи мається на увазі, що зсув спричинив землетрус, чи це інше пояснення, з тексту сторінки зрозуміти не можна. Інформаційні листи і сторінка «Водойми» про землетрус не згадують.

Озеро поступово й замулюється. За інформаційним листом, щороку в озеро надходить близько 50 т наносів, а виноситься менше 1 т, тобто 98 % їх залишається в озері. На дні озера лежить близько 200 тис. м³ відкладів, а в одному місці шар мулу завтовшки 11–12 м сягає майже поверхні води. Розташування цього місця дві версії листа подають по-різному: версія 2003 року — у західній частині озера, версія 2022 року — у східній.

Легенда про Синь і Вира

З назвою озера пов’язана легенда. Офіційний сайт парку переказує «народну легенду про вівчаря Вира та його кохану дівчину Синь»: «За повір’ям, саме тут був убитий пастух, якого кохала графська донька, а її сльози після загибелі коханого стали озером Синевир». На невеликому півострові озера стоїть 13-метрова дерев’яна композиція «Синь і Вир» вагою понад 30 тонн; за словами парку, її створили 1983–1984 років закарпатські скульптори Іван Бровді і Михайло Санич.

Парк також пише, що острівець посередині озера нагадує «зіницю блакитного ока», тож озеро ще називають Морським оком. Легенду парк подає як народний переказ; коли її записано, на сторінці парку не сказано. Інформаційний лист Рамсарського угіддя (2003) лише зазначає, що озеро пов’язане з легендами і дуже популярне серед місцевих жителів, не переказуючи самої легенди.

Про життя в Карпатських горах див. статтю про гуцулів, бойків і лемків, про найвищу гору України — статтю про Говерлу.