Говерла, найвища вершина України: 2061 м на картах і 2056 м за супутниковими вимірюваннями

Говерла — найвища гора України. «Енциклопедія Сучасної України» Національної академії наук України (ЕСУ, том 6, 2006 рік) називає її найвищою вершиною Українських Карпат і всієї України, пише, що вона лежить на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, належить до масиву Чорногора, а її висота — 2061 м. Станом на вересень 2026 року значення 2061 м використовують і заповідник та національний природний парк, у віданні яких перебуває гора.

Проте польські дослідники, які 2018 року провели на вершині супутникові вимірювання, оголосили значення 2056,0 м (похибка ±0,5 м). На картах від XIX століття до 1930-х років теж траплялися різні значення — від 2050,7 до 2058,0 м. Розгляньмо по черзі розташування гори, її назву і те, звідки беруться цифри. Загальну картину гір і річок України подано в статті про територію і води України, а систему природоохоронних територій — у статті про заповідники України.

На хребті Чорногори

За «Internet Encyclopedia of Ukraine» (IEU) Канадського інституту українських студій Альбертського університету (CIUS), Чорногора — найвищий гірський масив Українських Карпат; головний хребет тягнеться приблизно на 40 км від річки Чорна Тиса на схід до річки Чорний Черемош. Більша частина хребта — вододіл Пруту і Тиси, і, як пише та сама стаття, упродовж століть він був також кордоном між державами, до яких належали Галичина і Закарпаття.

Стаття дослідників, які вимірювали Говерлу (2020 рік), теж пояснює, що хребет Чорногори колись був кордоном Королівства Галичини та Володимирії, згодом — кордоном між Польщею та Чехословаччиною, а нині це межа Закарпатської та Івано-Франківської областей. За тією ж статтею, в Україні шість гір вищих за 2000 м — Говерла, Бребенескул, Піп Іван, Петрос, Ребра і Гутин Томнатик, і всі вони в Чорногорі.

ЕСУ описує Говерлу як гору конусоподібної форми з крутішим південним схилом. На схилах є кари та морени, залишені плейстоценовими льодовиками; нижче ростуть ялинові ліси, вище — субальпійські та альпійські луки й чагарники. Біля підніжжя східного схилу — одне з джерел Пруту і водоспад. IEU також пише, що на цій горі є джерела, з яких бере початок Прут. За «Великою українською енциклопедією» (ВУЕ), Прут — річка завдовжки 953 км, що тече через Івано-Франківську та Чернівецьку області, Молдову й Румунію і впадає в Дунай.

Стаття IEU про Чорногору називає людей, що живуть біля підніжжя масиву, гуцулами і пише, що пасовищний сезон триває до п’яти місяців. Про гуцулів ідеться в статті про три карпатські групи, а про випас на гірських луках — у статті про гуцульське полонинське господарство.

Дві природоохоронні території по обидва боки вершини

IEU пише, що Говерла лежить на межі Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку. Стаття IEU про національний природний парк також пояснює, що парк створено 1980 року як перший національний парк в Україні, він розташований в Івано-Франківській області й ділить найвищу вершину України, Говерлу, з біосферним заповідником.

На офіційному сайті парк називає підставами для свого створення постанову Ради Міністрів Української РСР № 376 від 3 червня 1980 року та Указ Президента № 215 від 23 березня 2010 року (розширення території) і пише, що парк лежить на північ від вододілу Чорногори, на висотах від 500 до 2061 м. ЕСУ зазначає, що Говерла перебуває в заповідній зоні (заповідна зона) національного природного парку. З південного боку вершини, у Закарпатській області, Карпатський біосферний заповідник представляє Говерлу як одне зі своїх місць для відвідування. Частина лісів Чорногори входить також до складу об’єкта Світової спадщини «Букові праліси Європи» (стаття про букові праліси у Світовій спадщині).

2061 м і переміряні 2056 м

Четверо геодезистів із польського Науково-технічного університету AGH (Краків) 13 вересня 2018 року провели вимірювання на вершинах Говерли та Попа Івана, а 11 червня 2020 року оприлюднили результати в таїландському науковому журналі «Maejo International Journal of Science and Technology». За повідомленням пресслужби університету, роботу виконано у співпраці з Прикарпатським національним університетом в Івано-Франківську.

За статтею, дослідники встановили приймач супутникового позиціонування (GNSS) у точці з добрим оглядом поруч із вершиною, вели спостереження 5 годин, а перевищення від цієї точки до вершини виміряли нівелюванням. Вершиною Говерли вважали бетонний знак із вирізаним хрестом. Бетонний пам’ятник на вершині, як пише стаття, був також колишнім тригонометричним пунктом. Супутникове позиціонування дає висоту над еліпсоїдом, що наближено описує Землю, тож, щоб узгодити її з системою «нормальних висот», яка законодавчо застосовується в Україні, висоту перерахували у висоту над рівнем моря за моделлю гравітаційного поля Землі (EGM2008).

Результат: Говерла — 2056,0 м (±0,5 м), Піп Іван — 2019,4 м (±0,5 м). У статті сказано, що обидві вершини «на кілька метрів нижчі за офіційну висоту». На вершині є кілька пам’ятних знаків (ЕСУ), а за даними Карпатського біосферного заповідника, там установлено й плиту з капсулою, у якій зберігається земля з усіх областей України.

Як різниться висота в різних джерелах

Стаття зібрала також значення висоти Говерли зі старих карт і географічних словників. Якщо розташувати їх разом зі значеннями енциклопедій та заповідників у хронологічному порядку, вийде так.

Розбіжності між старими значеннями стаття пояснює різними способами вибору рівня моря як точки відліку, точністю вимірювань і способами перерахунку віденських сажнів і футів у метри. Вона також припускає, що під час давніх вимірювань могли вимірювати верхівку тригонометричної вежі або пам’ятника на вершині. У матеріалі пресслужби університету AGH пояснено, що на австрійських землях рівень моря відраховували від Адріатичного моря в Трієсті.

Однак у матеріалі пресслужби того самого університету 2021 року виміряну висоту Говерли подано як «2055,5 м», що не збігається зі значенням статті — 2056,0 м. У цій статті ми використовуємо значення з наукової статті. Енциклопедії та заповідники станом на вересень 2026 року й далі подають 2061 м.

«Говерля» і «Говерла»

Назву гори теж пишуть не однаково. IEU подає заголовок статті як «Hoverlia», а українською — «Говерля». Це передрук статті, що вийшла на папері 1988 року. Натомість ЕСУ 2006 року, ВУЕ, заповідник і національний природний парк пишуть «Говерла».

Щодо походження назви, Карпатський біосферний заповідник пояснює, що вона походить від угорського «hóvár» (снігова гора). ЕСУ та IEU походження назви не згадують. У цій статті назву гори подано як «Говерла», так само як в інших статтях Ukrainavi.