Коли електростанції постійно під ударом: виробляти електрику малими частинами

Зима 2025–2026 років, за звітом Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), була в Україні найхолоднішою з 2010 року. Бували дні, коли вночі температура опускалася нижче мінус 20 градусів, а планові відключення в Києві та Херсоні тривали до 22 годин на добу, у середньому за січень — до 16 годин на добу. Коли зникає електрика, зупиняються й опалення, і подача води на верхні поверхи багатоквартирних будинків.

Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року Росія безперервно атакує українські електростанції, підстанції, лінії електропередачі й об’єкти теплопостачання. Скільки генеруючої потужності втрачено і як її відновлювали? Простежимо це за цифрами, які оприлюднюють міжнародні організації та уряд України.

Від близько 38 гігаватів до 12

В аналізі, який МЕА оприлюднило в жовтні 2025 року, доступну генеруючу потужність України до повномасштабного вторгнення (маневрові джерела, потужність яких можна регулювати) оцінено приблизно в 38 гігаватів. За перший рік війни внаслідок окупації, руйнувань і пошкоджень втрачено 19 гігаватів, а після зосереджених атак навесні 2024 року потужність упала до 12 гігаватів. Перед зимою 2024–2025 років 3 гігавати повернули ремонтом, і відновлення та нове будівництво тривали й далі, пише той самий аналіз.

Що саме втрачено, докладно описано у звіті МЕА за вересень 2024 року. Лише через захоплення Росією Запорізької атомної електростанції стали недоступними 6 гігаватів. До 2022 року ця АЕС виробляла близько чверті електроенергії України. Під час атак з березня по травень 2024 року втрачено 9 гігаватів, переважно на теплових і гідроелектростанціях. На боці передачі пошкоджено близько половини надвисоковольтних підстанцій «Укренерго» (державного оператора системи передачі).

Для генеруючої потужності України є й інші цифри. У звіті МЕА 2024 року номінальну встановлену потужність оцінено в 56 гігаватів (7-ма за величиною в Європі). В оцінці Програми розвитку ООН (ПРООН) за червень 2023 року сказано, що з приблизно 37 гігаватів встановленої потужності понад 19 гігаватів зруйновано, пошкоджено або окуповано. «Номінальна потужність», «встановлена потужність» і «фактично доступна потужність» — не одне й те саме, тож, порівнюючи цифри, треба зважати на те, що саме рахували.

Що сталося взимку 2025–2026 років

У звіті від 29 червня 2026 року УВКПЛ ООН зафіксувало, що з жовтня 2025 року по березень 2026 року російські війська щонайменше 423 рази атакували об’єкти генерації, передачі й розподілу електроенергії. 48 із цих атак були спрямовані водночас на три чи більше регіонів із застосуванням кількох видів зброї. Наприклад, 3 лютого 2026 року було використано 71 ракету і 450 дронів великої дальності, і постраждали 14 об’єктів у шести областях і місті Києві. УВКПЛ ООН зазначає, що рахує лише випадки, підтверджені незалежними джерелами, а українська влада повідомляє про більшу кількість.

Узимку попит сягав 18 гігаватів, тоді як у країні могли виробляти близько 11 гігаватів. Українська влада з жовтня 2025 року запровадила планові відключення по всій країні, а Президент Зеленський 14 січня 2026 року оголосив надзвичайну ситуацію в енергетиці (обидва факти — за звітом УВКПЛ ООН).

Цієї зими атакували й теплопостачання. В українських містах поширене централізоване опалення: гаряча вода надходить у домівки від теплоелектроцентралей (ТЕЦ), які водночас виробляють електрику й тепло; у Києві від нього залежать майже 95% з приблизно 3 мільйонів мешканців. За даними УВКПЛ ООН, з жовтня 2025 року по березень 2026 року ТЕЦ атакували щонайменше 74 рази в дев’яти областях і місті Києві, а лише три головні київські ТЕЦ — щонайменше 40 разів. Коли в лютому 2026 року зупинилася київська ТЕЦ-4, уряд повідомив, що без опалення залишилися 1 100 багатоквартирних будинків, де живуть близько 500 тисяч людей, а також 118 шкіл і дитячих садків і 18 лікарень.

УВКПЛ ООН пише, що ці атаки на енергетичні об’єкти, «імовірно, порушили основоположні принципи міжнародного гуманітарного права щодо ведення збройних конфліктів».

Сума збитків і сума на відбудову

У «П’ятій швидкій оцінці збитків і потреб (RDNA5)» Світового банку, уряду України, Європейської комісії та ООН, оприлюдненій у лютому 2026 року, прямі збитки в секторі енергетики й видобувної промисловості оцінено в 24,8 млрд доларів (станом на 30 листопада 2025 року). Близько 70%, 17,1 млрд доларів, припадає на електроенергетику: генерація — 14,2 млрд доларів, передача — 2,3 млрд, розподіл — 0,7 млрд.

Натомість потреби на наступні 10 років становлять 90,6 млрд доларів — на 33,7% більше, ніж у четвертій оцінці. З них 70,8 млрд доларів — на відбудову електроенергетичної системи. Як шлях до цього звіт називає розподілену генерацію, впровадження відновлюваної енергетики, відновлення маневрових потужностей і фізичний захист критичних об’єктів. Втрати оцінено в 88,2 млрд доларів; за поясненням звіту, вони відображають зниження попиту на енергію та обмеження в роботі енергосистеми.

Ремонти і європейська енергомережа

Навіть відремонтоване обладнання знову стає ціллю. В аналізі МЕА 2025 року як приклад наведено Трипільську ТЕС: її зруйнували навесні 2024 року і відбудували, а під час атаки 7–8 вересня 2025 року 19 дронів знову завдали їй значних пошкоджень. Для захисту Україна встановлює габіони (сітчасті кошики, заповнені ґрунтом і камінням), мішки з піском, сітки від дронів і залізобетонні споруди навколо підстанцій і трансформаторів.

Нестачу електрики покривала європейська енергомережа. Енергосистему України синхронізували з європейською в березні 2022 року. За даними МЕА, імпорт електроенергії 2024 року досяг рекордних 4 436 гігават-годин, а з грудня 2024 року гарантована потужність імпорту становить 2,1 гігавата взимку і 1,7 гігавата влітку. З червня по вересень 2025 року, коли генерація відновилася, Україна стала нетто-експортером електроенергії. Проте МЕА зазначає, що мережі перевантажені як в Україні, так і в сусідніх країнах ЄС, тож реалістичних варіантів суттєво збільшити потужність імпорту найближчим часом небагато.

Замість великих електростанцій — малі генератори

МЕА пояснює, що вітрові турбіни й невеликі газові електростанції важче атакувати, ніж великі централізовані електростанції, і нападникові це обходиться дорожче. Уряд України досить рано заявив про намір збільшувати кількість малих газових турбін потужністю 5–40 мегаватів, а також сонячних панелей і акумуляторів на дахах адміністративних будівель, лікарень, шкіл, житлових будинків і підприємств (МЕА, 2024 рік). На початок 2024 року сонячні електростанції, встановлені споживачами, сягнули майже 1 500 мегаватів.

За повідомленням Міністерства енергетики, за 2025 рік комунальні підприємства громад, приватні й державні компанії ввели в експлуатацію 762 мегавати нової газової генерації. На початок лютого 2026 року розподілена газова генерація становила загалом 1,4 гігавата (1,1 гігавата з приєднанням до мережі і 0,3 гігавата для власних потреб), і близько 60% її збудували приватні інвестори. За даними міністерства, в роботі проєкти приблизно на 3 гігавати, а в проєкті оновленої стратегії розвитку розподіленої генерації сказано, що з розподілом за регіонами потрібно додатково 2,2–2,7 гігавата гарантованої потужності. Українська інформаційна агенція «Інтерфакс-Україна», посилаючись на повідомлення міністерства, повідомила, що станом на 21 липня 2026 року розподілена газова генерація становила близько 1,8 гігавата.

Уряд також спростив процедури. За даними Міністерства енергетики, скоротили перелік документів і дозволів, потрібних для будівництва розподіленої генерації, і дозволили вести будівництво паралельно з розробленням проєктної документації; крім того, 2025 року Верховна Рада ухвалила закони (№ 4698-IX, № 4710-IX), що продовжують звільнення енергетичного обладнання від ввізного мита й ПДВ до 1 січня 2029 року.

Більшає й акумуляторів. За даними МЕА, найбільша приватна енергетична компанія ДТЕК у вересні 2025 року запустила системи накопичення енергії потужністю 200 мегаватів і ємністю 400 мегават-годин на шести майданчиках у країні. Проте сонячна енергетика має зимову слабкість. МЕА зазначає, що в грудні та січні коефіцієнт використання встановленої потужності сонячних станцій падає нижче 10%, тож без поєднання з вітром, акумуляторами й маневровими джерелами, як-от газовими електростанціями, не обійтися.

Станом на осінь 2026 року

У щоранковому звіті Міністерства енергетики про стан енергосистеми вранці 23 вересня 2026 року повідомлялося, що в Донецькій, Запорізькій, Київській, Сумській і Харківській областях є знеструмлення через бойові дії та обстріли, водночас застосування обмежень на той день не прогнозувалося.

В аналізі 2025 року МЕА вказує, що посилення атак восени стало «сезонною закономірністю». Скільки відновленої за літо генеруючої потужності вдасться вберегти до зими? Цифри розподіленої генерації — один з орієнтирів, за якими можна оцінити цю підготовку.

Про стан управління Запорізькою АЕС і частку енергетики в економіці йдеться в статті Промисловість України у воєнний час.