30,95 млрд кубометрів під землею: чи справді українські газосховища «найбільші в Європі»

Природний газ для опалення взимку Україна влітку закачує в підземні сховища. Ними керує акціонерне товариство «Укртрансгаз» (Укртрансгаз), єдиним акціонером якого є державна НАК «Нафтогаз України» (Нафтогаз України). На сайті компанії зазначено 12 підземних сховищ газу загальною місткістю 30,95 млрд кубометрів.

Нафтогаз називає ці сховища «найбільшими в Європі». У порівнянні з чим це твердження правдиве? Зіставимо їх із переліком, який оприлюднює об’єднання європейських операторів газової інфраструктури, а також розглянемо правила «митного складу», у якому іноземні компанії зберігають газ, і цілі на зиму 2026 року — за повідомленнями й нормативними актами станом на вересень 2026 року. Про відмову від купівлі газу в Росії, а також про власний видобуток та імпорт ідеться у статті про закупівлі газу.

12 сховищ, 30,95 млрд кубометрів

Сайт Укртрансгазу (версія, збережена в травні 2026 року) називає компанію «оператором підземних сховищ газу України» і вказує 12 підземних сховищ газу загальною потужністю 30,95 млрд м³. Там також зазначено, що діяльність зі зберігання природного газу є ліцензованою та регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Материнська компанія Нафтогаз у розділі «Про компанію» також наводить загальну потужність 30,95 млрд кубометрів. В описі бізнес-напряму зі зберігання газу вона поділяє сховища Укртрансгазу на «11, розташованих на материковій частині України», і «ще одне, розташоване на тимчасово окупованій території Луганської області».

Місткість і фактичні запаси — різні цифри

30,95 млрд кубометрів — це верхня межа того, скільки газу можна закачати у сховища. Англомовний опис Нафтогазу подає цю цифру як сумарну «активну місткість» (обсяг газу, який можна закачувати й відбирати) і пише, що вона становить «понад 30 млрд кубометрів». Натомість обсяг газу, який фактично перебуває у сховищах на певний момент, сильно змінюється залежно від щорічного закачування і відбору взимку.

Як буде показано далі, уряд планував до початку опалювального сезону 2026/2027 накопичити 14,6 млрд кубометрів. Порівняно із загальною місткістю це трохи менше половини (близько 47%). Чи входить сховище в Луганській області до загальної місткості і яка його місткість, з даних обох компаній зрозуміти не можна.

«Найбільші в Європі» — у порівнянні з чим

Нафтогаз описує українські сховища як «найбільші в Європі та треті за обсягами у світі». Для порівняння можна скористатися переліком сховищ AGSI, який оприлюднює об’єднання європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). У ньому за країнами та операторами наведено обсяг газу, який можна зберігати (місткість робочого газу), в енергетичних одиницях (тераватгодинах).

За сумою по країнах місткість України в цьому переліку найбільша і становить майже 30% від суми держав — членів ЄС. І за операторами Укртрансгаз (321,1 ТВт·год) випереджає наступні за розміром італійську Snam Stoccaggio (199,6 ТВт·год) і французьку Storengy (90,0 ТВт·год).

З ким не порівнювали

Проте AGSI охоплює лише сховища держав — членів ЄС, Великої Британії, України та Сербії. Росії, Білорусі, Туреччини тощо в переліку немає. Тож «найбільші в Європі» в цій статті означає лише те, що в межах цього переліку це правдиво і за країнами, і за операторами. «Треті у світі» — твердження Нафтогазу, яке в цій статті не перевірено.

AGSI наводить і обсяг газу в українських сховищах. На 25 вересня 2026 року він становив 115,7 ТВт·год, або 36% місткості. Ця цифра, можливо, рахується інакше, ніж урядові дані, розглянуті в наступному розділі (14,6 млрд кубометрів станом на 28 серпня), тому в цій статті її використано лише для порівняння місткості.

«Митний склад» для іноземних компаній

В українських сховищах газ зберігають не лише вітчизняні, а й іноземні компанії. Для цього існує митний режим «митного складу» (митний склад) за Митним кодексом. Стаття 121 Митного кодексу визначає цей режим так.

Митний склад – це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митний кодекс України, стаття 121, частина 1 (редакція від 17 вересня 2026 року)

Інакше кажучи, у цьому режимі іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем, умовно повністю звільнені від митних платежів, і до них не застосовують нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Застосування цього режиму до природного газу встановив наказ Міністерства фінансів № 292 від 27 лютого 2017 року. Наказ визначив, що митне оформлення природного газу, який ввозиться з метою зберігання у газосховищах, «здійснюється відповідно до митного режиму митного складу», і встановив: «Допускається одночасне зберігання в газосховищах природного газу з різним митним статусом». Наказ опубліковано в «Офіційному віснику України» 4 квітня 2017 року, і з цього дня він набрав чинності.

У повідомленні від 18 березня 2024 року Нафтогаз зазначив, що 2023 року іноземні компанії зберігали в Україні 2,5 млрд кубометрів газу, а очільник Укртрансгазу сказав: «Понад 160 іноземних енергокомпаній з 32 країн світу використовують наші ПСГ для зберігання газу в режимі „митний склад“». Обидва твердження — з повідомлення компанії.

Колишнє правило і теперішнє: від 1 095 днів до «не обмежується»

Строк, протягом якого можна зберігати товари на митному складі, змінився внаслідок зміни закону. Стаття 125 Митного кодексу в редакції станом на 1 січня 2025 року встановлювала: «Строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим». Саме це правило має на увазі Нафтогаз, коли в повідомленні 2024 року пише про «1095 днів».

Закон № 3926-IX від 22 серпня 2024 року виклав статтю 125 в новій редакції. Станом на вересень 2026 року вона встановлює, що «строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не обмежується»; виняток становлять лише товари, які внаслідок довготривалого зберігання можуть становити небезпеку для довкілля, життя і здоров’я людей, тварин та рослин. Закон набрав чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування (у квітні 2025 року).

Цілі та результати перед зимою 2026 року

Уряд визначає не те, «скільки закачати» влітку, а орієнтир того, «скільки має бути» на початок опалювального сезону. За даними агентства «Інтерфакс-Україна», перший віце-прем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль 9 квітня 2026 року повідомив про план накопичити в підземних сховищах 14,6 млрд кубометрів газу на початок опалювального сезону 2026/2027. Крім того, з огляду на досвід попередніх зим 13,2 млрд кубометрів він назвав «критично необхідним мінімумом».

28 серпня 2026 року Міністерство енергетики повідомило, що нині у сховищах 14,6 млрд кубометрів газу, і ціль досягнуто на місяць раніше від плану. Це дані уряду, не перевірені незалежною установою. Про те, коли вмикають опалення, йдеться у статті про централізоване опалення.

Атаки та газова інфраструктура

Нафтогаз повідомляє, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну газові об’єкти групи постійно зазнають російських атак. Про кількість атак і про те, як падіння видобутку компенсували імпортом, ідеться у статті про закупівлі газу.