Експорт комп’ютерних послуг з України: найбільший партнер — США, на другому місці Мальта

Національний банк України (НБУ) у складі статистики платіжного балансу публікує дані про експорт та імпорт послуг за видами й за країнами-партнерами. Згідно з річним файлом, оновленим 18 вересня 2026 року, експорт «комп’ютерних послуг» у 2025 році становив 6 655 млн доларів США. З них 2 392,4 млн доларів, або 35,9%, припало на США. Друге місце посіла не Велика Британія і не Німеччина, а острівна держава в Середземному морі — Мальта (578,0 млн доларів).

У цій статті ми спершу з’ясовуємо, що саме рахує цей показник, а потім наводимо розподіл за країнами-партнерами та динаміку з 2010 року. Про масштаб галузі загалом і про відмінність від інших «ІТ»-показників, як-от доданої вартості всередині країни, йдеться у статті Промисловість України в умовах війни.

Що входить до «комп’ютерних послуг», а що ні

Як пояснює методологія Національного банку, класифікація послуг відповідає «Керівництву зі статистики міжнародної торгівлі послугами 2010» (MSITS 2010), укладеному ООН та іншими організаціями. Це керівництво визначає комп’ютерні послуги як «послуги, пов’язані з апаратним і програмним забезпеченням, та послуги з обробки даних». Серед того, що до них входить, названо розроблення й постачання програмного забезпечення на замовлення для конкретного користувача, консультування та впровадження програмного й апаратного забезпечення, аналіз, проєктування і програмування систем (включно з розробленням і дизайном вебсторінок), технічне обслуговування, обробку даних, хостинг тощо.

Визначено й те, що до них не входить. Ліцензійні платежі за право відтворювати та поширювати програмне забезпечення належать до «плати за користування інтелектуальною власністю», а комп’ютерні курси, не призначені для конкретного користувача, — до освітніх послуг. Крім того, керівництво розрізняє надання послуг і надання праці. За цим принципом виплати особам, які перебувають у трудових відносинах, вважаються не торгівлею послугами, а «оплатою праці». Отже, винагорода людей, яких безпосередньо найняла іноземна компанія, до експорту комп’ютерних послуг не входить.

Щодо джерел даних Національний банк пояснює, що основними є записи про операції з нерезидентами, які подають банки (система звітності про міжнародні операції), і щоквартальне обстеження експорту та імпорту послуг, яке проводить Державна служба статистики. Дані з 2014 року не охоплюють території, тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Країну-партнера визначає те, резидентом якої країни є контрагент

MSITS 2010 рекомендує розподіляти торгівлю послугами за країнами відповідно до «економіки резидентства» контрагента. Тобто назва країни в таблиці показує, резидентом якої країни було зареєстровано того, кому українська компанія чи особа продала послугу. Вона не показує ні країну, де програмне забезпечення фактично використовують, ні країну, де розташована штаб-квартира кінцевого замовника. З цієї таблиці неможливо зрозуміти, чому в лідерах опинилися Мальта чи Кіпр.

Разом 10 найбільших країн-партнерів 2025 року дають 5 331,3 млн доларів, тобто близько 80% усього обсягу. Японія окремим рядком у таблиці не виділена і входить до «інших країн» (у 2025 році — 104,9 млн доларів).

Від 400 млн доларів у 2010 році до 6,9 млрд у 2021-му

У таблиці 2.1 того самого файлу є річні значення з 2010 року. Експорт комп’ютерних послуг становив 404 млн доларів у 2010 році, 1 292 млн — у 2013-му і 6 943 млн — у 2021-му. За 11 років, з 2010 до 2021 року, він зріс приблизно в 17 разів. Частка в усьому експорті послуг зросла з 2,2% у 2010 році до 37,8% у 2021-му і 41,8% у 2025-му (частки розраховано редакцією).

За країнами найбільше в грошовому вимірі за цей час зріс експорт до США: з 263,2 млн доларів у 2011 році до 2 728,4 млн у 2021-му. Експорт до Мальти зріс з 1,8 млн доларів у 2011 році до 481,1 млн у 2021-му, до Кіпру — з 22,1 млн до 287,6 млн доларів.

Після повномасштабного вторгнення: де зменшилося, де зросло

У 2022 році, коли 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, експорт комп’ютерних послуг становив 7 329 млн доларів — найбільше значення за весь період спостережень. Далі він становив 6 727 млн доларів у 2023 році, 6 446 млн у 2024-му і 6 655 млн у 2025-му.

Якщо порівняти 2021 і 2025 роки, динаміка за країнами різниться. Експорт до США зменшився на 12,3%, до Великої Британії — на 20,2%, до Ізраїлю — на 21,1%. Натомість експорт до Кіпру зріс на 66,9%, до Естонії — на 65,6%, до Польщі — на 90,3%, а до Об’єднаних Арабських Еміратів — у 2,4 раза (темпи зміни розраховано редакцією). Експорт до Росії у 2021 році становив 50,7 млн доларів, у 2022-му — 7,7 млн, а з 2023 року майже нульовий (у 2023 році — близько 22 500 доларів).

З’являються й дані за 2026 рік. У квартальному файлі, оновленому того самого дня, за січень — березень 2026 року вказано 1 644 млн доларів, за квітень — червень — 1 699 млн, разом за перше півріччя — 3 343 млн доларів. Це приблизно на 4% більше, ніж за той самий період попереднього року (3 210 млн доларів). Утім, це значення станом на оновлення 18 вересня 2026 року, і згодом його можуть переглянути.

Навіть в одному файлі цифри розходяться

Читаючи ці дані, варто врахувати одне застереження. На початку файлу Національний банк зазначає, що дані про торгівлю послугами за 2022–2024 роки переглянуто з урахуванням оновленої інформації Державної служби статистики, наданої відповідно до Закону № 4505 від 3 липня 2025 року, який відновив в умовах воєнного стану обов’язок подавати статистичну звітність органам державної статистики. Чи це наслідок перегляду, не пояснено, але експорт комп’ютерних послуг за 2022 рік у таблиці 2.1 (за видами) становить 7 329 млн доларів, а в таблиці 2.3 (за країнами-партнерами) — 7 349 млн, тобто в одному файлі розбіжність сягає 20 млн доларів. Загальний експорт послуг за 2023 рік теж різниться: 16 617 млн доларів у таблиці 2.1 і 16 602 млн у таблиці 2.3.

Хоча відносно загального обсягу різниця невелика, цифри за країнами можуть змінюватися й після публікації. Цитуючи їх, найнадійніше вказувати, з якої таблиці взято значення і коли її оновлено.