З 10% до 25%, тепер 16%: облікова ставка Національного банку України

17 вересня 2026 року Національний банк України (НБУ, NBU) підвищив облікову ставку з 15,5% до 16% із застосуванням з наступного дня, 18 вересня. Це друге поспіль підвищення після липневого. За даними Нацбанку, у серпні 2026 року споживча інфляція становила 8,1% у річному вимірі.

Безпосередньо перед повномасштабним вторгненням Росії облікова ставка становила 10%. У червні 2022 року її одразу підвищили до 25%, понад рік тримали на цьому рівні, а потім то знижували, то підвищували. За повідомленнями про рішення й оприлюдненими матеріалами Нацбанку простежуємо зміни до вересня 2026 року та їхні причини. Прогнозів щодо майбутньої ставки стаття не розглядає.

Облікова ставка — базова ставка операцій Нацбанку з банками

За поясненням Нацбанку, облікова ставка — його «основна ставка», орієнтир ціни грошей. Змінюючи ставки своїх операцій із банками, Нацбанк впливає на умови короткострокового кредитування між банками, а це позначається на ставках кредитів і депозитів для бізнесу й домогосподарств, на курсі гривні та цінах. Нині в банках надлишок ліквідності, тому ставку за депозитними сертифікатами овернайт, у які банки розміщують кошти в Нацбанку на один день, установлено на рівні облікової ставки.

Мета — цінова стабільність: Нацбанк має за ціль споживчу інфляцію на рівні 5%. До повномасштабного вторгнення ціллю був діапазон «5% ± 1 в. п.», а повернення до цілі планували за 9–18 місяців. За нинішнього «гнучкого інфляційного таргетування» ціль — 5% без діапазону, а горизонт повернення подовжено до 3 років. Нацбанк пояснює, що після повномасштабного вторгнення перейшов до фіксованого курсу, а 2024 року — до цього гнучкого режиму.

Одразу після повномасштабного вторгнення ставку не змінювали

З 21 січня 2022 року облікова ставка становила 10%. У повідомленні за червень 2022 року Нацбанк пояснює, що з початком повномасштабного вторгнення утримувався від рішень щодо ставки, бо дійшов висновку, що в умовах сильного психологічного тиску війни зміна ставки не допоможе заспокоїти очікування. Натомість пріоритетом стало безперебійне функціонування банків і платежів: Нацбанк зафіксував обмінний курс і обмежив валютні операції. Про рівень фіксованого курсу й подальші зміни курсового режиму йдеться у статті Цифри воєнної економіки України: охоплення, курс, як відрізнити оцінки.

3 червня 2022 року: з 10% до 25%

2 червня 2022 року Нацбанк ухвалив рішення підвищити облікову ставку на 15 в. п., до 25%, із застосуванням з наступного дня, 3 червня. Повідомлення називало такі причини.

• У квітні 2022 року споживча інфляція досягла 16,4% у річному вимірі й, за очікуваннями, мала зростати далі
• Дохідність гривневих активів була низькою, і був ризик, що домогосподарства й бізнес активніше переводитимуть заощадження у валюту
• Продаж валюти Нацбанком для підтримки курсу зріс із 2 млрд доларів на місяць у середньому в березні — квітні до 3,4 млрд доларів у травні

Нацбанк зазначив, що значним підвищенням ставки прагне підвищити інтерес до гривневих активів, стримати скорочення міжнародних резервів та інфляцію.

З липня 2023 року — зниження, з грудня 2024 року — підвищення, 2026 року — знову підвищення

До липня 2023 року облікову ставку тримали на рівні 25%. Подальші зміни такі.

Дати в таблиці — дні, з яких ставка почала діяти. Рішення часто оголошують напередодні: наприклад, вересневе підвищення 2026 року — це рішення Правління № 313 від 17 вересня, що набуло чинності 18 вересня.

У повідомленні за липень 2023 року, коли почалося зниження, Нацбанк як причини назвав швидше за очікування сповільнення інфляції та стабільність валютного ринку. 3 жовтня того ж року Нацбанк відмовився від фіксованого курсу й перейшов до «керованої гнучкості», за якої курс визначається торгами на міжбанківському валютному ринку. Однією з умов переходу Нацбанк назвав зниження інфляції за перші вісім місяців 2023 року з 26,6% до 8,6%.

Причини підвищення у вересні 2026 року

Повідомлення від 17 вересня називає такі причини підвищення.

• Через ескалацію війни на Близькому Сході пальне подорожчало більше, ніж очікували, і інфляція в серпні дещо перевищила липневий прогноз Нацбанку
• Через наслідки російських ударів по критичній інфраструктурі частина комунальних тарифів зростала швидше
• Витрати бізнесу — на електроенергію, логістику, оплату праці тощо — далі зростають, і базова інфляція висока
• У липні — серпні міжнародної допомоги надійшло менше, ніж очікували, і міжнародні резерви скоротилися. Значна частина допомоги залежить від ухвалення Верховною Радою законопроєктів про реформи

Нацбанк зазначає, що підвищенням ставки прагне зберегти привабливість гривневих активів і стабільність валютного ринку, стримати інфляційні очікування й знижувати інфляцію до цілі 5%. Водночас він допускає пом’якшення монетарних умов, якщо через погіршення безпекової ситуації споживання й зайнятість охолонуть.

За даними Держстату, у серпні 2026 року споживчі ціни зросли на 0,1% порівняно з попереднім місяцем. Показник 8,1%, на який посилається Нацбанк, — це порівняння з тим самим місяцем попереднього року.

Як читати ці цифри

• Облікова ставка — це не сама ставка, за якою банки кредитують бізнес і домогосподарства. Є й програми, де державна компенсація відсотків знижує навантаження на бізнес (Найміть двох нових працівників — і ставка 5%: програма кредитування малого й середнього бізнесу «5-7-9»)
• Інфляція в річному вимірі й до попереднього місяця дуже різниться. Повідомлення Нацбанку переважно використовують річний вимір
• Прогнози Нацбанку (щодо інфляції чи зростання економіки) змінюються разом із припущеннями. Їх варто наводити окремо від фактичних даних