Антарктична станція «Академік Вернадський»: чи справді її передали Україні за 1 фунт

Біля Антарктичного півострова, на острові Галіндез в архіпелазі Аргентинських островів, розташована українська антарктична станція «Академік Вернадський». До 6 лютого 1996 року це була британська станція, яка називалася «Фарадей».

Про цю станцію часто пишуть, що її «передали за 1 фунт». Сам Національний антарктичний науковий центр, який керує станцією, пояснює інакше: за меморандумом, що оформив передачу, станцію віддали безоплатно, а 1 фунт з’явився як жарт у день передачі. За записами установ обох країн простежуємо історію станції від 1947 року, коли вона почалася як британська, до 2026 року, коли на неї прибула 31-ша зимівля.

Де розташована станція

За даними Британської антарктичної служби (British Antarctic Survey, BAS), станція розташована на 65°15′ південної широти і 64°16′ західної довготи, на мисі Марина острова Галіндез в архіпелазі Аргентинських островів. «Енциклопедія Сучасної України» (ЕСУ) у статті «Академік Вернадський» (П. Ф. Гожик, 2001) пише, що острів Галіндез відокремлений від Антарктичного півострова глибокою протокою Пенола, а найближча відстань до материка — 7 км.

Хронологія: від британської станції до української

Колишні й нинішня назви

Назва станції змінювалася двічі. За записами BAS, до 15 серпня 1977 року вона називалася «Аргентинські острови». Державна онлайн-енциклопедія «Велика українська енциклопедія» (ВУЕ) пише, що назву «Фарадей» 1977 року дали на честь британського фізика і хіміка Майкла Фарадея. Коли 1996 року станція стала українською, їй дали ім’я першого президента Української академії наук Володимира Вернадського (Національний антарктичний науковий центр). Про Академію наук і Вернадського йдеться в статті про Академію наук 1918 року.

Рік заснування — 1947 чи 1956?

В історії станції BAS початком її роботи названо 7 січня 1947 року, коли станцію почали використовувати на острові Вінтер, а період до 6 лютого 1996 року — 49 років і 31 день — BAS називає найдовшою безперервною присутністю людей на британській станції. Водночас сторінка BAS з геомагнітними даними пише, що станцію «Фарадей» заснували 1956 року в межах участі Великої Британії в Міжнародному геофізичному році. Чи йдеться там про базу спостережень після перенесення на острів Галіндез 1954 року і в якому сенсі вжито слово «заснували», з тієї сторінки зрозуміти неможливо. Національний антарктичний науковий центр і ЕСУ вважають, що постійні спостереження почалися 1947 року на острові Вінтер.

За меморандумом — безоплатно, а 1 фунт був жартом

За даними Національного антарктичного наукового центру, історія передачі почалася навесні 1993 року, коли посол України у Великій Британії Сергій Комісаренко дізнався, що Британія хоче продати станцію «Фарадей». Переговори тривали близько двох років, і Британія вирішила передати станцію Україні безоплатно. Умовою було продовжувати спостереження й вимірювання, які вела Британія, щонайменше 10 років.

У статті, яку центр опублікував до 30-річчя станції (лютий 2026 року), є пункт із заголовком «Станція дісталася Україні за символічний 1 фунт стерлінгів». Там сказано ось що. За меморандумом Україна отримала станцію безкоштовно, а «оплатою» мало стати продовження спостережень за озоновим шаром, магнітним полем і кліматом. Проте під час передачі 6 лютого 1996 року керівник британської експедиції Данкан Хейг жартома попросив символічну оплату. Керівник першої Української антарктичної експедиції Геннадій Міліневський знайшов у кишені 1 фунт і віддав його, а Хейг вмурував монету в стільницю бару станції. Вона й досі там.

Отже, за поясненням оператора станції, її не «купили за 1 фунт»: спершу була безоплатна передача, а вже потім — обмін монетою.

Хто підписав меморандум

Про підписання 20 липня 1995 року дві українські установи пишуть трохи по-різному. В історії станції на сайті Національного антарктичного наукового центру сказано, що посол Комісаренко і британець Девід Девіс обмінялися дипломатичними нотами, а того ж дня директор Центру антарктичних досліджень Петро Гожик і очільник BAS Бері Хейвуд підписали меморандум. Стаття Національної академії наук України з липня 2025 року пише, що меморандум підписали британський державний міністр з європейських справ Девіс і посол Комісаренко, а місцем підписання була будівля Форін-офісу. ЕСУ пише, що станцію передано «згідно з Меморандумом між урядами Великої Британії та України».

Спостереження за озоновим шаром і стаття 1985 року

Станцію часто згадують у зв’язку зі спостереженнями озону над Антарктикою. Національний антарктичний науковий центр на англомовній сторінці пише, що озонова діра — це явище, яке британці вперше виявили на станції «Фарадей» у 1980-х роках, і що українські вчені продовжують його досліджувати.

Як «The paper on the discovery of ozone depletion in Antarctica» (статтю про відкриття виснаження озону в Антарктиці) BAS на своїй сторінці про озон називає статтю Дж. К. Фармена, Б. Г. Ґардінера і Дж. Д. Шенкліна з BAS «Large losses of total ozone in Antarctica reveal seasonal ClOx/NOx interaction», опубліковану в журналі Nature у травні 1985 року. В анотації статті наведено спостереження про значне зменшення загального вмісту озону навесні в Антарктиці, але з якої станції ці дані, в анотації не сказано. У списку літератури статті є звіт BAS 1975 року Фармена і Гамільтона про вимірювання атмосферного озону на Аргентинських островах і в затоці Галлі у 1957–72 роках. BAS і нині публікує дані про озон з трьох місць — Галлі, Ротери та Вернадського/Фарадея — і зазначає, що станцією «Академік Вернадський» керує Національний антарктичний науковий центр.

Україна і Договір про Антарктику

За переліком сторін Секретаріату Договору про Антарктику, договір набрав чинності для України 28 жовтня 1992 року, а 4 червня 2004 року Україна стала консультативною стороною (країною, що бере участь в ухваленні рішень на Консультативних нарадах з Договору про Антарктику). Секретаріат пояснює, що умовою для цього є інтерес до Антарктики, підтверджений проведенням там суттєвої наукової діяльності (substantial research activity). Станом на вересень 2026 року консультативних сторін — 29.

Як працює станція сьогодні

Станцією керує Національний антарктичний науковий центр — державна наукова установа Міністерства освіти і науки України (за описом самого центру). За даними центру, зазвичай на станції зимують 12 осіб, а під час зміни експедицій на ній може працювати до 24 осіб.

У березні 2026 року 31-ша Українська антарктична експедиція змінила попередню і почала роботу. За повідомленням центру від 12 лютого 2026 року, в експедиції 14 учасників: 9 науковців (4 метеорологи, 3 біологи і 2 геофізики) та 5 членів команди життєзабезпечення. Очолює експедицію метеорологиня Анжеліка Ганчук; центр пише, що жінка стала керівницею вперше. 30-та експедиція повернулася до Києва 4 квітня 2026 року.