1654 рік, коли постав Харків, а в Японії йшов 3-й рік Дзьоо

Початок Харкова (Харків) зазвичай датують 1654 роком. У Японії це був 3-й рік Дзьоо (承応3年). В Едо водогін Тамаґава (玉川上水), що подавав воду з ріки Тама, дійшов до воріт Тора-но-мон замку Едо, а до Наґасакі прибув дзен-буддійський монах Інґен (隠元) з мінського Китаю.

Між цими двома землями не було жодних зв’язків. Тут ми ставимо в одну хронологію з японськими подіями тих самих років шлях від переселення людей на окраїну степу й фортеці при злитті рік до міста козацького полку. Заодно за різними джерелами з’ясовуємо, на що вказує число «1654».

Ті, хто переселився на окраїну степу

Околиці нинішнього Харкова з XIII до XVII століття були степом, яким пересувалися половці й татари. За статтею «Kharkiv» (оновлена 2006 року) в Internet Encyclopedia of Ukraine (далі — IEU) Канадського інституту українських студій (CIUS) Альбертського університету, з початку XVII століття ця земля формально належала Московській державі, і тут збудували оборонні лінії проти кримських і ногайських татар. Оселялися тут переважно українські козаки, і виникали поселення без кріпаків — слободи. Від них і походить назва краю «Слобідська Україна» (Слобожанщина).

Хвилі переселення збігалися з війнами на українському боці. Стаття IEU «Slobidska Ukraine» (уперше надрукована в 4-му томі друкованої енциклопедії, 1993) пише, що в 1630-х роках переселення посилилося після поразок козацьких повстань, а 1638 року близько 1 000 осіб на чолі з гетьманом Яковом Острянином оселилися поблизу Чугуєва. Після початку повстання Хмельницького 1648 року, а особливо після Білоцерківського договору 1651 року, переселення ще зросло, і 1652 року близько 2 000 козаків Чернігівського та Ніжинського полків заснували Острогозьк. Та сама стаття продовжує, що подібний потік людей «заснував Харків 1654 року».

«Історичний нарис» на офіційному сайті Харківської міської ради також пише, що місто заснували козаки й селяни, які прийшли з Подніпров’я та західних українських земель, рятуючись від національного, релігійного й соціального гноблення з боку польських панів. Межі Слобідської України та п’ять полків, розташованих у цьому краї, розглянуто у статті про Галичину, Поділля й Слобожанщину.

Фортеця на плато при злитті двох рік

Місто постало на плато при злитті рік Харків і Лопань. За статтею IEU «Kharkiv», українські козаки на чолі з Іваном Каркачем створили тут укріплене поселення, а фортецю завершили 1659 року. Формально поселення перебувало у віданні московського воєводи, проте козакам дозволили самоврядування «за черкаським звичаєм», і права вільно жити й торгувати вони зберігали аж до часів Петра I. 1655 року населення становило близько 2 000 осіб, з них близько 600 — козаки.

Стаття «Харків» в «Енциклопедії історії України» Інституту історії України НАН України (далі — енциклопедія Інституту історії; т. 10, 2013, автор Володимир Маслійчук) подає це трохи інакше. Місто заснували в 1650-х роках переселенці до Слобідської України, це поселення, де люди живуть безперервно від 1654 року, а першим відомим отаманом був Іван Кривошлик. Фортецю збудували у 1655–56 роках, 1656 року запровадили воєводське управління, і першим воєводою став Воїн Селіфонтов.

Сайт міста пише, що першу фортецю збудували «за черкаським (тобто українським) звичаєм», а також згадує, що 1656 року цар Олексій Михайлович видав указ про утворення з Харкова окремого воєводства і що фортеця стояла при злитті двох рік, мала 10 веж, а довжина стін перевищувала 1 кілометр. Зі звіту воєводи Селіфонтова 1657 року й переліку жителів 1658 року видно, що Харків був уже доволі великим поселенням, і в переліку значилися 578 чоловіків, пише сайт.

Що рахує «1654 рік»

Навіть для початку того самого міста джерела по-різному визначають рік і називають різні імена.

• Стаття IEU «Kharkiv» називає загальноприйнятим роком заснування «1654/5», завершення фортеці — 1659 рік, а ватажком групи, що заснувала поселення, — Івана Каркача
• Стаття тієї самої IEU «Slobidska Ukraine» пише одним роком — «1654»
• Енциклопедія Інституту історії датує заснування «1650-ми роками», а 1654 рік — роком, від якого поселення безперервно заселене. Фортеця — 1655–56 роки, перший отаман — Іван Кривошлик
• «Історичний нарис» на сайті міста не називає одного року заснування. Найдавнішим документом, що згадує Харків, він називає царський указ від 28 березня 1656 року, який доручав чугуївському воєводі будівництво укріплень Харкова

1654 рік енциклопедії називають роком, коли тут оселилися люди, а найдавніша дата, що збереглася на папері, за сайтом міста, — 1656 рік. Ідеться не так про те, що одна з дат помилкова, як про те, що саме вважати «початком міста».

«Харків» до 1654 року

Сама назва «Харків» з’являється в джерелах раніше за місто. За сайтом міста, уперше назву ріки Харків згадано в «Книзі Большому чертежу» (Книга Большому чертежу), укладеній 1627 року. За однойменною статтею в енциклопедії Інституту історії, це географічний довідник, складений у Розрядному приказі Московської держави як опис двох втрачених карт; він містить близько 2 000 назв.

Стаття IEU «Kharkiv» пише, що до середини XVII століття поблизу нинішнього Харкова вже було кілька поселень. Про давніші часи сайт міста повідомляє, що у VIII столітті тут заснували поселення слов’яни, у X столітті воно було відоме як місто «Донець», а в літописі Донець уперше згадано 1185 року. Про похід того року йдеться у статті про «Слово о полку Ігоревім». Проте Донець, як вважають, зруйнували в середині XIII століття, і з містом 1654 року він не має тяглості.

Звідки назва міста

Щодо походження назви теж є кілька версій.

• Від назви ріки: IEU пише, що назва «імовірно, походить від ріки Харків», а сайт міста — що цієї версії дотримується більшість фахівців
• Від половецького міста Шарукань: IEU наводить її як версію російського історика Аристова, а сайт міста — як версію «деяких істориків»
• Від імені людини: IEU як «народний переказ» наводить розповідь про козака Харка. Сайт міста подає це як версію про ім’я Харка (Харитона), ватажка перших переселенців середини XVII століття

Сайт міста пише, що походження самої назви ріки Харків і досі залишається топонімічною загадкою.

Хронологія: початок Харкова і Японія епох Дзьоо та Мейрекі

Дати в хронології подано так, як у кожному джерелі. Московська держава тоді користувалася юліанським календарем (старим стилем), а Японія — місячно-сонячним традиційним календарем, тож той самий «1-й місяць» не обов’язково означає ту саму пору року. Про переговори в Переяславі та подальші відносини з Московською державою — у статті про 220 років від заснування Січі до її знищення і статті про кінець козацької автономії.

1654 рік на японському боці теж позначений подіями, пов’язаними з «водою» й «переміщенням людей», як і в історії цього міста. За 『山川 日本史小辞典』, будівництво водогону Тамаґава почалося 1653 року, а наступного року його завершили. За 『改訂新版 世界大百科事典』 (автор 竹貫元勝), Інґен на запрошення ченців храму Кофуку-дзі в Наґасакі прибув до Японії 5-го дня 7-го місяця 3-го року Дзьоо разом із понад 20 учнями.

Від фортеці до полкового міста

Осередок козацького життя був не у фортеці. За IEU, до кінця XVII і більшу частину XVIII століття Харків був опорним пунктом на оборонному рубежі: у фортеці жили російський гарнізон, ремісники й купці, а більшість козаків у навколишніх слободах орали землю, ловили рибу, тримали бджіл і вели мінову торгівлю. У 1660–62 роках збудували нову цитадель із воєводським двором і церквою.

Згодом місто стало центром козацького полку Слобідської України. За статтею IEU «Kharkiv regiment» (уперше надрукована в 2-му томі друкованої енциклопедії, 1988), Харківський полк сформували у 1659–60 роках козаки й селяни з Правобережної та Лівобережної України, а 1685 року від нього відокремився Ізюмський полк. Енциклопедія Інституту історії називає Харків у 1660–65 роках адміністративним центром слобідського козацького полку. Полковий устрій російський уряд скасував 1765 року, і Харків став центром новоутвореної Слобідсько-Української губернії (IEU, енциклопедія Інституту історії).

Про подальшу історію міста можна прочитати у статті про Харківський університет, відкритий 1805 року, статті про Квітку-Основ’яненка і статті про Харків — столицю радянської України. Менш ніж за два століття, поки фортеця при злитті рік ставала губернським містом з університетом, рушійна сила міста перейшла від козаків-переселенців до імперських урядовців і купців.